Вирок № 80303649, 06.03.2019, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/33/19

Провадження №1-кп/743/25/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - суддіОСОБА_1,при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018270220000358 від 18.09.2018 р. відносно

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України,

паспорт серії НК 881915,

розлученого,

не працюючого,

зареєстрованого за адресою: смт. Ріпки

Чернігівської області, вул. Вишнева, 25,

проживаючого за адресою: смт. Ріпки

Чернігівської області, вул. В.П.Ткаченка, 2,

реєстраційний номер облікової картки

платника податків НОМЕР_1,

такого, що не має судимостей, в силу ст.89 КК України,

за ч. 1 ст. 121 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Ріпкинського відділу

Чернігівської місцевої прокуратури

ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНЕ СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

ОСОБА_3, у період часу з 18 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв. 16.09.2018 р., більш точно час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку №2 по вул. В.П. Ткаченка в смт. Ріпки Чернігівської області, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_5 руками, ногами та дерев’яною палицею не менше 5 ударів в область голови та тулубу, чим спричинив останній:

- тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя у вигляді закритої травми живота з ушкодженням печінки та ободочної кишки, осадненням шкіри та крововиливом в області лівого підребер’я ускладененої внутрішньо-черевною кровотечою;

- середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад 21 добу у вигляді закритої травми грудної клітки з переломами 6, 7, 8, 9-го ребер зліва, синців та забиття м’яких тканин грудної клітки;

- легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я чи незначної стійкої втрати працездатності у вигляді синців та забиття м’яких тканин обличчя.

ПОЗИЦІЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину та цивільний позов щодо витрат на лікування визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, просив у потерпілої вибачення, а суд просив суворо не карати та волі не позбавляти. Вказав, що:

- він їздить на заробітки до Російської Федерації, звідки привозить російській рублі та обмінює їх на гривні;

- помітив зникнення 5 000 російських рублів, припускав, що їх забрала ОСОБА_5, але остання заперечувала та з цього приводу у них з потерпілою виникали суперечки;

- 16 вересня 2018 року він зустрівся з ОСОБА_5, разом вживали алкогольні напої, згадав за гроші і знову спитав чи вона їх не брала;

- після того, як потерпіла зізналася, що забрала його гроші, він вдарив її по обличчю;

- коли потерпіла впала на підлогу, вдарив її ногою тричі в живіт, оскільки був у кросівках, удари були сильні;

- потім ОСОБА_5 піднялася та лягла на ліжко, вони розмовляли;

- на ліжку він вдарив палицею ще один раз;

- в той момент, коли потерпіла сказала, що подзвонить по телефону, він його вихопив у неї з рук та розбив об підлогу;

- повернув потерпілій старий розбитий телефон та купив їй новий у ФОП ОСОБА_6;

- відшкодував потерпілій те, що вона просила на лікування.

ОЦІНКА СУДУ.

Крім повного визнання винуватості, вина ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю доказів, які досліджені в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що 16 вересня 2018 року після 16 год., прийшов до неї додому ОСОБА_3 та запросив до свого будинку, він вже був напідпитку. Прийшовши до нього, сіли за стіл та випивали. В ході вживання спиртних напоїв ОСОБА_3 почав розмову за гроші, вона сказала, що не брала грошей. ОСОБА_3 вийшов на кухню, коли вона піднялася зі столу, то він підійшов до неї та вдарив по обличчю, вона впала на підлогу. ОСОБА_3 вдарив її ногою, сказала, що взяла гроші, думала, що він перестане її бити. Проте, ОСОБА_3, розізлився ще більше, бив її ногами та палицею по різних частинах тіла. Згодом підняв її, допоміг дійти до дивану. Вона пролежала до ранку. ОСОБА_3 зранку пішов по горілку, зачинивши будинок, повернувся, випив та заснув. Вона потихеньку вийшла з будинку, на подвір’ї стояв її велосипед, тримаючись за нього вона дійшла до свого будинку. Коли задзвонив її телефон, ОСОБА_3 розбив його, кинувши об підлогу. В лікарні вона лікувалася два тижні, ще два тижні лежала вдома. ОСОБА_3 віддав їй свій телефон, а пізніше повернув старий розбитий телефон та купив новий. З обвинуваченим примирилась, він відшкодував гроші на лікування. Наполягала на призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання не пов'язаного з реальним позбавленням волі.

Під час проведення слідчого експерименту від 19.11.2018 р., за участю підозрюваного, на той час, ОСОБА_3, останній дав аналогічні свідчення тим, які давав безпосередньо в судовому засіданні щодо наявності у нього конфлікту з потерпілою ОСОБА_5 з приводу зникнення російських рублів, щодо місця та часу вчинення кримінального правопорушення, щодо спільного вживання спиртних напоїв, щодо послідовності нанесення потерпілій 5 ударів в область голови та тулубу руками, ногами та дерев’яною палицею, щодо того в якому положенні потерпіла ОСОБА_5 знаходилась під час нанесення ним ударів, щодо того, що потерпілу він клав на ліжко, щодо пошкодження телефону потерпілої.

Під час проведення слідчого експерименту від 30.10.2018 р., за участю потерпілої ОСОБА_5, остання давала аналогічні свідчення тим, які давала безпосередньо в судовому засіданні щодо наявності у неї конфлікту з обвинуваченим ОСОБА_3 з приводу зникнення грошей обвинуваченого, щодо місця та часу вчинення кримінального правопорушення, щодо спільного вживання спиртних напоїв, щодо послідовності нанесення їй обвинуваченим ударів в область голови та тулубу руками, ногами та дерев’яною палицею, щодо того в якому положенні вона знаходилась під час нанесення обвинуваченим ударів, щодо того, що обвинувачений допоміг їх дійти до ліжка, щодо того, що вона вкривалась червоним покривалом після нанесення їй тілесних ушкоджень, щодо пошкодження її телефону, щодо того, як вона покинула будинок. Крім того, під час проведення слідчого експерименту було вилучено покривало червоного кольору зі слідами речовини бурого кольору.

З висновку судово-медичної експертизи № 555, проведеної експертами КЗ "Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи", закінченої 24.10.2018 р. вбачається, що у ОСОБА_5 мались тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя у вигляді закритої травми живота з ушкодженням печінки та ободочної кишки, осадненням шкіри та крововиливом в області лівого підребер’я ускладененої внутрішньо-черевною кровотечою, середньої тяжкості тілесні ушкодження, за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад 21 добу у вигляді закритої травми грудної клітки з переломами 6, 7, 8, 9-го ребер зліва, синців та забиття м’яких тканин грудної клітки, легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я чи незначної стійкої втрати працездатності у вигляді синців та забиття м’яких тканин обличчя, котрі виникли від ударної дії тупих твердих предметів в результаті нанесення не менше 5 ударів руками (кулаками рук), ногами, дерев'яною палкою, в область голови та тулубу, у невизначеній послідовності, які виникли в один проміжок часу, при неможливості їх утворення під час падіння на площині (з висоти власного зросту), у т.ч. з прискоренням;

На думку суду, вказаний висновок експертизи є науково обґрунтованим, відповіді на запитання, що ставились перед експертом є вичерпними та не викликають сумнівів у їх правильності і він доводить час нанесення тілесних ушкоджень, кількість ударів, локалізацію травматичних впливів (область голови та тулубу), наявність описаних вище тілесних ушкоджень.

Крім того, факт вчинення кримінального правопорушення підтверджується:

- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270220000358, яким підтверджується внесення 18.09.2018 р. відомостей про вказане кримінальне правопорушення;

- заявою ОСОБА_5 від 17.09.2018 р., в якій вона вказувала час та те, що тілесні ушкодження їх заподіяв ОСОБА_3;

- Випискою із медичної картки стаціонарного хворого КЗ "Ріпкинська районна лікарня" Ріпкинської районної ради № 3508 від 18.09.2018 р., в якій описано тілесні ушкодження наявні у ОСОБА_5, яка знаходиться у них в реанімаційному відділенні.

- протоколом огляду речей від 29.10.2018 р., проведено слідчим в присутності 2 понятих, в якому оглянуто та описано добровільно виданий потерпілою ОСОБА_5 мобільний телефон ERGO SWIFT F243 та документи до нього;

- протоколом огляду речей від 29.10.2018 р., проведено слідчим в присутності 2 понятих, в якому оглянуто та описано добровільно виданий потерпілою ОСОБА_5 мобільний телефон "NOKIA TA 10-17";

- протоколом отримання зразків для експертизи від 19.11.2018 р., згідно якого відібрані зразки крові з правої руки у потерпілої ОСОБА_5, за допомогою ін'єкційного шприца;

- висновком судово-імунологічної експертизи ковдри (названої слідчим "покривалом"), килимка вилучених з місця події № 647, проведеної експертами КЗ "Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи", закінченої 26.12.2018 р., згідно якого кров громадянки ОСОБА_5 відноситься до групи АВ(ІV) за ізосерологічною системою АВ0, в слідах на ковдрі (названої слідчим "покривалом") знайдено кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і В, ізогемаглютиніни не виявлені, тобто виявлена на вказаному об'єкті кров відноситься до групи АВ(ІV) за ізосерологічною системою АВ0 та не виключається походження їх від потерпілої ОСОБА_5, а на гумовому килимі крові не виявлено;

- висновком судово-цитологічної експертизи № 175-ц, проведеної експертами КЗ "Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи", закінченої 28.12.2018 р., згідно якого на дерев'яній палиці не виявлено кров та клітини травматичного походження;

- протоколом обшуку від 30.10.2018 р., згідно якого проведено обшук в житловому будинку №2 по вул. В.П. Ткаченка в смт. Ріпки Чернігівської області, в ході якого виявлено та вилучено: 1) дерев'яну палицю за шафою, яка схожа на ту, якою ОСОБА_3 наніс удари потерпілій ОСОБА_5; 2) килим блакитного кольору зі слідами речовини бурого кольоруна підлозі у ванній кімнаті.

Оцінивши вказані докази в сукупності, визнавши недоцільним подальший виклик та допит свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6 та малолітнього свідка ОСОБА_13, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме умисного тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і ці умисні дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 121 КК України.

МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

Вирішуючи питання про визначення міри покарання, що буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, суд:

- керується загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України);

- враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким;

- враховує обставини, що пом’якшують покарання, якими, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування шкоди потерпілій;

- враховує обставину, що обтяжує покарання, якою є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння;

- враховує відомості про особу обвинуваченого, який є таким, що, в силу ст. 89 КК України, не має судимостей, офіційно не працює, посередньо характеризується за місцем проживання; не притягувався до адміністративної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра;

- враховує те, що в досудовій доповіді на ОСОБА_3 органом пробації зазначено, що ризик вчинення нового злочину є високим, що високим є ризик небезпеки його для суспільства, що виправлення останнього без реального позбавлення волі на певний строк не можливе;

- ГОЛОВНИМ ЧИНОМ, враховує позицію потерпілої ОСОБА_5, яка в судових засіданнях послідовно вказувала, що не має матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого та просить призначити останньому покарання, не пов’язане з реальним позбавленням волі.

Враховуючи наведене в сукупності з тим, що тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його суспільна небезпечність не є безумовною підставою для призначення останньому покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства, суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, але приходить до переконання, що ще не втрачена можливість виправлення ОСОБА_3 без реального відбування покарання та вважає за доцільне звільнити останнього, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного покарання з встановленням максимального іспитового строку та покладенням обов’язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також обов’язок, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

При цьому, на думку суду, умовне покарання ОСОБА_3 буде співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів і таким, що не може вважатися явно несправедливим внаслідок м'якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

ІНШІ РІШЕННЯ, ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ.

Враховуючи особу ОСОБА_3, зокрема те, що останній періодично виїздить за межі України на заробітки, то наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – необхідність запобігти спробам останнього переховуватися від суду, а тому, до набрання вироком чинності, слід залишити застосований до останнього запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, з покладенням на останнього певних обов’язків, що буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити, в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України, зокрема дерев'яну палицю слід знищити, а інші речі повернути законним володідьцям.

На підставі ст. 174 КПК України, слід скасувати арешт, із забороною розпорядження та користування, накладений на покривало червоного кольору зі слідами речовини бурого кольору, на підставі ухвали слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31.10.2018 року.

Вирішуючи питання щодо пред’явленого цивільного позову прокурора Ріпкинського відділу Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави в особі КЗ "Ріпкинська центральна районна лікарня" Ріпкинської районної ради до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, враховуючи приписи ч. 2 ст.1191, ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, згідно яких особа, яка вчинила злочин (кримінальне правопорушення), зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину (кримінального правопорушення) у розмірі фактичних витрат, та фактичної кількості ліжко-днів на місяць, зважаючи на те, що з довідки КЗ "Ріпкинська центральна районна лікарня" Ріпкинської районної ради без номеру та дати вбачається, що вартість 1 ліжко-дня по Ріпкинській ЦРЛ за вересень місяць 2018 року становить 503 грн 69 коп, що ОСОБА_5 провела у них 14 ліжко-днів, що фактична вартість витрат перебування ОСОБА_5 становить 7 051 грн 66 коп, суд знаходить, що з ОСОБА_3на користь КЗ "Ріпкинська центральна районна лікарня" Ріпкинської районної ради слід стягнути 7 051 грн 66 коп у відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_5, задовольнивши цивільний позов прокурора в повному обсязі.

Інших цивільних позовів в кримінальному провадження не заявлено.

Керуючись ст. ст. 370, 374-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, відносно ОСОБА_3, до набрання вироком чинності, залишити у виді особистого зобов’язання, з покладенням на нього обов’язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися без дозволу суду з населеного пункту в якому він фактично проживає, а саме з смт.Ріпки Чернігівської області;

- письмово повідомляти суд про зміну свого місця проживання та (або) роботи.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речовий доказ, а саме - мобільний телефон ERGO SWIFT F243, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 залишити останній.

Речовий доказ, а саме - мобільний телефон "NOKIA TA 10-17", який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області – повернути ОСОБА_5, як законному володільцю.

Речовий доказ, а саме - килим блакитного кольору зі слідами речовини бурого кольору, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області – повернути ОСОБА_3, як законному володільцю.

Речовий доказ, а саме - дерев'яну палицю зі слідами речовини бурого кольору, яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області – знищити.

Скасувати арешт, із забороною розпорядження та користування, накладений на покривало червоного кольору зі слідами речовини бурого кольору, на підставі ухвали слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31.10.2018 року та речовий доказ, а саме: покривало червоного кольору зі слідами речовини бурого кольору, яке передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області – повернути ОСОБА_3, як законному володільцю.

Цивільний позов прокурора Ріпкинського відділу Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Комунального закладу "Ріпкинська центральна районна лікарня" Ріпкинської районної ради до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення – задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Комунального закладу "Ріпкинська центральна районна лікарня" Ріпкинської районної ради (код ЄДРПОУ 02006478, р/р 35418020328761, МФО 853592, банк ГУДКСУ у Чернігівській області) у відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 7 051 грн 66 коп.

Вирок може бути оскаржений до ЧЕРНІГІВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом 30-ти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя В.Б.Сташків