Рішення № 80301059, 27.02.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/91/19

Провадження № 2/727/472/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі: головуючого судді Мамчина П.І.

секретар судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог – Перший відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

В січні ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В позові посилається на те, що 27 липня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ним було укладено кредитний договір № СV10АЕ00000033, згідно якого він отримав кредит у розмірі 8 830, 87 доларів США на придбання автомобіля ВАЗ, модель 21150, 2005 року випуску, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: ХТА2110053911748, реєстраційний номер: СЕ3324АІ з кінцевим терміном до 26 липня 2012 року.

Зазначив, що він тривалий час справно сплачував кредит починаючи з дати укладення кредитного договору. Після настання в країні економічної кризи у 2008 році виплачувати кредит стало важче, але він все ж таки продовжував виконувати своє зобов’язання перед банком наскільки було можливим. Однак різкий ріст долара та відповідно знецінення гривні в 2011 році унеможливило повноцінно здійснювати платежі по вищевказаному кредитному договору. У липні 2011 року у нього виникла заборгованість по даному кредитному договору і можливості погашати її на той момент не було. Саме тому з метою погашення боргу перед банком відповідно до вищевказаного договору, шляхом звернення до суду банк в рахунок погашення заборгованості звернув стягнення на предмет застави, а саме на автомобіль ВАЗ, модель 21150, 2005 року випуску, реєстраційний номер: СЕ3324АІ, що належав йому на праві власності і на підставі рішення суду даний автомобіль було передано банку в рахунок погашення заборгованості по вищевказаному кредитному договору між ним та банком. Після того, як у нього забрали автомобіль, залишалася незначна сума заборгованості по даному договору, а тому щоб повністю погасити її та уникнути негативних наслідків в подальшому, він звернувся до банку, щоб погодити різницю, яку необхідно було доплатити, щоб повністю закрити борг. Банк погодив суму для повного погашення заборгованості в розмірі, що в гривневому еквіваленті становила 1000 доларів США, яка була справно оплачена банку в 2011 році, квитанції про оплату у нього на сьогоднішній день не збереглися, але знаходяться у відповідача. Його неодноразові звернення про надання підтвердження про погашення заборгованості по даному договору, підтвердження здійснених оплат та довідку про відсутність заборгованості банком були проігноровані, натомість надавались тільки формальні письмові відповіді загального характеру, а також усні відмови в Чернівецькій філії ПАТ КБ «Приватбанк».

Заборгованості по даному договору більше не існує, оскільки він віддав автомобіль та заплатив погоджену з банком суму залишку боргу для повного погашення. На момент внесення залишку по заборгованості для повного її погашення він не здогадався взяти від банку довідку про відсутність заборгованості та відсутність претензії банку до нього, а банк не повідомив про таку можливість на той час.

Він повністю погасив заборгованість перед банком, а тому був сильно здивований, коли отримуючи зарплату на роботі йому була нарахована менша сума ніж зазвичай. Він звернувся до бухгалтерії, щоб вияснити непорозуміння і був проінформований стосовно відкритого виконавчого провадження відносно нього відповідно до якого з нього стягується значна сума із заробітної плати.

Він не міг зрозуміти на підставі чого з нього виконавча служба вирішила стягувати кошти, а тому звернувшись до виконавчої служби йому стало відомо про наявність постанови ВП № 56259910 про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи суми заборгованості за кредитним договором, боргове зобов’язання за яким ним вже було виконано. Оригіналу постанови у нього немає, оскільки йому не надсилалася. Слід зазначити, що дане стягнення відбувалося на підставі виконавчого напису нотаріуса № 9609 від 04.10.2017 року, який було безпідставно вчинено більше п’яти років з дати закінчення кредитного договору, в тому числі більше шести років з дати внесення останнього платежу по погашенню заборгованості по даному кредитному договору.

Вказаний виконавчий напис знаходиться на виконанні у виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, який виніс постанову та відкрив виконавче провадження 24.05.2018 року.

У виконавця він ознайомився з даним виконавчим написом № 9609 від 04.10.2017 року, що був вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з нього грошових коштів у сумі 9 066, 28 доларів США, що складає 236 267, 26 гривень, які є нібито боргом за кредитним договором. Даним виконавчим написом запропоновано задовольнити вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі: заборгованість за тілом кредиту - 4 130,92 доларів США; заборгованість за відсотками - 300,54 доларів США; заборгованість з комісії - 191,60 доларів США, заборгованість з пені - 4443,22 доларів США. Витрати за вчинення виконавчого напису - 1800,00 гривень. Стягнення здійснюється за період з 27 липня 2007 року по 07 липня 2017 року.

Зазначив, що він був здивований наявністю такої заборгованості по даному кредитному договору, оскільки він її погасив в повному обсязі.

Стаття 18 ЦК України встановлює, що вчинення виконавчого напису на борговому документі це здійснення нотаріусом захисту цивільних прав. Однак нотаріус має право вчиняти виконавчий напис тільки тоді, коли справа безспірна, тобто коли боржник погоджується із заборгованістю. Однак він із заборгованістю не погоджується жодним чином, оскільки ним дана заборгованість погашена.

Після того як він довідався про стягнення з нього даної заборгованості, щоб уникнути помилкового стягнення вже виплаченого боргу та в першу чергу вирішити дане питання в позасудовому порядку, він звернувся до відділення Приватбанку у місті Чернівці для отримання підтвердження виплати заборгованості перед банком та надання довідки про відсутність заборгованості, однак йому в усній формі пояснили, що всі звернення необхідно надсилати на центральний офіс банку, що знаходиться у м. Дніпро. Саме тому він звернувся до центрального офісу Приватбанку з листом-зверненням та просив надати відомості стосовно всіх здійснених виплат, суму за яку було реалізовано автомобіль, що банк забрав у нього в рахунок погашення заборгованості та попросив надати довідку про відсутність спірної заборгованості перед банком за вищевказаним кредитним договором. Не отримавши відповіді від банку, він направив лист-звернення повторно та нещодавно отримав дві одинакові відповіді-відмови, в яких банк не надав жодних документів, жодної інформації, яку він просив, посилаючись на безпеку та збереження конфіденційної інформації.

Зазначив, що вищевказаний кредитний договір було укладено з кінцевим терміном до 26 липня 2012 року, однак банк жодним чином з моменту закінчення дії договору до сьогоднішнього дня включно не повідомив його про наявність будь-якої заборгованості за даним договором. Жодних повідомлень, листів, претензій чи попереджень від банку стосовно наявної заборгованості він не отримував.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен переконатися у відсутності спору між ним та банком та отримати первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а у випадку їх відсутності нотаріус не має достатньо підстав вважати, що розмір заборгованості перед банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу щодо наявності у нього грошового зобов’язання по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до нього. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус повинен був врахувати та перевірити факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, врахувати, що розрахунок розміру невиконаних зобов’язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено банком одноособово без урахування його думки та позиції та врахувати, що заборгованість вказана банком насправді не відповідає дійсній сумі заборгованості, а саме її відсутності.

Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до нього.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Враховуючи той факт, що останній платіж для погашення залишку по спірній заборгованості перед банком за погодженням з банком ним було внесено в 2011 році, а також той факт, що договір було укладено з кінцевим терміном до 26 липня 2012 року, а відповідач звернувся до нотаріуса аж в жовтні 2017 році, тобто після спливу трирічного строку із дня виникнення права вимоги, вважає що є достатньо правових підстав вважати виконавчий напис № 9609 вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_3 від 04.10.2017 року щодо стягнення з нього грошових коштів, вчиненим з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08.01.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) осіб, у якій роз'яснено відповідачам право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Третій особі роз*яснено право подати пояснення щодо позову.

22 січня 2019 року на адресу суду від відповідача приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

25 січня 2019 року надійшов відзив від відповідача публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» , в якому представник просить розглянути справу у його відсутності, в позові відмовити відповідно до наданого суду відзиву.

13 лютого 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від ОСОБА_2 та заява про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа без самостійних вимог – Перший відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи. Пояснення щодо позову у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з‘ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що 27 липня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № СV10АЕ00000033, згідно якого позивач отримав кредит у розмірі 8 830, 87 доларів США на придбання автомобіля ВАЗ, модель 21150, 2005 року випуску, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: ХТА2110053911748, реєстраційний номер: СЕ3324АІ з кінцевим терміном до 26 липня 2012 року.

Відповідно до виконавчого напису від 04.10.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №9609, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», на підставі кредитного договору та розрахунку стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 9 066, 28 доларів США, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 4 130,92 доларів США; заборгованості за відсотками - 300,54 доларів США; заборгованості з комісії - 191,60 доларів США, заборгованості з пені - 4443,22 доларів США. Витрати за вчинення виконавчого напису становлять 1800,00 гривень. Стягнення здійснюється за період з 27 липня 2007 року по 07 липня 2017 року.

На підставі вказаного виконавчого напису 24 травня 2018 року постановою виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області відкрито виконавче провадження № 56259910 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в розмірі 238067,26 грн.

Відповідно до ст. 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 88 цього Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» роз*яснено, що при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

За змістом п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

У відповідності з п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно із п. 3.2 та п. 3.5 вказаного Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Пунктом 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №2 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Верховний суд України в Постанові від 20 травня 2015 року в справі №6-158цс15 дійшов висновку, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано жодних доказів отримання ОСОБА_2 вимоги стягувача, крім цього не надано графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору, первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, а також нотаріусом не враховано строки позовної давності до заявлених вимог та не перевірено факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, а тому відсутні підстави наявності безспірної заборгованості.

За такого відсутні підстави вважати, що заборгованість є безспірною.

Позивач посилається на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» пропустив строк для звернення із заявою до приватного нотаріуса із заявою для вчинення виконавчого напису, оскільки останній платіж для погашення залишку по спірній заборгованості за погодженням з банком ОСОБА_2 вніс в 2011 році, договір було укладено з кінцевим терміном до 26 липня 2012 року, до нотаріуса про вчинення виконавчого напису банк звернувся в жовтні 2017 році.

Також, відповідно до п. 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Можливість поновлення нотаріусом строку на пред'явлення стягувачем грошової вимоги до боржника не передбачено ні Законом України «Про нотаріат», ні Порядом вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Встановлення вказаного трьохрічного обмеження на вчинення виконавчого напису не є формальністю позаяк узгоджується з приписами Глави 19 ЦК України, якою визначено загальну трьохрічну позовну давність. Позаяк включення у загальний розмір заборгованості частини платежів, яка нараховані поза межами строків позовної давності, в будь-якому разі свідчать про спірність такої суми.

Як вбачається з виконавчого напису, сума яка пропонується до стягнення, нарахована за період з 27.07.2007 року по 07.07.2017 року, тобто більш як за три роки до моменту звернення, що прямо суперечить ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Таким чином, нарахована сума боргу в будь-якому разі не може вважатися безспірною і суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 належить задовольнити та визнати виконавчий напис № 9609, вчинений 04 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № СV10АЕ00000033 від 27 липня 2007 року у сумі 9066,28 доларів США, що складає 236267,26 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивачки понесені судові витрати відповідно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15-16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 1, 2, 3, 5, 11, 76-80, 81, 141, 241, 247, 258, 263-265, 273, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог – Перший відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 9609, вчинений 04 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № СV10АЕ00000033 від 27 липня 2007 року у сумі 9066,28 доларів США, що складає 236267,26 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

СУДДЯ П.І. Мамчин