Постанова № 80299355, 05.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/4386/19

н/п 3/640/1063/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 10.11.2018 приблизно о 01.00 год. ОСОБА_1 у громадському місці за адресою: м. Харків, вул. Повздовжжя 3б, під. 1, біля під’їзду нецензурно висловлювався у бік громадян, чим порушив громадський порядок та спокій.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду 05.03.2019 надійшла заява від ОСОБА_2, в якій він зазначає, що він постійно отримував виклики до суду по справі №640/21772/18. До суду не з’явився, оскільки при складанні протоколу, який розглядається у суді співробітниками поліції не було роз’яснено йому його права та обов’язки та не надано можливості скористатися правовою допомогою, а від так даний протокол складений з порушенням законодавства та є незаконним. Вину свою не визнає. Більш того, в протоколі, який розглядається судом невірно вказане його ім’я та по батькові. На підтвердження вище викладеного надав суду свою копію паспорту. 22.01.2019 постановою Київського районного суду м. Харкова було направлено адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1, за ст. 173 КУпАП до Управління патрульної поліції в Харківській області для усунення недоліків, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА.№306007 від 10.11.2018, зазначено анкетні дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності як ОСОБА_1, такі самі анкетні дані особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення зазначені у всіх документах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення. Однак, згідно наданої копії паспорту серії МН 923329 ім’я та по батькові у нього ОСОБА_2. Однак Управління патрульної поліції в Харківській області вважаючи, що усунуло недоліки знову направило матеріали до суду. Управлінням патрульної поліції в Харківській області не виконано постанову Київського районного суду м. Харкова від 22.01.2019 та не усунуто виявлені недоліки. У зв’язку з чим просить направити даний адміністративний матеріал за ст. 173 КУпАП до Управління патрульної поліції в Харківській області для усунення виявлених недоліків (а.с. 25-26).

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступного.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, що передбачені ст.38 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії АА №306007 від 10.11.2018, складеному відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, автором протоколу зазначено, що датою вчинення правопорушення є 10.11.2018 (а.с. 1), наразі строки, встановлені ст. 38 КУпАП, для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності сплинули.

Таким чином, строки, передбачені ст. 38 КУпАП, у даній справі закінчилися ще 11.02.2019, тобто, ще до надходження даної справи до Київського районного суду м. Харкова в провадження даного складу суду 26.02.2019 (а.с. 22, 23).

Можливість відновлення або поновлення цих строків норми КУпАП не передбачають.

Більш того, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «ОСОБА_3 проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Разом з тим, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів, опис обставин, установлених під час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 заперечує зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення, та вважає себе невинуватим, що, в свою чергу, зумовлює обов’язок суду надати вказаним запереченням правову оцінку.

Такий висновок суду щодо необхідності з’ясування вини особи у вчиненні інкримінованого їй правопорушення також узгоджується з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, Рішення у справах «Надточий проти України», «Гуренко проти України», в яких суд нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Суд визнав, що у провадженнях в адміністративній справі щодо заявника не забезпечувалися важливі процедурні гарантії і що, враховуючи обставини справи, ці процедурні недоліки були достатньо серйозними, аби ставити під сумнів справедливість провадження, та констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

Положення ст. 247 КУпАП містить дев'ять самостійних підстав, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, згідно яким, провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.

В наведених в цій нормі випадках закриття провадження у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, та у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, є самостійними підставами.

Вимоги ст. 280 КУпАП передбачають з’ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно вимог ч. 1 ст. 256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема:

у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)» - прізвище, ім’я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень).

В протоколі про адміністративне правопорушення серії АА № 306007 від 10.11.2018, зазначено анкетні дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності як ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі самі анкетні дані особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення зазначені у всіх документах доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Однак, згідно наявної в матеріалах справи копії паспорту серії МН 923329 ім’я та по батькові ОСОБА_1 – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16-17).

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 22.01.2019 адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ст. 173 КУпАП направлено до Управління патрульної поліції в Харківській області для усунення виявлених недоліків, з підстав, зазначених вище (а.с. 20).

Після повернення вказаного матеріалу з дооформлення до матеріалів справи залучено рапорт інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Харківській області ОСОБА_5, в якому він зазначає, що 10.11.2018 ним складався протокол АА 306007 з приводу порушення громадського порядку громадянином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який встановлений за посвідченням юриста громадської організації «Спілка ветеранів Афганістану», яке ознак підробки не мало. У судовому засіданні вказаний громадянин надав копію паспорту, в якому зазначено, що він ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 МВМ Київського РВ ГУ МВС від 28.09.2007. Копія паспорту у матеріалах справи (а.с. 21).

Однак даний рапорт не містить пояснень хто саме був суб’єктом вчинення вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, працівниками Управління патрульної поліції в Харківській області до суду ОСОБА_1 доставлений не був.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов’язкова до застосування як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.

За вказаних обставин, провадження по справі саме відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає закриттю, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1, особа якого фактично не встановлена автором протоколу, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 279, 283, 284, 247 КпАП України, суд, -

Ухвалив:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ст. 173 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О. Муратова