Постанова № 8029102, 09.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2009 року <Час проголошення >№ 2а-8853/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.

за участю:

секретаря

судового засіданні Кузьменкової С.П.,

представників Київського міського центру зайнятості Гаврової Н.О., Латко Г.О.,

ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу

за позовною заявою Київського міського центру зайнятості

доОСОБА_1

пропро стягнення коштів в сумі 10321грн. 63коп., ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі Центр зайнятості, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1., відповідач) про стягнення коштів в сумі 10321грн. 63коп.

В судовому засідання представники позивача позовні вимоги підтримали. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що за час перебування ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості їй була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 10321грн. 63коп. Проте, під час розслідування було виявлено, що під час реєстрації та протягом перебування на обліку в Дарницькому районному центрі зайнятості не повідомила спеціаліста на прийомі та приховала факт реєстрації субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця. Тому, відповідач відноситься до зайнятого населення і отримала допомогу обманним шляхом. Своїми діями ОСОБА_1. порушила Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідач позов не визнала та заперечувала проти його задоволення.

В судовому засіданні ОСОБА_1. та її представник зазначили, що відповідач, підписуючи заяву про те, що не являється приватним підприємцем, не вважала себе такою, оскільки господарської діяльності не вела та прибутку не отримувала, а у 2003 році подала заяву про припинення підприємницької діяльності. Відповідач зазначила, що працівники Дарницького районного центру зайнятості мали перевірити подану нею інформацію під час оформлення документів, що було зроблено лише після взяття її на облік і лише через рік та 13 днів, а тому відсутні підстави вважати, що кошти у розмірі 10321грн. 63коп. отримано обманним шляхом.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 09 грудня 2009 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, 08 серпня 2008 року ОСОБА_1. зареєструвалась як така, що шукає роботу в Дарницькому районному центрі зайнятості, який є структурним підрозділом Київського міського центру зайнятості.

15 серпня 2008 року відповідачем подано заяву з проханням надати йому статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(а.с. 9).

Наказом Дарницького районного центру зайнятості від 15 серпня 2008 року за №7851/158 ОСОБА_1. надано статус безробітної та призначено з 15 серпня 2008 року по 09 серпня 2009 року допомогу по безробіттю.

23 вересня 2008 року відповідачем подано заяву про направлення її до Інституту післядипломного навчання Національного авіаційного університету на навчання за спеціальністю «Застосування основних компютерних програм на підприємстві», а 08 жовтня 2008 року між Дарницьким районним центром зайнятості та відповідачем укладено договір №622 щодо навчання останньої за спеціальністю «Застосування компютерних програм на підприємстві».

Відповідно до підпункту «б»пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство» належать до зайнятого населення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування»передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту пятого частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту шістнадцятого частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним.

Проте, з 13 серпня 2008 року втратив чинність Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 11 березня 2008 року №125/116 на підставі Наказу від 13 серпня 2008 року №364/535. До березня 2009 року не було визначено відповідного порядку розслідувань, що зумовило тимчасове припинення районними центрами зайнятості проведення перевірок.

Чинний Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, набрав законної сили лише 23 березня 2009 року (далі Порядок №60/62).

Відповідно до пункту шостого Порядку №60/62, у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 7 Порядку №60/62 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У пункті 9 Порядку №60/62 передбачено, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», від 28 травня 2009 року №18 на підставі інформації відділу державної реєстрації Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації підтверджено факт реєстрації відповідача у якості субєкта підприємницької діяльності фізичної особи. Зазначена інформація ОСОБА_1 не була повідомлена та приховувалася під час реєстрації і протягом перебування на обліку, а тому встановлено факт отримання допомоги по безробіттю обманним шляхом.

Наказом Дарницького районного центру зайнятості від 28 травня 2009 року за №6941/99 ОСОБА_1. припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до підпунктів 8 пункту 1 статті 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та знято з обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, а 03 червня 2009 року Дарницьким районним центром зайнятості прийнято наказ №22 про повернення ОСОБА_1 суми одержаної допомоги по безробіттю у розмірі 9439грн. 63коп. та вартості навчання у розмірі 882грн.

04 червня 2009 року Дарницьким районним центром зайнятості направлено відповідачу повідомлення про повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 10321грн. 63коп. Проте, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 та представників позивача, рішення щодо повернення коштів відповідачем не оскаржувалося.

Суд не враховує посилання ОСОБА_1 про необізнаність з приводу впливу на спірні правовідносини наявність реєстрації її як субєкта підприємницької діяльності, оскільки, як зазначила остання, вона у 2003 році зверталася до податкової інспекції з заявою про припинення підприємницької діяльності, а тому порядок і наслідки перебування в статусі підприємця їй були відомі. Однак, остаточно не вирішивши вказане питання та не отримавши відповідні документи, відповідач підписала та подала заяву до районного центру зайнятості, зазначивши, що не є підприємцем, та не повідомила працівників центру зайнятості про стан зазначених обставини.

Згідно статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Проте, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, наданої відповідачем, лише 07 вересня 2009 року проведено реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Крім того, не мають законодавчого підґрунтя і твердження відповідача та його представника щодо обовязковості проведення перевірки наданих громадянами даних до взяття останніх на облік в районний центр зайнятості, оскільки відповідно до п. 2.1 Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затверджений спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України, на який посилався в запереченнях відповідач, навіть обмін інформацією щодо безробітних здійснюється лише з часу перебування громадян на обліку в державній службі зайнятості, і саме з цього часу останній наділений правом перевіряти зазначені особами відомості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського міського центру зайнятості обгрунтовні та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р 37179301900001 у Головному управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, ідентифікаційний код 03491091) кошти у розмірі 10321грн. 63коп. (десять тисяч триста двадцять одну гривню 63 копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому статями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Пісоцька

Дата підписання постанови в повному обсязі 24 грудня 2009 року.