Ухвала суду № 80288359, 25.02.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8014/19

Провадження № 1-кс/761/5815/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., прокурора Мілюкової Д.М., слідчого Ямкового В.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Черняка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Головного управління Національної поліції у м. Києві Ямкового В.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не одруженого, утриманців не має, працюючого на посаді консьєржа в ТзОВ "Готель Менеджемент", раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100000000179 від 23.02.2019 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

25.02.2019 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Ямковий В.С. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором відділу прокуратури м. Києва Кошман Ю.О.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100000000179 від 23.02.2019 року, за підозрою, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У клопотанні слідчий вказує, що на даний час досудовим розслідуванням встановлено причетність ОСОБА_1 до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.02.2019 року о 06 годині 40 хвилин у м. Києві по вул. Алма-Атинській, в результаті якої пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, а пасажир автомобіля, яким керував ОСОБА_1 - ОСОБА_6 загинув на місці події.

23.02.2019 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

24.02.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зазначає, що обґрунтованість повідомленої підозри повністю підтверджується доданими до клопотання доказами.

У заявленому клопотанні слідчий вказує, що обставини правопорушення у своїй сукупності свідчать про те, що підозрюваний, стосовно якого внесене дане клопотання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

За доводами клопотання, запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, зважаючи на вищевикладені обставини, не зможуть запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор та слідчий заявлене клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні його доводам, просять таке задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти заявленого клопотання заперечили. Вказують, що підозрюваний не заперечує своєї причетності до дорожньо-транспортної пригоди, зазначають, що підозрюваний не переховувався від органу досудового розслідування, загиблий був його товаришем, має намір здійснити відшкодування завданої шкоди.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12019100000000179 від 23.02.2019 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

23.02.2019 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

24.02.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється у порушенні правил дорожнього руху, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.02.2019 року о 06 годині 40 хвилин у м. Києві по вул. Алма-Атинській, в результаті якої пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, а пасажир автомобіля, яким керував ОСОБА_1 - ОСОБА_6 загинув на місці події.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, зокрема протокол огляду місця події від 23.02.2018 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1

Окрім цього, в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 не заперечив своєї причетності до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не може вважатись необґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Аналогічне положення містить ст. 12 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

В силу положень ст. 12 КК України інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відносять до тяжкого злочину.

Відтак, з врахуванням санкції інкримінованої підозрюваному статті, Закон дозволяє обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими на даному етапі досудового розслідування, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, самовільне залишення підозрюваним місця дорожньо-транспортної пригоди, а тому, з високим ступенем ймовірності, підозрюваний може вживати заходів до переховування чи ухилення від органів досудового розслідування та/або суду, здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя звертає увагу, що у підозрюваного соціальні зв'язки не є достатньо стійкими, оскільки останній не одружений, дітей чи інших утриманців не має.

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що інші, більші м'які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, відтак, заявлене клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності та не буде свавільним.

Щодо визначення альтернативного розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини ; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, альтернативне не визначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 взагалі не містить жодних доводів щодо доцільності не визначення підозрюваному альтернативного розміру застави.

В судовому засіданні слідчий та прокурор щодо альтернативного визначення розміру застави не заперечували.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має на території м. Києва місце проживання, відсутність виняткових обставин для безальтернативного тримання підозрюваного під вартою, думку слідчого та прокурора, а тому приходить до висновку, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян.

На погляд слідчого судді, з врахуванням відсутності достеменних даних щодо майнового стану підозрюваного, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого слідчого відділу Головного управління Національної поліції у м. Києві Ямкового В.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з моменту затримання, тобто з 21 години 00 хвилин 23 лютого 2019 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити тривалістю 60 днів, тобто до 23 квітня 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420,00 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №761/8014/19, кримінальне провадження № 12019100000000179 від 23.02.2019 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд за межі території України.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - до 23 квітня 2019 року.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський