Ухвала суду № 80286047, 28.02.2019, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/2070/13-ц

Провадження №6/443/5/19

У Х В А Л А

/про відмову в поновленні пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання/

28 лютого 2019 року м. Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Коліщук З.М.,

з участю секретаря судового засідання Шальвіри І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів Львівської області справу за заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання,-

встановив:

Представник позивача (стягувача) публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приват Банк») звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання у справі №443/2070/13-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.02.2008 року.

В обґрунтування заявлених вимог представник стягувача покликається на те, що виконавчий лист №443/2070/13-ц було направлено до органів ВДВС для виконання. Однак, постановою державного виконавця від 27.06.2014 року, такий було повернуто стягувачу. Проте, фактично вказаний виконавчий документ, разом із постановою про його повернення, банком було отримано після пропуску строку для його пред’явлення до виконання та встановлено відсутність відмітки (число, місяць та рік) повернення. Відтак, на підставі вищевикладеного, просить поновити строк пред’явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.02.2008 року.

Представник позивача (стягувач) в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач (боржник) ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча була завчасно, належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України. Заяви про розгляд справи без його участі на адресу суду не подавав.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

А тому, з врахуванням стислих строків розгляду заяв про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, судом вирішено розгляд заяви проводити за відсутності сторін у справі та на підставі поданих до суду доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши дійсні обставини справи, оглянувши матеріали справи №443/2070/13-ц, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області у цивільній справі 443/2070/13-ц від 27.12.2013 року за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вирішено: «Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 в користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570 рах. № 29092829003111 МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 553,56 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят три гривні 56 коп.), а саме: 6238,51 грн. – заборгованість за кредитом, 11148,26 - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3616,62 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина, 1050,17 грн. - штраф (процентна складова) та 229,40 грн в рахунок сплаченого судового збору (р/р 64993919400001)».

Зазначене рішення сторонами не оскаржувалося і 13.01.2014 року набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що на заяву представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було надіслано копію рішення та виконавчий лист від 16.01.2014 року №443/2070/13-ц.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого документа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

З долученої до матеріалів справи копії згаданого виконавчого листа, вбачається що такий було повернуто стягувачу. Проте, із доводів заяви вбачається, що фактично вказаний виконавчий документ, разом із постановою про його повернення, банком було отримано після пропуску строку для його пред’явлення до виконання, тобто після 16.01.2015 року.

Відповідно до п. 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

На переконання суду, єдиною підставою для поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Та підтверджені належними доказами.

Окрім того, згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання вбачається, що представник банку визнає факт отримання такого, пред’явлення його для виконання до органів ДВС та повернення останніми без виконання стягувачу.

Як на причину пропущення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання представник стягувача вказує, що фактично вказаний виконавчий документ, разом із постановою про його повернення, банком було отримано після пропуску строку для його пред’явлення до виконання.

У зв’язку з наведеним, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого документа) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Всупереч наведеному, представником банку не долучено до матеріалів заяви копію рекомендованого поштового відправлення, яке б засвідчило підставність його покликання на отримання виконавчого листа №443/2070/13-ц від ДВС поза межами строку пред’явлення його до виконання, а відтак наявність, у зв’язку з наведеним, об'єктивно непереборних, підтверджених належними доказами, незалежними від волевиявлення представників ПАТ КБ «Приватбанк» обставин, які пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій покликаних забезпечити ефективне виконання рішення у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.02.2008 року.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви представника ПАТ «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 247, 258-260, 443 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа №443/2070/13-ц до виконання у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.02.2008 року – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 28 лютого 2019 року.

Суддя З.М. Коліщук