Ухвала суду № 8028469, 24.02.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

головуючий суддя І інстанції Кониченко О.М.

суддя доповідач Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

« 24 » лютого 2010 року справа № 2а-11312/09/0570

м. Донецьк, бул.Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін :

від позивача Марченко В.І. довір. від 17.02.2010 року б/н

від відповідачів:

1.ДПІ у Київському районі Шендрик К.О. довір. від 23.02.2010 року б/н, Присяжний С.М. довір. від 02.10.2009 року № 55

2. ГУ ДКУ в Донецькій області - не зявились

від прокурора Плужніков В.В. посвідчення № 1547

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 01.12.2009 року

у справі № 2а-11312/09/0570

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвнешторг”

до відповідачів:

1. Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

2. Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

за участю Прокурора Донецької області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донвнешторг” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька та Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення від 11.06.2009 року № 0001382340/0/16516/10/23-3 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 66666 грн. та стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 645833 грн.

Повідомленням до участі у справі вступив Прокурор Донецької області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року у справі № 2а-11312/09/0570 (суддя Кониченко О.М.) позовна заява задоволена.

Приймаючи постанову адміністративний суд виходив з того, що позивач правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, включив суми ПДВ до складу податкового кредиту, та чинне законодавство України не ставить перебіг строку відшкодування ПДВ в залежність від закінчення податковим органом зустрічних перевірок платника податку.

Податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги податковий орган обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що згідно п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом, тобто, як вважає податковий орган, однією з підстав включення сум до податкового кредиту по ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету, тому відшкодувати залишившуюся суму ПДВ можливо тільки після підтвердження її сплати до бюджету постачальниками позивача, тобто тільки після отримання результатів зустрічних перевірок.

Вказує на те, що за інформацією за березень, квітень 2009 року на предмет взаємовідносин позивачем з ТОВ “Укрспецторг К” останнє за юридичною адресою не знаходиться, та, оскільки, як вважає заявник скарги, отриманя відповідей по запитам на проведення зустрічних перевірок має істотне значення для підтвердження або не підтвердження факту надмірної сплати ПДВ до бюджету і, як слід, встановлення правомірності включення сум до податкового кредиту по податку на додану вартість, немає правових підстав для здійснення відшкодування ПДВ у спірним правовідносинах.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донвнешторг” надало до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька декларацію по податку на додану вартість за березень 2009 року та квітень 2009 року, в яких визначило суму від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту суму ПДВ, що підлягає відшкодування на розрахунковий рахунок в установі банку в сумі 300000 грн. та в сумі 345833 грн. за відповідний вищевказаний звітний податковий період

Разом з деклараціями надані розрахунки суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідні періоди та на зазначені суми.

ТОВ “Донвнешторг” в п'ятиденний термін після подання вищевказаних декларацій податковому органу, надав відповідному органу Державного казначейства України копії вищевказаних декларацій з ПДВ з відміткою податкового органу про її прийняття.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, в зазначених деклараціях по ПДВ за березень, квітень 2009 року включені суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету, дорівнюють сумам податку фактично сплаченого ТОВ “Донвнешторг” у попередніх податкових періодах постачальнику товару - ТОВ “Укспецторг-К” за придбаний шкіряний півфабрикат ВЕТ-БЛУ згідно договору б/н від 01.07.2005 року.

Державною податковою інспекцією у Київському районі проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ “Донвнешторг” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень, квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в березні, квітні, травні, вересні, грудні 2007 року, та березні, квітні 2008 р., за результатми якої складений акт від 02.06.2009 року № 3524/23-3/32805224.

За висновками перевірки:

- ТОВ “Донвнешторг” інкримінувалось порушення вимог Наказу ДПА України “Про затвердження форми податкової декларації і порядку її заповнення і надання” від 30.05.1997 року № 166, в редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159, що призвело до невірного визначення періоду виникнення та суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розрізі періодів по деклараціях за березень та квітень 2009 року; п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого товариством завищена сума бюджетного відшкодування по декларації за березень 2009 року на суму 66666 грн. у зв'язку с тим, що ТОВ “Донвнешторг” до складу суми податкового кредиту включене від'ємне значення податку на додану вартість, яке сформоване у лютому 2007 року, а саме за даними додатку 3 до декларації “Розрахунок суми бюджетного відшкодування” у рядку 2 (частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) позивачем задекларована сума фактично оплаченого частини залишку від'ємного значення ПДВ в розмірі 300000 грн.

За результатами перевірки встановлено, що фактична оплата частини залишку від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачено отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів дорівнює 233334 грн. Дане порушення призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у березні 2009 року на 66666 грн.;

- за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлені до відшкодування суми ПДВ за березень 2009 року в розмірі 233334 грн. та за квітень 2009 року в розмірі 345833 грн., що повязане з відсутністю відповідей по направленим запитам по ланцюгу до виробника.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, заявник скарги вказує на порушення норм процесуального та матеріального права та зазначає, що позивач добровільно відмовився від отримання суми бюджетного відшкодування та не може заявити до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок або в рахунок майбутніх платежів суму ПДВ 66666 грн., яка сформована за рахунок від'ємного значення декларації за лютий 2007 року та не заявлена до відшкодування по декларації наступного звітного періоду - за березень 2007 року, та, оскільки не завершені зустрічні перевірки контрагентів позивача, немає законних підстав для відшкодування такої суми ПДВ.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції щодо контролю відносно субєктів господарювання у сфері оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Порядок обчислення і сплати податку врегульований ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Як зазначалось раніше, під час перевірки встановлене порушення позивачем Наказу ДПА України “Про затвердження форми податкової декларації і порядку її заповнення і надання” від 30.05.1997 року № 166, в редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159, що призвело до невірного визначення періоду виникнення та суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розрізі періодів по деклараціях за березень та квітень 2009 року; п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого товариством завищена сума бюджетного відшкодування по декларації за березень 2009 року на суму 66666 грн. у зв'язку с тим, що ТОВ “Донвнешторг” до складу суми податкового кредиту включене від'ємне значення податку на додану вартість, яке сформоване у лютому 2007 року.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів.

З аналізу зазначеної норми закону вбачається, що вона не містить обмежень щодо визначення та обчислення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету та сплачену постачальникам у складі вартості товарів.

На виконання зазначеної норми Закону позивачем до декларацій з ПДВ за березень, квітень 2009 року включені суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету, що дорівнюють сумам податку, які фактично сплачені ТОВ “Донвнешторг” постачальникам товарів у попередніх звітних періодах.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз перелічених норм Закону “Про податок на додану вартість” дає підстави зробити висновок, що право платника податку на податковий кредит звітного періоду законом повязане з наявністю факту придбання товарів (робіт, послуг) , вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та настанням події, яка є визначальною для виникнення права на податковий кредит

Податкова інспекція не заперечує проти того, що податковий кредит звітного періоду визначений з дотриманням правил податкового обліку, встановленого законом.

Закон не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від того чи здійснена зустрічна перевірка контрагентів платника податку податковим органом та можливості здійснення такої перевірки.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначене поняття "бюджетного відшкодування" як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачений обовязок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі вартості товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обовязку платника податку-покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету з конкретної господарської операції, та, що до закінчення зустрічних перевірок контрагентів позивача по всьому ланцюгу постачальників товарів у ДПІ відсутні підстави для надання висновку про відшкодування ПДВ, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність дій щодо прийняття податкового повідомлення рішення, яке оскаржувалось, та затримки відшкодування сум ПДВ позивачу по деклараціям за березень квітень 2009 року відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд не вбачає підстав для скасування постанови адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про систему оподаткування”, Законом України “Про податок на додану вартітсь”, ст. 2, ст. 3, ст. 9, ст. 17, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року у справі № 2а-11312/09/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року у справі № 2а-11312/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвнешторг” до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області , за участю Прокурора Донецької області про скасування податкового повідомлення рішення та стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 24.02.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 26.02.2010 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

С.А.Малашкевич