Ухвала суду № 80282617, 06.03.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/1848/19

Справа № 127/18438/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І.В., ОСОБА_4, про визнання права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача Відділу реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції про визнання права на спадкування.

У підготовчому засіданні 07.02.2019 року представник позивачки подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту спадкове майно, що є предметом спору. Заява мотивована тим, що на даний час ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину на вказане майно, а тому існує ймовірність його відчуження, що у подальшому значно ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року заяву представника позивачки про забезпечення позову залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

На виконання ухвали суду від 07.02.2019 року до суду було подано заяву з квитанцією про сплату судового збору.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, предметом позову є встановлення факту реєстрацію шлюбу між позивачкою та її чоловіком ОСОБА_5 та визнання права на спадкування після смерті чоловіка на спільне майно та внески до статутних фондів.

У письмовому клопотанні позивач вказує, як підставу для накладення арешту на квартиру, те, що ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину на вказане майно, а тому існує ймовірність його відчуження, що у подальшому значно ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Але слід зазначити, що представником позивача до письмової заяви про забезпечення позову не долучено жодного належного доказу на підтвердження того, що на даний час ОСОБА_4 отримано свідоцтво про право на спадщину, а також на підтвердження намірів будь-яких осіб відчужити майно.

Крім того, позовні вимоги заявлені лише про встановлення факту реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування, при цьому вказані вимоги є немайновими.

Враховуючи вимоги діючого законодавства та викладене вище, вважаю, що підстав для задоволення заяви немає, оскільки викладені в ній вимоги не підтверджені жодними належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя О.В.Лісовська