Ухвала суду № 80280867, 20.02.2019, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

Справа № 241/286/19

Провадження № 1-кс/241/145/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2019 року смт. Мангуш

Слідчий суддя Першотравневого районного суду Донецької області Чудопалова С.В, при секретарі Небиліченко Т.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Мангушського відділення поліції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 про арешт майна за кримінальним провадженням № 120190507100000067, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2019 за ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019 до Першотравневого районного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Мангушського відділення поліції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно у вигляді речей, мотивоване тим, що 14.02.2019 о 13-46 годині зі служби «102» до Мангушського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що 14.02.2019 до міської лікарні №2 м. Маріуполя з с. Урзуф Мангушського району доставлений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку, пара орбітальна гематома обох очей, забій м’яких тканин обличчя. 19.02.2019 в період часу з 11-05 години до 11-30 години в ході огляду місця події – ділянки місцевості поблизу Обласної лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполя у старшої медичної сестри ОСОБА_3 було вилучено речі, а саме: светр, 2 футболку з довгим та коротким рукавом, штани, в які був одягнений ОСОБА_2 при надходженні до медичної установи. 19.02.2019 постановою слідчого вилучені речі визнано речовими доказами і долучено до матеріалів кримінального провадження.. Тому зазначає, що дані речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та можуть бути використані в суді, з метою об*єктивного та всебічного розслідування кримінального провадження, запобігання втрати, зникнення, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, просить накласти на них арешт.

В судове засідання слідчий не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання у її відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування розгляду даного клопотання за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши матеріали клопотання, надані слідчим в сукупності з іншими доказами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

З матеріалів, наданих суду вбачається, що 14.02.2019 о 13 годині 46 хвилин зі служби «102» до Мангушського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що 14.02.2019 до міської лікарні №2 м. Маріуполя з с. Урзуф Мангушського району доставлено ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку, пара орбітальна гематома обох очей, забій м’яких тканин обличчя.. Вказані відомості 14.02.2019 за № 12019050710000067 були внесені до ЄРДР за ч. 1 ст. 121 КК України (а.с. 2).

Згідно протоколу огляду від 19.02.2019 позблизу території Обласної лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполя у старшої медичної сестри ОСОБА_3 було вилучено речі, а саме: светр, 2 футболку з довгим та коротким рукавом, штани, в які був одягнений ОСОБА_2 при надходженні до медичної установи (а.с. 8-9).

Відповідно до постанови слідчого від 19.02.2019, вказані вилучені речі були визнані речовими доказами за кримінальним провадженням № 12019050710000067 від 14.02.2019 (а.с. 10).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Згідно ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається зокрема з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Отже зазначене майно відповідає вимогам щодо речових доказів. Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено існування обґрунтованих підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення і зазначені речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та можуть бути використані в суді, з метою об*єктивного та всебічного розслідування кримінального провадження, запобігання втрати, зникнення, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а тому накладення арешту є доцільним, оскільки обраний захід забезпечення кримінального провадження є розумним та співмірним обмеженню права власності та відповідає охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173, 175, 370-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Мангушського відділення поліції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 про арешт майна за кримінальним провадженням № 120190507100000067, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2019 за ч. 1 ст. 121 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на светр, дві футболки - з довгим та коротким рукавом, штани, в які був одягнений ОСОБА_2Л при надходженні до медичної установи, шляхом заборони їх відчуження та використання.

Виконання ухвали покласти на слідчого і процесуального прокурора. Ухвала може бути оскаржена підозрюваним, обвинуваченим, третіми особами безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_4 оригіналом згідно