Вирок № 80280574, 05.03.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/178/19

Єдиний унікальний № 242/3673/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі

головуючої судді Стоілової Т.В.,

при секретарі Колосовій О.П.

за участю прокурора Гусейнова Е.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська кримінальне провадження щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, має незакінчену середню освіту, одруженого, не працюючого, раніше судимого:1) 07.12.2004 року Красноармійським міським судом Донецької області за ч.3 ст.296 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців, постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2006 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано та засудженого направлено для відбування покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі; 2) вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2018 року, що набрав чинності 17.08.2018 року, за ч. 1, ч.3 ст.296, ч.4 ст. 70, ст.71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, що зареєстрований постійно за адресою: Шмідта, буд.137 кв.2 в м.Покровську Донецької області, зареєстрований тимчасово до 2020 року в РФ Волгоградська область, м. Волжський, вул. Приканальна, буд.62, перебуває під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6)» з 11.06.2018 року,

обвинуваченого за ч.3 ст.296 КК України –

В С Т А Н О В И В:

21.08.2005 року приблизно в 22.30 год. обвинувачений ОСОБА_3, будучи раніше судимим за скоєння хуліганських дій, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов в приміщення нарядної, яка знаходиться в адміністративній будівлі Локомотивного депо м.Красноармійська (тепер Покровськ) Донецької залізниці, розташованого по вул.Шмідта в м.Красноармійську (тепер Покровськ) де між ним та його матір'ю ОСОБА_1 виникла сварка з приводу грошей, які остання йому відмовилася надати в борг. В той же час черговий по депо ОСОБА_4, який знаходився в приміщенні нарядної, з метою зупинити вищевказану сварку прийняв спробу по стаціонарному службовому телефону викликати наряд міліції. При цьому ОСОБА_1 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і нормальний режим роботи підприємства, виражаючи явну неповагу до суспільства, супроводжуючи свої дії грубою нецензурною лайкою проявляючи особливу зухвалість, спрямовану на ушкодження чужого майна, безпричинно, умисно порушуючи громадський порядок став обривати шнури телефонів, що знаходилися в приміщенні нарядної, а потім, продовжуючи свої хуліганські дії схопив один з телефонів та кинув його в область голови ОСОБА_4, заподіявши таким чином останньому забив і гематоми тім'яної області голови.

Після цього, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1, проявляючи особливу зухвалість, спрямовану на знищення чужого майна, безпричинно, умисно завдав удару рукою по настільній лампі, внаслідок чого лампа також була приведена в непридатність. Далі ОСОБА_1 покинув приміщення нарядної, а через 30 хвилин знову повернувся і, продовжуючи свої хуліганські дії, проявляючи особливу зухвалість, спрямовану на ушкодження чужого майна, безпричинно, умисне зняв вхідні двері нарядної з навісів і кинув двері на підлогу, після чого, піднявши вказані двері, завдав ними удару по склу нарядної, внаслідок чого розбив 2 скла, а потім знову кинув двері на підлогу. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1 підійшов до столу в нарядній депо і, проявляючи особливу зухвалість, спрямовану на ушкодження чужого майна, безпричинно, умисне підійшовши до столу в нарядній депо, на якому стояв монітор, скинув його на підлогу, привівши таким чином в непридатність. На вимогу працівника депо ОСОБА_5, який зайшов в нарядну, припинити хуліганські дії та покинути приміщення локомотивного депо, ОСОБА_1 не реагував, продовжуючи виражатися нецензурною лайкою в його адресу та на адресу ОСОБА_1І, яка знаходилася в нарядній, при цьому, проявляючи особливу зухвалість умисне завдав декілька ударів кулаками в ділянку спини ОСОБА_5, заподіявши таким чином останньому фізичний біль. Після того, як мати ОСОБА_1 - ОСОБА_1 умовляннями присікла хуліганські дії ОСОБА_1, він покинув будівлю Локомотивного депо. В результаті хуліганських дій ОСОБА_1, був порушений громадський порядок, тимчасово припинена нормальна діяльність вказаного підприємства, пошкоджено майно підприємства.

Допитаний в судовому засіданні 03.10.2018 року обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю та суду пояснив, що 21.08.2005 року був на весіллі, де випив близько 1 л. горілки, після цього в 22.30 год. прийшов до матері на роботу щоб взяти ключі від квартири. Мати на той час працювала в Локомотивному депо ст. Красноармійськ регіональної філії «Донецька залізниця». В приміщенні, окрім матері, були ОСОБА_6, з яким у нього раніше склались неприязні відносини та ОСОБА_4, із-за якого він був раніше судимий. Він( обвинувачений) став висловлювати претензії ОСОБА_4, той відповів у грубій формі і він ударив ОСОБА_4 Після цього схватив стаціонариний телефон, що лежав на столі нарядної і кинув його у ОСОБА_7, але попав в голову ОСОБА_4 Кілька разів ударив ОСОБА_5 кулаками в різні частини тіла. Коли бились можливо вдарив по плафону настільної лампи та розбив лампочку в ній. Двері не знімав,на підлогу не кидав, скло в дверях побив руками. Монітор скинув на підлогу. Все це тривало близько 30 хвилин, грошей у матері не просив. Мати просила його заспокоїтись, можливо ОСОБА_4 також. Це було дуже давно, він вже все не пам»ятає, можливо було так як зазначено в обвинувальному акті. У скоєному кається, просить його суворо не карати.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_1 змінив свої покази, став стверджувати, що свідок ОСОБА_6, з яким у нього раніше склались неприязні відносини, спровокував його на конфлікт, не заперечував, що пощкодив монітор та розбив скло, але стверджував, що двері він не знімав та не кидав на підлогу.

Свідок ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні, суду пояснив, що знає обвинуваченого ОСОБА_1 років 10-15, з того часу як він приходив на роботу до своєї матері ОСОБА_1, яка разом з ним, на той час, працювала в Локомотивному депо. Точну дату не пам»ятає, більше 10 років тому, в вечірній час він та ОСОБА_1 працювали в нічну зміну ( з 20 год. до 08 год. ранку наступної доби). До них на підприємство прийшов ОСОБА_3, який став просити у матері гроші, вона не давала, сказала викликати міліцію. На столі стояв телефон, обвинувачений взяв його і кинув в нього, зацепив його голову, пішла кров. Після цього він пішов в медичний пункт за медичною допомогою, де знаходився хвилин 30-40. Коли повернувся до нарядної, побачив на підлозі телефон і монітор від компютера. Що відбувалось в нарядній у його відсутність він не може пояснити. Вважає, що громадський порядок на підприємстві було порушено, оскільки обвинувачений безпричинно кинув в нього телефон, спричинивши тілесні ушкодження, раніше між ними ніяких конфліктів не було.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що в 2005 році працював в Локомотивному депо м.Красноармійська Донецької залізниці разом з матір’ю обвинуваченого ОСОБА_1 Приблизно в 22-23 год. вийшов на роботу у нічну зміну, пройшов медичний огляд і зайшов в нарядну. Там була мати обвинуваченого ОСОБА_1 і сам обвинувачений.

Між ним та обвинуваченим на підставі неприязних відносин, що склались раніше, виникла сварка, в ході якої вони ображали одне одного хватали одне одного за одяг. Обвинувачений ОСОБА_1 скинув на підлогу монітор комп’ютера. Він взяв свою сумку і пішов виконувати свою роботу, що відбувалось далі не бачив, але через кілька днів бачив, що двері в нарядну кімнату були побиті, пошкоджено стелажі. На його питання хто це зробив його колеги відповіли, що це зробив ОСОБА_3.

Крім показань обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, повністю доказана показами свідків, допитаних в судовому засіданні, матеріалами кримінального провадження № 12012050410000076 , дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 06.09.2005 року, місцем огляду є адміністративна будівля Локомотивного депо, що розташована за адресою: вул.Шмідта в м.Красноармійську Донецької області. Під час огляду нарядної було встановлено, що в двох вікнах відсутнє скло, наявні лише його уламки, на вхідних дверях наявні механічні пошкодження; в нарядній відсутній монітор комп’ютера, виявлено два пошкоджені телефони. (а.с.15-17).

Відповідно до калькуляції(а.с.12) вартість встановлення дверного полотна та віконного скла замість пошкоджених ОСОБА_1 22.08.2005 року, складає 282,02грн. Вартість монітору 17 «Samsung 793S» - 617,00грн.(а.с.14)

Постановою слідчого від 21.06.2018 року, речовим доказом в кримінальному провадженні визнано CD-R диск, на якому зафіксовано допит підозрюваного ОСОБА_1, який залишено на зберігання в матеріалах кримінального провадження(а.с.85-86)

Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку , що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинені особою раніше судимою за хуліганство, та пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.296 КК України.

Відповідно до пунктів 1 та 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22.12.2006 року № 10, суди зобов'язані як установлювати вину підсудних та призначати їм справедливе покарання, так і вживати всіх необхідних заходів для повного відшкодування потерпілим заподіяної матеріальної та моральної шкоди. При призначенні покарання за хуліганство суди зобов'язані в кожному конкретному випадку і стосовно кожного підсудного неухильно додержувати вимог ст. 65 КК щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації. Суди мають призначати, як правило, суворі міри покарання особам, які вчинили хуліганство із заподіянням потерпілим значної фізичної або матеріальної шкоди. Разом з тим доцільно застосовувати міри покарання, не пов'язані з позбавленням волі, а за наявності підстав, зазначених у ст.69 КК України і більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, щодо осіб, які вчинили менш небезпечні діяння та можуть бути виправлені без ізоляції від суспільства.

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а і запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Визначаючи вид та міру покарання, суд враховує тяжкість скоєного обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, а також враховуючи особу обвинуваченого та обставини, які обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 судимий вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2018 року за ч. 1, ч.3 ст.296, ч.4 ст. 70, ст.71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, покарання за даним вироком не відбуте та судимість в установленому законом порядку не погашена,на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться.(а.с.35-72).

Згідно досудової доповіді, складеної органом пробації(а.с.48-50 т.2),беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства(у т.ч. окремих осіб).

Обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, суд не вбачає.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України, суд визнає скоєння кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

З врахуванням викладеного, особи обвинуваченого суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1І можливе лише умовах пов’язаних з позбавленням волі та обирає покарання, в межах санкції ст.296 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив даний злочин 21.08.2005 року до постановлення вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2018 року, яким його засуджено за хуліганські дії, що мали місце 25.11.2004 року та 16.04.2005 року і не відбув покарання за даним вироком, тому остаточне покарання йому слід обрати у відповідності до ч. 4 ст.70 КК України .

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 обрано у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374, 376, 395 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_3визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувавши ч. 4 ст. 70 КК України, в строк покарання призначеного вироком суду зарахувати покарання частково відбуте за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2018 року, яким його засуджено за ч.1, ч.3 ст.296, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі та остаточно ОСОБА_3 обрати покарання у вигляді 3( трьох) років 10( десяти) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_3у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Строк покарання засудженому ОСОБА_3рахувати з моменту затримання та взяття під варту , а саме з 11 червня 2018 року.

Речовий доказ CD-R диск, на якому зафіксовано допит підозрюваного ОСОБА_1, що зберігається

матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 діб: засудженому з дня отримання копії вироку, іншим учасникам судового провадження – з дня оголошення вироку.

Суддя: