Рішення № 80275863, 19.02.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/4307/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Заочне

19 лютого 2019 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Семиволос І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18.04.2008 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, уклали Договір кредиту № 895/03-021-061.

Крім того, зазначає, що 14.06.2010 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно - правової форми змінено шляхом перейменування Акціонерного - комерційного «Укрсоцбанк» в Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Згідно умов вказаного договору, відповідач зобов’язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту.

Відповідно до листа №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року Національного Банку України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»

Тож, Акціонерний - комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» мав законні підстави для кредитування в іноземній валюті.

У порушення умов договору, позичальник ОСОБА_1, свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 22.03.2018 року має заборгованість сумі 3383,45 доларів США, що в еквіваленті становить 88920 грн. 36 коп., яка складається з суми заборгованості за кредитом - 1861,57 доларів США, що еквівалентно – 48 923 грн. 87коп., суми заборгованості за відсотками - 790, 56 доларів США, що еквівалентно – 20776 грн. 69 коп., розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту – 513,32 долари США, що еквівалентно 13490 грн. 55 коп. та розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків – 218 доларів США, що еквівалентно 5729 грн. 25 коп.

Відповідно до положень кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму фактичної заборгованості за кредитом, у валюті кредиту за методом факт/360, де факт - фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, 360 - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця (без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця) та в кінцевий термін повернення заборгованості, визначений кредитним договором. Нарахування процентів за користування кредитом у місяць надання Кредиту здійснюється в останній робочий день нього місяця, за період з дня отримання кредиту позичальником по день, що передує дню нарахування процентів (включно).

Проценти, нараховані на прострочену заборгованість за кредитом вважаються простроченими процентами.

Погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в такій черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за кредитом; строкова заборгованість за нарахованими процентами; строкова заборгованість за кредитом; пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів; штрафні санкції.

У разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених у кредитному договорі, комісій, передбачених умовами кредитного договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пунктами договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до умов договору у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов’язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, банк має право вимагати виконання зобов’язання з повернення кредиту за договором.

Тож зважаючи на невиконання позичальником зобов’язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вважає, що має право вимагати стягнення з відповідача заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками, пеню за невиконання умов договору.

Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість, яка виникла станом на 22.03.2018 року в сумі 88 920 грн. 36 коп., що еквівалентно 3383,45 доларів США, з яких: 48 923грн. 87коп., що еквівалентно 1861,57 доларів США – борг за кредитом, 20776грн. 69коп., що еквівалентно 790,56 доларів США - відсотки за користування кредитом, 13490грн. 55коп. – пеню за несвоєчасне повернення кредиту, 5729грн. 25коп. – пеню за несвоєчасне повернення відсотків, а також судовий збір в сумі 1762 грн.

Ухвалою суду від 22 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з’явився, до початку надано заяву від 29.01.2019 року, в якій просить проводити розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином неодноразово повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованими листами та шляхом розміщення оголошення про виклик на веб-сайті «Судова влада». Відзив на позовну заяву не подано.

Суд, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об’єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви на отримання кредиту позичальника фізичної особи підприємця від 11.04.2008 року - 18.04.2008 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, уклали Договір кредиту № 895/03-021-061, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 доларів США зі встановленим графіком погашення рівними частинами строком на 24 місяці.

Відповідно до п.1.1 договору кредитор зобов’язується надати позивальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 3000 доларів США, зі сплатою 21% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів.

Згідно з п. 2.3 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі за методом факт/360, де факт - фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, 360 - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 10 чиста місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом (п. 2.4 договору).

Між тим, як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості, відповідач з травня 008 року не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту у встановлений договором строк та розмірі і має заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, чим порушує взяті на себе договірні зобов’язання.

Таким чином, судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору та відповідно до наданих розрахунків, станом на 22.03.2018 року має заборгованість по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом – 3383,45 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно - 88 920 грн. 36 коп., з яких: борг за кредитом - 48 923грн. 87коп., що еквівалентно 1861,57 доларів США, відсотки за користування кредитом – 20776 грн. 69 коп., що еквівалентно 790,56 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 13490 грн. 55коп., пеня за несвоєчасне повернення відсотків – 5729 грн. 25коп.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На час розгляду справи договір № 895/03-021-061 від 18.04.2008 року недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Поняття та підстави виникнення права на неустойку визначені ст.ст. 549, 550 ЦК України.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Між тим, як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості, відповідач з травня 2008 року не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту у встановлений договором строк та розмірі і має заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, чим порушує взяті на себе договірні зобов’язання.

Згідно із п.4.1 кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, відповідач сплачує позивачеві пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов’язання за договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Тож сума пені за порушення термінів повернення кредиту станом на 22.03.2018 становить 513,32 доларів США, що становить 13490 грн. 55 коп. та за порушення терміну сплати процентів – 218 доларів США, що становить 5729 грн. 25 коп.

Як встановлено в судовому засіданні, станом на 22.03.2018 - 1 долар США становив 26,280974 грн.

Крім того, відповідно до ст. 36 Закону України “Про Національний банк України” офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється НБУ. Валютні курси встановлюються Нацбанком за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторони брали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав уважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Крім того, кредитний договір між сторонами по даній справі про отримання позичальником кредиту в іноземній валюті не суперечить положенням ст. 524 ЦК України та умовам зазначеного договору від 18.04.2008, з якими під час укладання погодився ОСОБА_1 Відповідно до положень п. 10 постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 №5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” передбачено, що згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а ст. 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Пунктом 12 згаданої постанови передбачено, що у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини 3 ст. 533 ЦК України.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача пені, то відповідно до вимог чинного законодавства та умов кредитного договору від 18.04.2008, вона підлягає до стягнення у гривневому еквіваленті щодо долару США.

Таким чином, встановивши обставини справи, дослідивши наявні докази, за відсутності жодних заперечень відповідача та доказів, якими б він спростовував доводи позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1. на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 895/03021-061 від 18.04.2008 року станом на 22.03.2018 року в розмірі 88920грн. 36коп., що еквівалентно 3383,45 доларів США, з яких: 48923грн. 87коп., що еквівалентно 1861,57 доларів США – борг за кредитом, 20776грн. 69коп., що еквівалентно 790,56 доларів США - відсотки за користування кредитом, 13490грн. 55коп. – пеню за несвоєчасне повернення кредиту, 5729грн. 25коп. – пеню за несвоєчасне повернення відсотків.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Укрсоцбанк» слід стягнути судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, ст.ст. 6, 15, 16, 192, 509, 524, 526, 533, 546, 549, 550, 551, 610, 611, 624-629, 638, 1050, 1054 гл. 16 розділу ІV ЦК України, , постановою Пленуму ВССУ від 30.03.2012 №5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин”, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1,, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 18001, АДРЕСА_1, паспортні дані відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.Ковпака, буд. 29,) заборгованість за договором №895/03-021-061 від 18.04.2008р. станом на 22.03.2018 року в розмірі 88920грн. 36коп., що еквівалентно 3383,45 доларів США, з яких: 48923грн. 87коп., що еквівалентно 1861,57 доларів США – борг за кредитом, 20776грн. 69коп., що еквівалентно 790,56 доларів США - відсотки за користування кредитом, 13490грн. 55коп. – пеню за несвоєчасне повернення кредиту, 5729грн. 25коп. – пеню за несвоєчасне повернення відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 18001, АДРЕСА_1, паспортні дані відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.Ковпака, буд. 29,) судові витрати в розмірі 1762 грн. 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2019 року.

Головуючий: ОСОБА_2