Рішення № 80269635, 28.02.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

28 лютого 2019 року Справа № 913/541/18

Провадження №1/913/541/18

За позовом фізичної особи - підприємця Ісаєва Максима Валентиновича, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ

про скасування оперативно-господарської санкції

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

В засіданні брали участь:

від позивача - Чернобай С.С., адвокат;

від відповідача - представник не викликався;

Суть спору: про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої до позивача на підставі протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення від 16.10.2018 № 133 щодо нарахування вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 42731 грн. 74 коп.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 19.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (відповідачем) та фізичною особою-підприємцем Ісаєвим Максимом Валентиновичем (позивачем) було укладено договір № 916 про постачання електричної енергії.

Відповідно до розділу 1 цього договору постачальник прийняв зобов'язання постачати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача загальною дозволеною потужністю 12 кВт, величини якої зазначені у додатку до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача", а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

В додатку "Перелік струмоприймачів Споживача" такими є освітлення та технологічне обладнання казино "Плазма"за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 44, режим роботи з 07.00 до 01.00 без вихідних.

За умовами п. 2.1 договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Судом встановлено, що 10.08.2018 представниками ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в присутності споживача Ісаєва М.В. складено акт про порушення № 002850, в якому зафіксовано, що має місце порушення умов п. 4.4.5 договору, який встановлює відповідальність споживача за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб.

Прилад обліку при перевірці не знімався та не опломбовувався. Акт підписаний належним чином трьома членами комісії та фізичною особою-підприємцем Ісаєвим М.В. без зауважень.

Також 10.08.2018 ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Сєвєродонецького РЕМ склало акт вилучення пломб енергопостачальної організації для надіслання на експертизу, зокрема, зрізані пломби, встановлені на ввідному автоматі. Втім, відповідної експертизи не було проведено, оскільки 19.08.2018 споживач написав про це заяву та повідомив про згоду з фактом пошкодження пломби.

16.10.2018 комісія розглянула акт про порушення від 10.08.2018 № 002850 і дійшла висновку про визнання його складеним правомірно та виконання розрахунку збитків у відповідності до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затв. постановою КМ України від 08.02.2006 № 122, та у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затв. постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562.

Розмір збитків склав 42731 грн. 74 коп., що підтверджено Розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за Актом про порушення споживачем Правил користування електричною енергією від 10.08.2018 № 002850 (арк. справи 22).

Рішення комісії оформлено протоколом № 133 від 16.10.2018, підписаним належним чином (арк. справи 20).

Згідно з правовою позицією позивача рішення відповідача про застосування до нього оперативно-господарської санкції суперечить п. 2.5 вказаної вище Методики. Позивач зазначає, що твердження про відсутність паспортних даних струмоприймачів при перевірці є хибними, так само, як і про неможливість одночасного підключення всіх струмоприймачів на максимальну потужність.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

За приписами ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Розділом 6 укладеного договору передбачено обмеження або припинення електропостачання у разі несплати за недовраховану електричну енергію (п. 6.1.4).

Отже, зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України.

Згідно зі ст. 5 ГПК України господарський суд, здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З огляду на вищевикладене суд визначає належним способом захисту права позивача у цій справі саме скасування оперативно-господарської санкції на суму 42731 грн. 74 коп., оскільки позивач просив скасувати протокол засідання комісії з розгляду акту про порушення від 16.10.2018 № 133.

У відзиві на позовну заяву № 108 від 10.12.2018 відповідач проти позову заперечує з посиланням на наступне:

- на виконання умов договору № 916 від 19.01.2009 у присутності позивача був складений Акт б/н про пломбування розрахункової схеми обліку від 29.10.2010, який підписаний обома сторонами по договору під час встановлення пломби № 02529762 на ввідному автоматі за адресою: вул. Гагаріна, 44, м. Сєвєродонецьк. Пунктом 3 цього Акту від 29.09.2018 встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб несе споживач - ФОП Ісаєв М.В., який, таким чином, прийняв на відповідальне зберігання пломбу № 02529762 на ввідному автоматі;

- з метою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку у графі "5" Акту про порушення вказані підстави для застосування саме підпункту "в" Методики, з огляду на те, що споживач не має можливості одночасного вмикання усіх приладів у робочий час, а тому відсутні підстави для застосування п.п. "б" Методики.

Також відсутні підстави для застосування підпункту "а" п. 2.5. Методики - це "відсутність паспортних даних" - паспортні дані струймопримачів споживач відмовився надати.

Як зазначає відповідач, позивачем акт про порушення № 002850 від 10.08.2018 підписаний без заперечень, тобто він погодився зі змістом всіх пунктів акту, в тому числі і з записом в графі "5".

Відповідно до підпункту "в" пункту 2.5. Методики величина розрахункового добового обсягу споживання становить 180 кВТ.год (Wдоб=12 кВт * 18 год.* 0,5= 180 кВт.год.);

Остання технічна перевірка ФОП Ісаєва М.В. відбулась 25.05.2013, що підтверджується актом б/н приймання/заміни/технічної перевірки розрахункових засобів обліку в електроустановках понад 1000В від 25.05.2013.

22.06.2017 уповноваженими представниками відповідача проведений останній контрольний огляд, що підтверджується Актом № 184317 від 22.06.2017.

Отже періодом порушення згідно підпункту 2 пункту 2.1 та пункту 2.5 Методики є такий, який дорівнює кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, а саме з 11.02.2018 по 10.08.2018, що становить 181 день.

Згідно розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії за Актом про порушення від 10.08.2018 № 002850 період визначено з 11.02.2018 по 10.08.2018 (181 дні); обсяг недорахованої електроенергії становить 14278 кВт/год, а вартість недорахованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку становить 42731 грн. 74 коп. (з урахуванням ПДВ).

У відповіді на відзив позивач не погодився з твердженнями відповідача, який мав конкретизувати, в чому саме полягала технічна неможливість одночасного вмикання всіх наявних струмоприймачів (відсутність необхідної кількості електричних розеток, електричних розгалужувачів, тощо), а також відповідач не визначив якою нормою передбачено одночасне вмикання всіх приладів, а не почергове.

Оцінивши обставини справи та доводи сторін у сукупності, надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Законом України "Про електроенергетику" від 13.04.2017 № 2019-VI, Правилами користування електричною енергією, затв. постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі за текстом - ПКЕЕ № 28), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затв. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, які набрали чинності 19.04.2018 (далі - ПРРЕЕ № 312), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затв. постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затв. постановою КМ України від 08.02.2006 № 122, а також відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, оспорювану перевірку було проведено під час дії нових ПРРЕЕ № 312.

Так, у відповідності до 8.2.7. ПРРЕЕ № 312 кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно з п. 8.2.6. ПРРЕЕ № 312 на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

З огляду на встановлення вказаного строку розгляду акту про порушення суд поставив перед відповідачем питання щодо застосування до спірних правовідносин п. 8.2.6 ПРРЕЕ № 312, оскільки такий строк закінчився 08.10.2018 (60 днів від перевірки, проведеної 10.08.2018), а комісія його розглянула 16.10.2018.

У письмових поясненнях від 22.02.2019 № 30 ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" зазначає, що надавати оцінку акту про порушення щодо дотримання цього строку неможливо, доки сторонами не буде дотримано обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору в частині звернення позивача до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення порушення та відновлення його прав і законних інтересів у досудовому порядку.

Наведена правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що п. 8.2.6 знаходиться в розділі VIII ПРРЕЕ № 312, який має назву "Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів" та підрозділі 8.2. - "Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії".

Натомість, системний аналіз розділу VIII свідчить, що обов'язок оператора системи розглянути акт протягом 60 календарних днів законодавцем не ставиться у залежність від факту звернення споживача з претензією або скаргою.

Суд вважає, що вказаний строк у 60 календарних днів є присікальним та його недотримання має чітко визначені наслідки - акт про порушення є недійсним.

Щодо доводів відповідача про застосування до споживача оперативно-господарської санкції, передбаченої договором, незалежно від вини суб'єкта, то суд вважає їх хибними, оскільки не є доведеним факт порушення господарського зобов'язання.

Так, право на доступ до правосуддя і на справедливий судовий розгляд гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.2002 № 15-рп/2002 вказано, що можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Згідно з п. 8.2.7 ПРРЕЕ № 312 спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акту про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Таким чином, суд не розглядає по суті обґрунтованість нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії у сумі 42731 грн. 74 коп., а виходить з того, що на час складання оператором системи протоколу № 133 від 16.10.2018, вже був недійсним акт про порушення № 002850 від 10.08.2018, результати якого покладені у підставу нарахування збитків (п. 8.2.6 ПРРЕЕ № 312).

За таких обставин позов підлягає задоволенню та суд скасовує оперативно-господарську санкцію шляхом визнання недійсним рішення комісії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" з розгляду акту про порушення від 10.08.2018 № 002850, яке оформлене протоколом від 16.10.2018 № 133 щодо нарахування вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 42731 грн. 74 коп.

Витрати по судовому збору у сумі 1762 грн. 00 коп. покладаються на відповідача на підставі ст. 129 ГПК України, а також 10000 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката (свідоцтво № 1052 від 26.07.2012), наданих на підставі договору № 3110/18 про надання правової допомоги від 31.10.20018, ордеру серії ЛШ № 008140 від 31.10.2018 та сплачених позивачем адвокату Чернобаю С.С. згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 28 від 01.11.2018.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати оперативно-господарську санкцію Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", ідент. код 31443937 в особі Сєвєродонецького РЕМ, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, буд. 40, застосовану до фізичної особи - підприємця Ісаєва Максима Валентиновича, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 на підставі рішення комісії, оформленого протоколом № 133 від 16.10.2018 засідання комісії по розгляду акта від 10.08.2018 № 002850 про порушення споживачем Правил користування електроенергією про донарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 42731 грн. 74 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідент. код 31443937 на користь фізичної особи-підприємця Ісаєва Максима Валентиновича, АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1 - 1762 грн. 00 коп. судового збору та витрати на послуги адвоката у сумі 10000 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 06.03.2019.

Суддя Н.М.Зюбанова