Рішення № 80267180, 20.02.2019, Вишгородський районний суд Київської області

20.02.2019 Справа № 363/1193/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Фінанс » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов’язань по сплаті коштів за наданий їй кредит, що є підставою для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 6 216 грн. 93 коп., а також витрат на судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Відповідачка подала заперечення проти позову в якому зазначила, що в справі відсутні докази отримання нею коштів у кредит. Просила врахувати її скрутне матеріальне становище і ускладнені сімейні обставини.

Вказані обставини відповідачка підтвердила в суді і у наступні судові засідання, будучи належним чином повідомлено про розгляд справи, не прибула.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, до суду не прибула. Разом з тим, подала до суду заяву про перенесення судового засідання у справі, оскільки не може з’явитися до суду за сімейними обставинами.

Представник позивача будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи до суду не прибув, однак у позовній заяві зазначив, що у разі його неявки не заперечує проти розгляду справи без його участі.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в загальному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

На підтвердження висунутих вимог позивачем надано суду копію договору фінансового кредиту № 57127 від 14.11.2016 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), копію графіку розрахунків за вказаним договором, копію досудової вимоги щодо сплати боргу за кредитним договором.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до роз’яснень даних п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування судами норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Згідно до ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Так, надані суду копії договору фінансового кредиту № 57127 від 14.11.2016 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) та графіку розрахунків за вказаним договором не підписаножодною із сторін та ніким не завірено.

Натомість, представником позивача надано суду письмовий документ - «підпис на відстані»,в якому зазначено,що сторони уклали вказаний кредитний договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Разом з тим, вказаний письмовий документ належним чином не завірений, в якому відсутня дата такого засвідчення та міститься лише підпис невстановленої особи, яку ідентифікувати неможливо через відсутність прізвища, ім’я та по батькові учасника, який посвідчив його своїм підписом.

Крім того, надані позивачем копії електронних доказів щодо руху коштів по карті ОСОБА_2І.в установленому законом порядку не завірені та не містять відомостей про перерахунок позивачем на картковий рахунок відповідача грошових коштів.

За таких умов, надані представником позивача копії електронних доказів, а саме договору фінансового кредиту № 57127 від 14.11.2016, графіку розрахунків за вказаним договором, підпису на відстані та роздруківок щодо руху коштів не відповідають вимогам ст. 639 ЦК України, ст. 100 ЦПК України, Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний цифровий підпис», який дів на момент виникнення спірних правовідносин, а тому не є допустимимидоказамив розумінні ст. 78 ЦПК України та не можуть бути прийняті судом до уваги при вирішенні цієї справи по суті.

Повивачем в суді не доведено ту обставину, що сторонами дійсно підписано такий договір та графік розрахунку, як і не доведено того, що відповідач ознайомився з Регламентом надання фінансових кредитів ТОВ «Ультра Фінанс», який розміщено на сайті ultracash.com.ua та підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з усіма визначеними, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов’язується неухильно дотримуватися положень Регламенту.

За таких умов не можна дійти висновку, що сторони домовилися щодо всіх істотних умов кредитного договору, зокрема його ціни, строку й предмету на таких умовах про які йдеться в доданій копії договору фінансового кредиту № 57127від 14.11.2016 року.

Не надано суду й доказів дотримання сторонами форми кредитного договору передбаченого ст. 1055 ЦК України.

Матеріалисправи не містятьсябудь-яких належних, допустимих та достовірних доказів про укладання між сторонами кредитного договору, перерахування грошових коштів позивачем на картковий рахунок банківської платіжної картки відповідача, а такожвідомостей про фактичнеотримання відповідачкоюгрошових кредитних коштів від позивача.

Отже, з наявних доказів у справі, суд не може дійти висновку про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо передачі в кредит грошових коштів, розміру відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, а відтак, відсутні правові підстави для задоволення позову.

Порушених прав позивача, які б підлягали захистові, в цій справі судом не виявлено, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає в зв’язку з його недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Повне судове рішення складено 06 березня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УльтаФінанс» (місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, 7, ЄДРПОУ 39977606).

Відповідач : ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП –НОМЕР_1, паспорт МЕ № 741676 виданий 21.03.2006 Подільським ГУ ГУМВС України в м. Києві).

Суддя