Рішення № 8026274, 12.11.2009, Суворовський районний суд м.Херсона

Справа № 2-5398/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Смирнова Г.С.

при секретарі Січовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Європейський» та Публічного (раніше Відкритого) акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» про визнання «Договору про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов’язань) за кредитними договорами» частково недійсним, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що 27.11.07р. між нею, як позичальником, з однієї сторони, та відповідачем – АКБ «Європейський», як позикодавцем, з другої сторони, було укладено договір кредиту № К/047/2101 під заставу нерухомого майна. 10.07.09р. вона отримала лист КБ «Володимирський» від 08.07.09р. з вимогою до неї про виконання на користь даного банку її зобов’язань за вищевказаним договором кредиту № К/047/2101 під заставу нерухомого майна від 27.11.07р. З цим листом на її адресу надіслані копії укладеного між відповідачами договору про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов’язань) за кредитними договорами від 25.03.09р. та витягу з додатку до нього, згідно з якими АКБ «Європейський» відступив ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» свої права вимоги до неї за зазначеним договором кредиту № К/047/2101 під заставу нерухомого майна» від 27.11.07 р. Вона вважає, що в частині відступлення прав вимоги до неї, укладений відповідачами спірний договір про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов’язань) за кредитними договорами від 25.03.09р., є незаконним, оскільки порушує її особисті права споживача, як сторони за кредитним договором, та не відповідає нормам ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і ст.ст. 1077-1079 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі на підставах, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явився. Про час і місце розгляду даної справи відповідачам було повідомлено з дотриманням вимог ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Суд встановив, що 27.11.07р. між позивачкою, як позичальником, з однієї сторони, та відповідачем – АКБ «Європейський», як позикодавцем, з другої сторони, було укладено договір кредиту № К/047/2101 під заставу нерухомого майна.

Згідно умов пункту 1.1 цього Договору: кредитодавець, при наявності вільних кредитних ресурсів, надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 15000 доларів США на строк з 27.11.07р. по 24.11.2017р., надалі за текстом «Кредит», а позичальник приймає його та зобов’язується повернути кредит не пізніше встановленого цим пунктом строку, сплатити проценти, неустойки та інші витрати в порядку та на умовах, що передбачені цим Договором.

10.07.09р. позивачка отримала поштою лист КБ «Володимирський» від 08.07.09 р. за вих. № 09-04/1473 з вимогою до неї про виконання на користь цього банку її зобов’язань за вищевказаним договором кредиту № К/047/2101 під заставу нерухомого майна від 27.11.07 р.

З цим листом на адресу позивачки надіслані копії укладеного між відповідачами договору про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов’язань) за кредитними договорами від 25.03.09р. та витягу з додатку до нього, згідно з якими АКБ «Європейський» відступив ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» свої права вимоги до позивачки за зазначеним договором кредиту № К/047/2101 під заставу нерухомого майна від 27.11.2007 р.

У п.1.1 спірного договору викладено, що відповідачі «уклали цей Договір про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов’язань) за кредитними договорами згідно переліку, визначеного в додатку № 1 та додатку № 2 до цього Договору». А також, що «Відповідно до умов цього Договору кредитор за Кредитними договорами змінюється з АКБ «Європейський» (Первісний кредитор) на ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» (Новий кредитор)»

У п.1.2 спірного договору викладено, що: «Відповідно до умов цього Договору з дня його укладення до Нового кредитора переходять всі права вимоги (замість Первісного кредитора) до позичальників, які визначені в додатку № 1 та додатку № 2 до цього Договору, по належному виконанню всіх зобов’язань позичальників за укладеними з ними кредитними договорами».

Разом з надісланим позивачці у такий спосіб текстом спірного договору, відповідачем ВАТ «КБ «Володимирський» підшито (прошнуровано, пронумеровано та скріплено печаткою), як сторінка № 4, аркуш паперу, що містить фрагмент таблиці без заголовку, але який напевне є витягом з одного з зазначених у пунктах 1.1 і 1.2 додатків до спірного договору.

Зміст викладеного на цьому аркуші фрагменту таблиці свідчить про той факт, що за спірним договором відповідач АКБ «Європейський» відступив відповідачу ВАТ «КБ «Володимирський» свої права вимоги за укладеним між ним та позивачкою ОСОБА_1 вищевказаним договором кредиту № К/047/2101 під заставу нерухомого майна від 27.11.2007 р.

Суд дійшов висновку, що укладений між відповідачами спірний договір про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобовязань) за кредитними договорами» від 25.03.09р. в цілому не відповідає вимогам чинного законодавства, а в частині відступлення відповідачем ВАТ «КБ «Володимирський» прав вимоги за укладеним між ним та позивачкою вищевказаним договором кредиту № К/047/2101 під заставу нерухомого майна від 27.11.07 р. – порушує особисті права та інтереси позивачки, як споживача послуг даного відповідача, з огляду на наступне:

За змістом основних умов спірного д оговору про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов’язань) за кредитними договорами від 25.03.09р. цей правочин є договором факторингу. Поняття договору факторингу визначено нормами ст. 1077 ЦК України, відповідно до яких за таким договором (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Нормами ст. 1079 ЦК України встановлено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт, що фактором у договорі факторингу може бути банк, або фінансова установа, а також фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здій-снювати факторингові операції, а клієнтом у договорі факторингу може бути фізична, або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності.

За наведеними нормами права клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, а банк має право укладати договір факторингу лише в якості фактора, але не клієнта.

Нормами ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено вичерпний перелік банківських операцій, які банки мають право здійснювати на підставі їх банківських ліцензій, або за умови отримання письмового дозволу Національного банку України. Цим переліком такої банківської операції, як відступлення банком будь-якій особі свого права вимоги за укладеним ним кредитним договором не передбачено.

Керуючись наведеними нормами права суд дійшов висновку, що оскільки спірний договір відповідач ПАТ «КБ «Володимирський» уклав саме як клієнт, то відповідно до вимог ст. 227 ЦК України цей договір повинен бути визнаний недійсним, як правочин, що вчинений даним відповідачем без відповідного дозволу (ліцензії).

Суд також дійшов висновку, що здійснивши спірний правочин, відповідач АКБ «Європейський» порушив права і особисті інтереси позивачки, як споживача послуг даного банку. Адже при прийнятті позивачкою рішення щодо укладення з даним відповідачем договору кредиту № К/047/2101 під заставу нерухомого майна від 27.11.07р., вона керувалася, зокрема, такою дуже суттєвою для неї обставиною, що даний банк має у м. Херсоні свій відокремлений підрозділ, який створить і забезпечить для неї зручні і комфортні умови для особистого спілкування з посадовими особами та фахівцями цього банку при вирішенні усіх питань, пов’язаних, як з укладенням, так і з виконанням цього договору, саме за місцем постійного її мешкання, тобто у м. Херсоні.

Саме факт розміщення у м. Херсоні відокремленого структурного підрозділу даного банку, гарантував позивачці можливість реализації визначених умовами пункту 3.4.1 Договору кредиту її права «у випадку тимчасових фінансових ускладнень, узгоджувати з Кредитодавцем... (в особі його Херсонського регіонального управління) умови переуступки строків платежу за Кредитом не пізніше, ніж за 10 (десять) днів до закінчення строку, визначеного п.1.1 Договору, зі сплатою процентної ставки визначеної Кредитним Комітетом».

Також цєю суттєвою обставиною позивачці було гарантовано можливість, відповідно до умов п. 4.4 Договору кредиту, розглядати і вирішувати усі спірні питання по даному Договору шляхом переговорів безпосередньо з фахівцями і уповноваженими посадовими особами Херсонського регіонального управління АКБ «Європейський», яке розташоване саме у м. Херсоні. І що вирішення цих питань не вимагатиме від позивачки втрат часу та коштів на поїздки для таких переговорів або консультацій до будь-якого іншого міста України, чи навіть районного центру Херсонської області.

Другою суттєвою для позивачки обставиною був той факт, що за зазначеним договором кредиту вона мала можливість здійснювати усі необхідні розрахунки, вносячі готівкові кошти безпосередньо до каси Херсонського регіонального управління даного відповідача, і не нести при цьому додаткових витрат на сплату якому-небудь іншому банку комісійного збору за безготівкові перерахунки.

Суд вважає, що вчинивши спірний правочин «КБ «Володимирський» нав’язав позивачці такі умови виконання нею кредитних зобов’язань, які ставлять її у нерівне становище порівняно з іншими позичальниками, які мають можливість як вирішувати усі необхідні питання щодо виконання укладених ними кредитних договорів у місті їх мешкання, так і здійснювати відповідні розрахунки по цим договорам без здійснення додаткових витрат на перерахування їх грошових коштів з однієї банківської установи в іншу.

Нормами пункту 3 ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього закону та повязанного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушенними, якщо, при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитися, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівнянно з іншими споживачами.

Згідно норм п.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 15, 16 і 20 ЦК України, ст. 55 Конституції України, позивачка має право за захистом її цивільних прав та інтересів звернутися до суду. Способом такого захисту цивільних прав та інтересів зокрема може бути визнання правочину недійсним.

Керуючись ст.ст. 4, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 16, 227, 1077-1079 ЦК України, відповідно до ст.ст. 15, 212-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Укладений 25 березня 2009 року між Акціонерним комерційним банком «Європейський», (код ЄДРПОУ 19359904, юридична адреса: м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44), як «Первісним кредитором», з однієї сторони, та Публічним (раніше Відкритим) акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський» (код ЄДРПОУ 26120084, юридична адреса: м. Суми, пл. Незалежності, 10), як «Новим кредитором», з другої сторони, «Договір про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов’язань) за кредитними договорами» – визнати недійсним в частині відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 за укладеним 27 листопада 2007 року між ОСОБА_1, як позичальником, та Акціонерним комерційним банком «Європейський», як позикодавцем, «Договором кредиту № К/047/2101 під заставу нерухомого майна».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження з подальшим поданням апеляційної скарги протягом 20 днів через Суворовський районний суд м. Херсона до апеляційного суду Херсонської області.

Головуючий: