Рішення № 80261230, 05.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/6052/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Мартинюка В.Я. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Сяйво» про стягнення боргу, -

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося в суд з позовом до ТзОВ “Сяйво” про стягнення 24015,46 грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком №2.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заборгованість відповідача з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 24015,46 грн підтверджується відповідними розрахунками за січень-листопад 2018 року. На підставі повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, надісланих відповідачу, підприємство щомісяця 25-го числа вносить до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму таких витрат. У зв’язку з невиконанням відповідачем покладеного на нього обов’язку, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги вважає безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції, відповідач посилається на ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що особам, які мають на день введення в дію цього закону повний стаж на зазначених роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. Відповідач вказує, що законодавством, яке діяло до 01.01.1992 не передбачалось відшкодування підприємствами сум виплачених пільгових пенсій. Так, відповідач стверджує, що пенсіонер ОСОБА_1 працював на Львівському заводі електроосвітлювальної арматури (правонаступником якого є ТзОВ «Сяйво») з 03.09.1979 по 22.03.1985, а відтак, якщо особа набрала необхідний пільговий стаж, працюючи на підприємстві на посадах за списком №1 чи №2 та звільнилась до 01.01.1992, вона має право на призначення пенсії відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і відшкодування пенсії не проводиться.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що згідно із записами в трудовій книжці ОСОБА_1 працював у відкритому акціонерному товаристві «Сяйво» починаючи з 14.06.1979 до 22.03.1985, у Львівському скляному ВО «Райдуга» (згодом – акціонерне товариство закритого типу «Райдуга» з 03.04.1989 до 29.12.2000), у товаристві з обмеженою відповідальністю «Кришталь України» з 23.01.2001 до 17.05.2004, а отже доводи відповідача щодо неправильності нарахування пільгової пенсії такій особі є безпідставними.

Ухвалою від 19.12.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 02.01.2019 провадження у справі відкрито.

Дослідивши наявні в матеріалах докази, надавши оцінку відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та письмових пояснень учасників справи, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра - міністра соціальної політики України.

Пунктом 3 згаданого Положення передбачено основні завдання Пенсійного фонду України, одним з яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно з законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів.

Відповідно до п. 7 такого Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначені принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 дію вказаного Закону поширено на регулювання відносин, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Пунктом 6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно, у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003, який набрав чинності з 01.01.2004, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» відповідні розрахунки складаються на підставі відомостей відділів органів Пенсійного фонду України з призначення пенсій, які подаються до 1 січня поточного року та впродовж місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Органом Пенсійного фонду України надіслано у відповідності до розділу 6 Інструкції “Розрахунки суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з січня по листопада 2018 року на загальну суму 24015,46 грн.

Що стосується тверджень позивача про те, що фактичні витрати по виплаті і доставці пільгових пенсій за трудовий стаж, набутий працівниками ВАТ «Галлак» до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто до 01.01.1992 року, відшкодуванню за рахунок підприємства не підлягають.

Порядок справляння та використання збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року за № 400/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 даного Закону, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абзац.4 п.1 ч.1 ст.2 зазначеного Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як передбачено абзац.5 п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, підприємства повинні вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсії.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

А тому, підприємства зобов’язані відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 100 цього Закону встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Між тим, стаття 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підміняє статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в питаннях визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише вирішує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення вказаних пенсій.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 та Списком №2, покриваються підприємствами та організаціями.

При цьому, обов’язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат не пов'язаний із датою набуття необхідного для цього пільгового стажу, а з датою призначення пільгової пенсії (до чи після набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що обставини правомірності призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії встановлені постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 29.03.2017 року у справі №466/455/17, яка набрала законної сили, а тому дані обставини, у відповідності до ч.4 ст.78 КАС України, не підлягають доказуванню.

Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів в спростування викладених обставин не представив, а тому його заборгованість на момент розгляду справи в суді становить 24015,46 грн.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сяйво» (код ЄДРПОУ 02970889), що знаходиться за адресою: вул. Промислова, 25, м.Львів, на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885), що знаходиться за адресою: вул. Митрополита Андрея, 10, м.Львів, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 24015 (двадцять чотири тисячі п’ятнадцять) грн 46 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Я. Мартинюк