Ухвала суду № 80258965, 09.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 жовтня 2018 року м. Київ № 810/4314/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами про визнання дій відповідача щодо невключення до її грошового забезпечення премії у розмірі 25% від посадового окладу, надбавки за кваліфікацію 2-го класу -3%, надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень 10% та неправильного встановлення тарифного розряду за посадою "технік" при підготовці довідки ГУ ПФУ у Київській області про розмір грошового забезпечення з 01.01. 2018 року протиправними у зв'язку з чим просила зобов'язати включити в довідку у розмір грошового забезпечення перераховані нею надбавки.

Ухвалою суду від 22.08.2018 р. подана позовна заява була залишена без руху, заявниці визначено строк та спосіб для усунення виявлених недоліків позову шляхом подання суду належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАСУ (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема, але не виключно, із зазначенням доказів, які підтверджують право позивачки на нарахування та виплату їй пенсії з преміями та надбавками, а саме: премії в розмірі 25% від посадового окладу, надбавки за кваліфікацію 2-го класу -3%, надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень 10%; доказ трудового стажу заявниці за останні п'ять років до моменту звільнення; наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; обґрунтування порушення оскаржуваними діями чи бездіяльністю її прав, свобод, інтересів; надання власного письмового підтвердження про відсутність спору між тими самими сторонами з тим самим предметом та підставами на розгляді в іншому суді; надання квитанції про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру або документів, які дають підстави для звільнення від його оплати із зазначенням про це у позовній заяві; подання копій документів, долучених до позовної заяви засвідченими в порядку ч.5 ст.94 КАСУ.

09.10.2018 р., від позивачки на виконання вимог ухвали надійшли такі документи: заява про усунення недоліків; перерахунок пенсії, зроблений невідомою особою та не засвідчений у будь-який спосіб; лист- відповідь ГУ Національної гвардії України від 16.07.2018 р. №27/33/4-д-105-31, ксерокопія посвідчення постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії. Дослідивши зміст поданих документів на відповідність виконання вимог ухвали від 22.08.2018 р., суд констатує їх невиконання, з огляду на таке:

в ухвалі про залишення позовної заяви без руху чітко було визначено спосіб усунення недоліків поданого позову, зокрема, і шляхом подання позовної заяви.

В порушення цих вимог ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків, з огляду на що суд звертає увагу на таке: на підставі ч.2 ст.9 КАСУ, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.

Частиною 2 ст.159 КАСУ встановлено, які заяви є заявами по суті справи: позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив ; заперечення; пояснення третьої особи.

У ст. 167 КАСУ викладені вимоги, які закон пред'являє до форми і змісту процесуальної заяви, клопотання, заперечення.

Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Інші відомості, які вимагаються Кодексом до позовною заяви, викладені в ч.5 ст.160 КАСУ.

Таким чином, виправлення позовної заяви повинно здійснюватися учасником справи у формі, спосіб позовної заяви, відтак заява про усунення недоліків позову як процесуальний документ КАСУ не передбачена та може бути предметом розгляду суду.

До того, за своїм змістом заява про усунення недоліків позовної заяви не відповідає положенням ч.5 ст.160 КАСУ.

Як вбачається із поданих документів до заяви про усунення недоліків, ОСОБА_1 не надала на вимогу суду докази, які підтверджують її право на нарахування та виплату пенсії з преміями та надбавками, у розмірі 25% премії від посадового окладу; надбавки за кваліфікацію 2-го класу -3%; надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавки за роботу в умовах режимних обмежень 10%, а також доказ наявного у неї трудового стажу за останні п'ять років до моменту звільнення; обґрунтування порушення оскаржуваними діями чи бездіяльністю відповідача її прав, свобод, інтересів.

Суд також вважає за необхідне нагадати заявниці, що положеннями статті 44 КАСУ учасники адміністративної справи не тільки наділені правами, але і пов'язані певними обов'язками, зокрема, виявляти повагу до суду, сприяти своєчасному, всебічному та повному встановленню всіх обставин справи, в тому числі і шляхом надання доказів в порядку та строки, встановлені судом.

Частиною 1 ст.14 Конституції задекларована обов'язковість судових рішень. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вказані положення кореспондуються і зі ст.370 КАСУ. Ухвала суду відповідно до ст.241 КАСУ є формою судового рішення. На момент підписання ухвали про залишення позовної заяви без руху, вона набрала законної сили, відтак її вимоги підлягають беззаперечному виконанню всіма учасниками адміністративного провадження до яких відноситься заявниця.

Отже, судом встановлено, що позивачка двічі порушила свої обов'язки учасника справи: невиконанням вимог законного судового рішення та ненаданням суду витребуваних доказів за формою та змістом, встановлених ст.ст.160, 167 КАСУ.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявниці про відсутність у неї як учасника справи права давати оцінку судовому рішенню, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАСУ, при вирішенні справи суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а на підставі ч.5 ст.7 КАСУ інших правил міжнародних договорів ніж ті, які визначені національним законодавством. Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією.

Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції).

Таким чином, Європейський Суд, запровадженням практики нерозгляду скарг продемонстрував необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб'єктів звернення.

Згідно ч.3 ст.45 КАСУ якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства. Оскільки завдання адміністративного судочинства передбачає своєчасне вирішення спорів, неподання заявницею витребуваних доказів та документів суд розцінює як зловживання процесуальним правом.

Щодо твердження позивачки про відмову у розгляді та вирішенні її спору.

Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується лише можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для його реалізації.

Водночас, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі «Golder проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ наголосив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб).

Вирішення питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя. У даному випадку право на доступ до правосуддя було поставлено в залежність від особистої волі та дій ОСОБА_1, яка мала реальну можливість надати суду докази у формі, за змістом та у спосіб, визначений судом, натомість обрала іншу модель поведінки: вдалася до оцінки судового рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про невиконання позивачкою вимог ухвали про усунення недоліків позовної заяви, яка була залишена без руху; зловживання заявницею своїми процесуальними правами, що виявилось у ненаданні витребуваних доказів та перевищення прав учасника процесу, шляхом надання оцінки судовому рішенню, яке набрало законної сили позп межами прав, які визначені ст.44 КАСУ.

Керуючись статтями 2, 44-45, 160, 167, 169, 171, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. позовну заяву ОСОБА_1 ( код НОМЕР_1, м. біла Церква, Гайок дім, 3, кв.29) до Головного управління Національної гвардії України (код 08803498, м. Київ,вул. Народного ополчення, 9-а) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - повернути позивачеві.

2. Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.