Рішення № 80258555, 21.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1412/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Шеховцової А.С.,

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від І відповідача - не прибув,

від ІІ відповідача - ОСОБА_1,

від третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 812/1412/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих податків Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (далі – позивач, ПАТ «Луганськтепловоз») до Офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих податків Державної фіскальної служби (далі – І-ий Відповідач) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому після уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправною бездіяльність офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих податків Державної фіскальної служби, що втілилася у не внесенні Заяви ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму 36983943,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

- зобов'язати офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих податків Державної фіскальної служби внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» суми податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 36983943,00 грн (т.1 а.с. 3-8, т.11 а.с. 1-4, а.с. 144-152).

Позовні вимоги обґрунтував тим, що в порушення вимог статті 200 Податкового Кодексу України контролюючий орган не надав Головному управлінню Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - Казначейство) висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету за січень 2015 року. Проте, з огляду на зміну у податковому законодавстві механізму повернення бюджетного відшкодування, позивач просив визнати протиправною бездіяльність ДФС щодо невнесення його заяви до Реєстру та зобов’язати відповідача виконати вимоги закону.

З урахуванням уточнених позовних вимог зазначив, що у період з 27.05.2015 по 29.05.2015 відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку достовірності нарахування Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року, результати якої оформив актом від 08.06.15 № 15/19-0/05763797 (далі - ОСОБА_1), у якому в свою чергу зафіксовані порушення п. 198.1, п. 198.2, п.п. 201.6, п.201.7, п.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), що призвело до завищення суми податкового кредиту за січень 2015 року у сумі 74038,00 грн та завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 74038.00 грн.

- порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПКУ, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2015 року на загальну суму ПДВ в розмірі 1472673,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність ДФС що втілилася у не внесенні заяви Товариства про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму 36983943,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

- зобов'язано офіс великих платників податків ДФС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 36983943,00 грн.

- стягнуто на користь Товариства судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2756,00 грн (т.11 а.с. 199-203).

Постановою Верховного Суду від 13.03.2018 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд (далі - Постанова від 13.03.2018, т.12 а.с. 54).

У Постанові від 13.03.2018 зазначено, що під час розгляду справи відповідач надав суду копії листів Державної казначейської служби від 28.10.2016 та 26.05.2017, в яких остання інформує ДФС з приводу бюджетного відшкодування Товариству податку на додану вартість про те, що Службою безпеки України зупинено операції з бюджетними коштами на користь позивача у зв’язку з існуванням можливості витрачання цих коштів на фінансування терористичної діяльності. Зазначеним листам не надана належна оцінка в контексті вимог до статті 25 Закону України «Про Службу безпеки України»

Також, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не враховано, що в акті перевірки від 08.06.2015 щодо достовірності нарахування Товариством заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року в розмірі 37807371,00 грн зазначено, що контролюючий орган не має можливості підтвердити факт реального здійснення фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками за січень 2014 року та здійснення операцій з реалізації товарів, робіт, послуг контрагентам-покупцям у січні 2015 року.

18 грудня 2015 року Товариство до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС подало уточнюючий розрахунок, в якому задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 36983943,00 грн, проте перевірки достовірності нарахування Товариством вказаної суми контролюючим органом проведено не було.

У Постанові від 13.03.2018 зазначено, що з огляду на висновки, викладені в акті перевірки від 08.06.2015 щодо відсутності доказів реального здійснення фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками за січень 2014 року та здійснення операцій з реалізації товарів, робіт, послуг контрагентам-покупцям у січні 2015 року, суди попередніх мали надати оцінку тому, чи є заявлена до відшкодування сума у розмірі 36983943,00 грн, у розумінні підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, сумою правомірність нарахування якої за результатами перевірки платника податків підтверджена.

18 червня 2018 року з Верховного Суду на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 812/1412/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язати вчинити певні дії.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду адміністративної справи № 812/1412/16 визначений суддя Чиркін С.М. (т.12 а.с. 63).

Ухвалою суду від 20.06.2018 прийнято до провадження справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язати вчинити певні дії (т.12 а.с. 64-65).

10.07.2018 Відповідач надав відзив у якому просив відмовити у задоволені позову та залучити співвідповідача (т.12 а.с. 75).

Ухвалою суду від 11.07.2018 клопотання представника відповідача задоволено залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління ДФС у Луганській області (далі - ІІ-й Відповідач, т.12 а.с. 85-88).

12.07.2018 Позивач уточнив позовні вимоги, додатково просив зобов’язати Головне управління ДФС України в Луганській області внести до реєстру заяв повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ необхідні дані щодо відшкодування Позивачу суми податку за січень в розмірі 36983943,00 грн (т.12 а.с. 93-102).

17.09.2018 ІІ-й Відповідач надав відзив на уточнену позовну заяву, у якому зазначив, що відсутні законодавчо визначені повноваження у останнього для внесення до Тимчасового Реєстру заяв сум бюджетного відшкодування (т.12 а.с. 111-186).

19.09.2018 суд зобов’язав Службу безпеки України у строк до 16 жовтня 2018 року надати суду інформацію, чи ініціювала Служба безпеки України щодо публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» згідно із законом питання накладення на невизначений строк арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, чи здійснювались заходи щодо обмеження фінансових операцій за участю публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», чи зобов’язувала Служба безпеки України Державну казначейську службу України та/або Державну фіскальну службу України тимчасово зупинити операції з бюджетними коштами на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», а також надати суду копії листів (витягів з листів) від 15 грудня 2015 року, від 25 лютого 2016 року, від 01 серпня 2016 року, від 26 серпня 2016 року, якими Державну казначейську службу України зобов'язано зупинити операції з бюджетними коштами на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (т.12 а.с. 194-195).

03.10.2018 на виконання вимог суду ІІ-й Відповідач надав скріншоти з системи АІС «Податковий блок», у яких за його твердженням зазначена інформація про неодноразове уточнення Позивачем розрахунків бюджетного відшкодування (т.12 а.с. 207-212).

04.10.2018 Позивач надав додаткові пояснення, у яких стверджував, що відсутні кримінальні провадження які-б обмежували розгляд справи та прийняття рішення на його користь (т.12 а.с. 213 -223).

Ухвалою від 16.10.2018 суд зобов’язав Третє управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях у строк до 25 жовтня 2018 року надати суду інформацію, чи ініціювала Служба безпеки України (її регіональні органи) щодо публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52-Б) згідно із законом питання накладення на невизначений строк арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, чи здійснювались заходи щодо обмеження фінансових операцій за участю публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», чи зобов’язувала Служба безпеки України (її регіональні органи) Державну казначейську службу України та/або Державну фіскальну службу України тимчасово зупинити операції з бюджетними коштами на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», а також надати суду копії листів (витягів з листів) від 15 грудня 2015 року, від 25 лютого 2016 року, від 01 серпня 2016 року, від 26 серпня 2016 року, якими Державну казначейську службу України зобов'язано зупинити операції з бюджетними коштами на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (т.12 а.с. 231-232).

12.11.2018 на адресу суду надійшла відповідь Третього управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, у якій зазначено, що арешт на активи ПАТ «Луганськтепловоз» не накладався, заходів щодо обмежень фінансових операцій за участю ПАТ «Луганськтепловоз» не здійснювалось. Листи

від 15 грудня 2015 року, від 25 лютого 2016 року, від 01 серпня 2016 року, від 26 серпня 2016 року на адресу Державної казначейської служби не скеровувались (т.12 а.с. 254).

За клопотанням сторін, у порядку визначеному КАС України розгляд справи неодноразово зупинявся (т.12 а.с. 86, 240, т.13 а.с. 15, 25, 41).

Ухвалою суду від 22.11.2018 було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (т.13 а.с. 6).

Ухвалою суду від 14.09.2018 відмовлено у задоволенні клопотання офісу великих податків Державної фіскальної служби (т.12 а.с. 109).

Ухвалами від 19.09.2018, від 22.11.2018, від 17.01.2019 поновлювалось провадження у справі (т.12 а.с. 187, т.13 а.с. 1, 25, 50).

У судові засідання 17.01.2019, 24.01.2019, 18.02.2019, 21.02.2018 Позивач не направив представника відповідно до вимог ст. 57 КАС України, був присутній представник, яка раніше брала участь у розгляді справи, але не є адвокатом (т.13 а.с. 29, 40, 54, 62).

Керівник установи просив розглянути справу за відсутності відповідного представника (т.3 а.с. 226, т. 4 а.с. 2, 18).

Керівник позивача у заяві від 21.01.2019, просив розглянути справу без участі представника позивача (т.13 а.с. 35, 61).

У судовому засіданні представник ІІ-го відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні. При цьому надала інформацію про виконання 2-м Відповідач вимог діючого законодавства в частині передачі до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету (т. 13 а.с 52-53).

Представник І-го Відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явились про час розгляду справи були повідомлені (т.13 а.с. 57, 58).

Під час надання пояснення та дослідження доказів представники сторін узгодили кількість та якість долучених до справи документів, зазначили, що наявні документи є достатніми для розгляду справи по суті та не мають зауважень.

З урахуванням вимог статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не прибули, на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» зареєстровано як юридична особа (і.к. 05763797) та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.1 а.с. 13).

Позивач зареєстрований як юридична особа в м. Сєвєродонецьку Луганської області, вул. Гагаріна буд. 52-б .

Сторони визнали, що за даною адресою зареєстрований орган управління, фактично виробничі потужності, основні засоби та керівництво знаходиться в м. Луганську, вул. Фрунзе 107.

Позивач є платником податку на додану вартість на загальних умовах, що підтверджується витягом № 1528054500027 з реєстру платників податку на додану вартість (т.1 а.с. 12). Перебуває на податковому обліку як платник податків у спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

До вересня 2016 року ПАТ «Луганськтепловоз» перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (т.1 а.с. 9, 12).

16.09.2016 Позивача переведено на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Харкова МГУ ДФС, яке реорганізовано у Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв’язку з чим ПАТ «Луганськтепловоз» було передано на облік до Харківського управління.

08.04.2015 ПАТ «Луганськтепловоз» подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську МГУ ДФС (далі – СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС) податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування податку на суму ПДВ в розмірі 37807371,00 грн (т.1 а.с. 42-45).

У період з 27.05.2015 по 29.05.2015 СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС провів документальну позапланову невиїзну перевірку достовірності нарахування Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року, результати якої оформив актом від 08.06.15 № 15/19-0/05763797 (т.1 а.с. 17-34) (далі - ОСОБА_1).

В акті перевірки (п. 4.1. висновків ОСОБА_1) зазначено про порушення Позивачем п. 198.1, п. 198.2, п.п. 201.6, п.201.7, п.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), що призвело до завищення суми податкового кредиту за січень 2015 року у сумі 74038,00 грн та завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 74038,00 грн.

- порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2015 року на загальну суму ПДВ в розмірі 1472673,00 грн.

Обґрунтуванням позиції контролюючого органу є результати опрацювання зібраної інформації з баз даних Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» - підсистеми: «аналітична система - перегляд результатів співставлення ПЗ та ПК», «Обробка ПЗ та платежів», згідно з якими контрагент КП «Метиз» не зареєструвало та не сплатило податкові зобов’язання за січень 2014 року. Відсутністю можливості підтвердити факт реального здійснення фінансово-господарських операцій ПАТ «Луганськтепловоз» з контрагентами- постачальниками за січень 2014 року та здійснення операцій з реалізації товарів, робіт, послуг контрагентам-покупцям у січні 2015 року».

ПАТ «Луганськтепловоз» подав заперечення від 10.06.2015 № 866-198 на ОСОБА_1 та уточнюючий розрахунок від 11.06.2015 № НОМЕР_1, яким зменшено податковий кредит у розмірі 74038,00 грн, від’ємне значенні різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 74038,00 грн, бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2015 року на загальну суму ПДВ в розмірі 1472673,00 грн, суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 74038,00 грн.

У подальшому, контрагенти-постачальники, які станом на 11.06.2015 (момент подання уточнюючого розрахунку від 11.06.2015 № НОМЕР_1) не зареєстрували свої податкові накладні, виписані для ПАТ «Луганськтепловоз» у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрували їх пізніше впродовж 2015 року, тим самим спонукали ПАТ «Луганськтепловоз» збільшити свій податковий кредит, від’ємне значенні різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту та бюджетне відшкодування, у зв’язку з чим 18 грудня 2015 року до СДПІ був поданий уточнюючий розрахунок №9256195488, у рядку 23.2 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 36 983 943 грн.

Зазначив, що СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС будь-які податкові повідомлення-рішення стосовно суми бюджетного відшкодування за декларацією з ПДВ за січень 2015 року не приймалися.

Із посиланням на вимоги п.п.200.12, 200.13 ст.200 ПК України стверджував, що СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС зобов'язаний був у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

П’ять робочих днів відведених законодавцем податковій службі на надання висновку до органів казначейства, що настали за днем підготовки відповіді «Про розгляд заперечень» №1659/28-05-19 від 16.06.2015, становлять 17, 18, 19, 22 та 23 червня 2015 року включно (20 та 21 червня 2015 року неробочі дні - субота і неділя).

П'ять операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби для видання платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку становлять 24, 25, 26, 30 червня та 01 липня 2015 року включно (27, 28 та 29 червня 2015 року неробочі та святкові дні - субота, неділя, понеділок)

Проте, грошові кошти на рахунок Позивача не надійшли.

Зазначив, що знаходився на обліку у СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС як платник податку на додану вартість з 09.07.1993 за № 5584/15 до 16.09.2016. В подальшому на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 247 та Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого наказом Міністерства фінансів від 09.12.2011 № 588, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби своїм розпорядження від 08.09.2016 № 47-р «Щодо переведення платників податків» затвердив перелік платників податків, стосовно яких змінюється місце обліку, зокрема у додатку 7 перевів Позивача на облік до СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС, яке в подальшому реорганізовано у Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Сторонами визнавалось, що в період з 08.04.2015 по 16.09.2016 Позивач перебував на обліку у СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС до компетенції зазначеного органу відносилось прийняття рішень та дій після отримання податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року.

Позивач стверджував, що у зв’язку із невиконанням СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із направлення висновку до органів казначейства після проведення камеральні перевірки даних, задекларованих в уточнюючих розрахунках проведені право платника податку вважається порушеним, починаючи з 02.07.2015.

Стверджував, що у зв’язку із переведенням на облік до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби останній був виконати приписи Податкового кодексу України та надати висновок про відшкодування ПДВ за січень 2015 року на підтверджену суму 36323481,00 грн до органів казначейства, але свій обов’язок контролюючий орган не виконав.

Вважав, що з 16.09.2016 наявна протиправна бездіяльність Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року в розмірі 36983943,00 грн.

Будь-які податкові повідомлення-рішення стосовно суми бюджетного відшкодування за декларацією з ПДВ за січень 2015 року не приймалися.

Після подання декларації за січень 2015 року Позивач неодноразово подавав уточнюючи розрахунки та не пояснив причину їх подання (т.1 а.с. 42-51, т.12 а.с. 135-184, 208-212).

Таким чином, предметом розгляду справи є бездіяльність Відповідачів щодо не вчинення дій із внесення заяви Позивача про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму 36983943,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. 200.7, 200.10 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п.200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі п.п. 200.12, 200.13 ст. 200 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Позивач стверджував, що контролюючий орган не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, на виконання вимог ст. 77 КАС України Позивач не надав інформації про узгодження суми бюджетного відшкодування за результатами останнього уточненого розрахунку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на Позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано статтею 200 ПК України ( в редакції чинної у спірний період), згідно з пунктом 200.1 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 цієї статті визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У відповідності до пункту 200.10 та пункту 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки .

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.12. статті 200 ПК України).

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Тобто, виходячи з приписів наведених норм, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктів 200.7 - 200.8 статті 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (далі - Порядок № 39), згідно з пунктом 6 якого, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За приписами пункту 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Тобто, за правилами Порядку № 39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов'язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню за спірною декларацією, податковим органом не складався.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII, яким був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 52 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом № 1797) визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням доповнень, внесених Законом № 1797) до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 189 «Деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість» встановлено, що відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Внесення даних та ведення Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 Про затвердження Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 26 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

За приписами пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру певні дані, зокрема, - дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; -дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; -дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; -дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

ІІ-й Відповідач зазначив, що виконав покладені на нього обов’язки та передав до відповідного реєстру спірну суму не відшкодованого ПДВ в сумі 37796012,00 грн (т.13 а.с 52-53).

Згідно із п. 17.1.1. ст. 17 ПК України платник податків має право безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

В судових засіданнях представник Позивача пояснював, що правом на отримання інформації не користався з відповідним запитом до Відповідачів не звертався, також не звертався із заявами про бюджетне відшкодування до І-го Відповідача.

На виконання вимог статті 77 КАС України Позивач не надав інформації про звернення до Відповідача із заявою про внесення інформації.

З урахуванням пояснень сторін та наявних доказів у суду відсутні об’єктивні докази про наявність у першого Відповідача заяв позивача та інших документів які-б свідчили про необхідність вчинення дій з бюджетного відшкодування на користь Позивача.

У зв’язку із неоднократним зверненням Позивача із заявами про корегування суми бюджетного відшкодування та відсутністю остаточної оцінка відомостей про проведення контролюючим органом перевірки достовірності такого нарахування (щодо зменшеної суми) у відповідності до наведених приписів положень статті 200 ПК України, суд позбавлений можливості підтвердити або спростувати інформацію ІІ-го відповідача про внесення до відповідного реєстру спірну суму не відшкодованого ПДВ в сумі 37796012,00 грн (т.13 а.с. 52-53). Зазначена сума в контексті предмету спору є максимальною із спірних сум, фактично перевищує заявлену в позову суму 36983943,00 грн, але внесення певної суми до відповідного Реєстру є повноваженням ІІ-го Відповідача, тому з урахуванням встановлених обставин, зокрема відсутності достовірних даних про відсутність перевірки уточненого розрахунку за грудень 2015 року, судом приймається лише як факт внесення суми до реєстру не спростований Позивачем.

Згідно з Положенням про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженим наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2017 № 503 Головне управління ДФС у Луганській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується Державній фіскальній службі України. Головне управління ДФС у Луганській області є органом доходів і зборів. Основними завданнями Головного управління ДФС у Луганській області є забезпечення реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного (при виконанні повноважень з контрольно-перевірочної, оперативно-розшукової роботи, досудового розслідування, перевірок фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом) законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2017 № 503, Головне управління ДФС у Луганській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює адміністрування податків і зборів та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів.

Підпунктами 45, 59 пункту 4 Положення визначено, що Головне управління ДФС у Луганській області здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Організовує збір податкової інформації та вносить її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

З вищевикладеного суд дійшов висновку, що з 01.01.2018 у зв’язку з переданням позивача на облік як платника податків до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області вжиття певних заходів для повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість належать до компетенції Головного управління ДФС у Луганській області як контролюючого органу.

Приймаючи до уваги наявність неспростованої інформації ІІ-го Відповідача про передачу певної інформації до відповідного Реєстру суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до останнього.

При цьому визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування є виключними повноваженнями органів Державної фіскальної служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про підтвердження достовірності такого відшкодування.

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (місце знаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, код ЄДРПОУ 05763797) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих податків Державної фіскальної служби (місце знаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г, адреса для листування: 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 30, код ЄДРПОУ 39440996), Головного управління ДФС у Луганській області (місце знаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 39591445), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (місце знаходження: 61166, Харківська область, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18, код ЄДРПОУ 37874947), про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язати вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_2