Рішення № 80258387, 05.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року № 320/6952/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Київській області дофізичної особи ОСОБА_1простягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В:

до суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 25000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у розмірі 25000, 00 грн. у зв'язку з несплатою податкових зобов’язань з транспортного податку за 2016 рік.

Ухвалою суду від 09.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі №320/6952/18 без повідомлення учасників справи.

Копія вищевказаної ухвали суду отримана представником позивача 15.01.2019 безпосередньо в суді та направлялася відповідачеві на адресу, вказану у позові. Однак, поштове відправлення № 0113329459763 не було отримано відповідачем та 28.02.2019 повернулося до суду з відміткою про неможливість вручення у зв’язку з тим, що закінчився встановлений строк зберігання. В силу вимог частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалася.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів справи за ОСОБА_1 рахується податковий борг з транспортного податку у розмірі 25000, 00 грн., який виник з наступних підстав.

У червні 2016 року контролюючим органом було визначено відповідачеві податкове зобов’язання з транспортного податку за 2016 рік у розмірі 25000, 00 грн., у зв’язку з чим сформовано податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 78397-13.

14 листопада 2016 року податковим органом виставлено відповідачеві податкову вимогу № 5531-17 на суму 25000, 17 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 78397-13 та податкова вимога від 14.11.2016 № 5531-17 направлялися за адресою: 07400, АДРЕСА_1, однак, з незалежних від податкового органу причин не отримані відповідачем з підстав закінчення терміну зберігання вказаних поштових відправлень, про що свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 14.11.2016 № 5531-17 на суму 25000, 17 грн.

Вказану податкову вимогу було направлено за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, а саме: 07400, АДРЕСА_1.

Надісланий за зареєстрованим у встановленому законом порядку конверт з податковою вимогою не був вручений відповідачеві з причин, які не залежали від контролюючого органу, що підтверджується довідкою відділення поштового зв’язку із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.06.2017 № 610, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 24.07.2017 за № 902/30770 (Порядок № 610), податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Беручи до уваги, що вказану податкову вимогу не було вручено відповідачеві з причин, які не залежали від контролюючого органу, вважається, що така податкова вимога була вручена відповідачеві належним чином.

Доказів оскарження податкової вимоги від 14.11.2016 № 5531-17 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав. Відсутні й докази оскарження в адміністративному або судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 78397-13 на суму грошового зобов’язання 25000, 00 грн.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 25000, 00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є саме стягнення заборгованості, а не спір щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення. Слід зазначити, що елементи позову визначають зміст судової діяльності, індивідуалізують позови. За елементами проводиться класифікація позовів на види, встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування, що узгоджується з таким принципом судочинства, як принцип диспозитивності, який пов'язаний з розглядом і вирішенням адміністративного спору з ініціативи зацікавлених осіб в обсязі заявлених сторонами вимог по суті спору.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 07400, АДРЕСА_1) на користь Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) податковий борг у розмірі 25000 (двадцять п’ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного судового рішення – 05.03.2019.

Суддя Панченко Н.Д.