Ухвала суду № 80258214, 27.02.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 лютого 2019 рокум. Ужгород№ 260/1240/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Копосович Е.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ,- представник не зявився

відповідача 1- Міжгірський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області- представник ОСОБА_3

відповідача: Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області ,- представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачів про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, яким просит суд:

1.Визнати протиправною бездіяльність Міжгірського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області та Головного управліні Державної міграційної служби у Закарпатській області щодо не оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України в 26.06.1992 №2503-ХІІ

2.Зобов'язати Міжгірський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області та Головне управління Державної міграційної

служби у Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

3.Відповідно до ст. 371 КАС України для забезпечення реалізації порушених пра

допустити рішення до негайного виконання.

В зв'язку з віддаленістю адміністративного суду від місця проживання позивача просить розглянути позов за їх відсутності.

10 грудня 2018 року від представника відповідача на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України. Зокрема зазначає, що позивач при поданні позовної заяви не дотримався наступних вимог:

- п.2 ч.5 статті 160 КАС України — не вказавши ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - що є обов'язковою вимогою статті;

- п.п. ч.5 статті 160 КАС України - не додав власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предмет та з тих самих підстав - що є обов'язковою вимогою статті;

Окрім того, зазначає, що копії документів які були поданні позивачем до позовної заяви не відповідають вимогам ч.2 статті 94 КАС України.

На підставі викладеного просить суд залишити даний адміністративний позов без розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вищевказане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав наведених вище.

Заслухавши думку представника відповідача , зважаючи на обставини справи, письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України , та вважає за необхідним зазначити, що у даному випадку Міжгірський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області є територіальним підрозділом Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області , а відтак позивач не зобов’язаний був зазначати його код ЄДРПОУ.

Окрім того, на час розгляду справи позивачем було надано суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предмет та з тих самих підстав, а відтак дотримано п.п. ч.5 статті 160 КАС України.

При цьому, судом враховуються наступні висновки Європейського Суду з прав людини. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Так, у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

Тому суд повинен уникати надмірного формалізму під час вирішення питання зокрема про залишення позову без розгляду, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України , адже зазначені обставини можуть бути з'ясовані судом на наступних стадіях процесу.

Суд з зазначає, що застосування процесуального обмеження за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення права позивача на звернення до суду за захистом своїх прав , тобто права на справедливий суд.

Наведене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2018 року по справі № 804/243/16, відповідно до якого, вияв надмірного формалізму під час застосування норм права міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. ст. 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду по даній адміністративній справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_4