
Справа № 404/3104/18
Номер провадження 2/404/2353/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2019 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Павелко І.Л.
за участі секретаря Зайко О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом після уточнень про стягнення з відповідача 204 843,63 грн. заборгованості за кредитним договором та судових витрат, пов’язаних із розглядом справи.
Ухвалою суду від 02.07.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Представник позивача подав до суду уточнення до позовних вимог та просив стягнути з відповідача 206 684, 15 грн., не заперечив проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з»явилася, про час і місце розгляду справи повідомлено рекомендованими листами (а.с.55), направленими за адресою реєстрації особи та повернулися до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання, що розцінюється судом як небажання особи отримувати судові виклики.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено, відповідач згідно договору б/н від 01.07.2011 року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 7 100 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору.
Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта клієнта, фінансовий телефон клієнта, який проходить верифікицію з підтвердженням відповідно до п.п. 1.1.1.16 договору.
За допомогою встановлених засобів доступу до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування (п. 1.1.1.25 договору- комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі «станційних розпоряджень клієнта).
Для погашення кредиту банк надав відповідачу інструменти передбачені договором, п.п. 2.1.1.12.3, відповідно до якого поповнення картрахунку, здійснюється шляхом внесення коштів в готівковій або безготівковій формі і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.
Пунктом 1. 1.3.2.3 договору для ГІАТКБ «ПРИВАТБАНК» передбачена можтивість зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов’язки :
*у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору;
*у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по картковії-рахунках (п. 1.1.2.3 договору).
На підставі п. 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором.
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач на підставі п. 2.1.1.5.5 договору зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
У разі виникнення прострочених зобов'язань відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 договору, клієнт сплачус банку пеню, яка розраховусться згідно «Тарифів Банку» на час порушення зобов'язання та може змінюватись у відповідності до п. 1.1.3.2.3 договору.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку судовий штраф в розмірі 500 грн. їв еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з картрахунку и грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 3.5, 2.1.1.12.9 договору, боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в банку часності з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового кчашення боргових юбов'язаиь. а також списання грошових коштів і картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання).
Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2. 2.1.1.12.11. договору, банк мас право вимагати дострокового інконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків н цим договором.
Відповідач отримані кредитні кошти не повернув і станом на 31.01.2018 року має заборгованість – 221 423,50 гри., яка складається з наступного: 7100 грн. - заборгованість за кредитом; 209 118, 13 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 205,37 грн. – заборгованість за пенею та комісією.
На підставі рішення третейського суду Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано виконавчий лист від 20.01.2016 року , яким стягнутий з ОСОБА_1 борг за кредитом в розмірі 26 810, 52 грн., з яких 7100,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 15 852,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 105,37 грн. - заборгованість по комісії та пені за користуванням кредитом; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1 252,88 грн. - штраф (процентна складова).
Різниця становить: 194 612,98 грн., яка складається з наступного:
*193 265,86 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 100,00 грн. -заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 9 818.29 грн. - штраф (процентна складова). А тому заборгованість до стягнення становить 206 684,15 грн.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився.
У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
Звернувшись в суд з позовом про дострокове стягнення з ОСОБА_1 всієї суми заборгованості за кредитним договором, банк змінив строк виконання зобов'язання щодо повернення всієї суми кредиту з нарахованими відсотками.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивачем позовна вимога про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми боргу, як передбачає ст. 625 ЦК України не заявлялась.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Спеціалізованого суду України № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Це відповідає правовій позиції висловленій у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року (№ 6-1707цс15 та № 6-249цс15), та від 14 лютого 2018 року (№ 564/2199/15-ц).
Дослідивши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, суд приходить до ґрунтовного висновку щодо відмови в задоволенні поданого позову.
Статтею 141 ЦПК України, передбачено, що судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.
На підставі ст. ст. 526, 610, 625, 1054, 1055 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Спеціалізованого суду України № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» керуючись ст. ст. 76-81, 141, 265 ЦПК України,суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в сумі 206 684,15 грн., яка складається з: 193 265,86 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 3 100,00 грн. –заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. – штрафу (фіксована частина), 9 818.29 грн. - штраф (процентна складова) – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Відомості про учасників справи:
позивач: ПАТ КБ «ПриватБанк», місце знаходження: вул. Н.Перемоги, 50,м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач: ОСОБА_1,14.021981 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, кімн.38, м. Кропивницький, 25000 .
Повне судове рішення складено 04.03.2019 року.
Суддя Кіровського І. Л. Павелко
районного суду
м.Кіровограда
Судове рішення № 80257349, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 04.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 404/3104/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: