
Україна
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження № 2/361/1169/19, cправа № 361/7628/18
26.02.2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
«26» лютого 2019 року м. Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
У листопаді 2018 року акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із зазначеним вище позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № б/н від 17 грудня 2014 року в загальній сумі -
18 005 грн. 55 коп., а також понесені судові витрати в розмірі - 1 762 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначалося про те, що 17 грудня 2014 року позивач надав ОСОБА_2 кредит у розмірі - 4 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення і зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» на підставі яких відповідач при укладенні договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг позивач виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та інших витрат, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконала, тому станом на
25 жовтня 2018 року утворилася заборгованість перед банком у розмірі – 18 005 грн. 55 коп. З підстав стягнення кредитної заборгованості АТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із даним позовом.
Позивач АТ «КБ «ПриватБанк» у судове засідання свого представника не направив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку. До суду представник АТ «КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 надала клопотання, в якому просила розглядати справу у її відсутність та вказала, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з’явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку. Причини неявки суду не повідомлені.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.
Дослідивши зібрані докази, суд дійшов наступного.
17 грудня 2014 року між АТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н, за яким останній надано кредит у розмірі - 4 000 грн. 00 коп.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.
Відповідно до положення пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6, 2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, а у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
При непогашенні суми простроченого кредиту згідно із п. 2.1.1.12.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг» на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
Відповідно до пунктів 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 «Умов та правил надання банківських послуг» банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.
Згідно із розрахунком за договором б/н від 17 грудня 2014 року, станом на 25 жовтня
2018 року, утворилась заборгованість ОСОБА_2 перед банком, що становить – 18 005 грн. 55 коп., з яких: тіло кредиту – 763 грн.32 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 4 655 грн. 59 коп.; пеня - 11 253 грн. 04 коп.; штраф (фіксована частина) – 500 грн. 00 коп.; штраф (процента складова) – 833 грн. 60 коп.
Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено строк позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов'язань за борговими зобов'язаннями на суму від 100 грн., позичальник сплачує банку пеню відповідно до встановлених ОСОБА_1.
Так, у ОСОБА_1 передбачена пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка за договором)/30 нараховується за кожний день прострочки кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але менше 10 грн. у місяць. Нараховується один раз у місяць за наявності прострочки за кредитом або процентами 5 та більше днів на суму більше 50 грн.
Разом із тим, Тарифами передбачений штраф при порушенні строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів - 250 грн. + 5% від суми позову.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника заснованих на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 17 грудня 2014 року вбачається, що станом на 25 жовтня 2018 року у ОСОБА_2 перед банком виникла заборгованість у вигляді пені у розмірі – 11 253 грн. 04 коп. та штрафу у загальній сумі
– 1 333 грн. 60 коп., що становить: штраф (фіксована частина) – 500 грн. 00 коп., штраф (процентна ставка) – 833 грн. 60 коп.
Із вищевикладеного вбачається, що за умовами договору про надання банківських послуг застосування пені та штрафу передбачено за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань.
Ураховуючи правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 21 жовтня 2015 року в справі №6-2003цс15, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошового зобов'язання за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
На підставі вище викладеного суд дійшов висновку, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає: 6 752 грн. 51 коп., з яких: 763 грн. 32 коп. - тіло кредиту, 4 655 грн. 59 коп. - відсотки за користування кредитом, 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 833 грн. 60 коп. - штраф (процентна складова). У частині вимог про стягнення пені у розмірі – 11 253 грн. 04 коп. слід відмовити з підстав наведених вище.
Оцінюючи наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційний до задоволеної частини вимог у розмірі - 660 грн.
80 коп. (6752,51х1762/18005,55).
Керуючись статтями 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
в и р і ш и в:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути на користь акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість за кредитним договором від 17 грудня 2014 року в загальній сумі - 6 752 (шість тисяч сімсот п’ятдесят два) грн. 51 коп., а також судові витрати в сумі - 660 (шістсот шістдесят) грн. 80 коп.
У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.
Сторони справи:
позивач - акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570);
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 Б; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О.Василишин
Судове рішення № 80255409, Броварський міськрайонний суд Київської області було прийнято 26.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 361/7628/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: