Ухвала суду № 80254787, 04.03.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1218/19

1-кп/357/665/19

Категорія 95

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2019 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді: Ларіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Селезень Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12018110030003774 від 21.09.2018 за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжньої, маючій на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області: ОСОБА_3, представник потерпілого: ОСОБА_4, підозрювана: ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

Згідно клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності вбачається, що ОСОБА_1 з 12 листопада 2014 року перебувала на обліку внутрішньо переміщених осіб в Управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, у зв’язку з чим відносилась до категорії осіб, які за наявності підстав та відсутності заборон мають право отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога), регулюється «Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року за № 505 (далі - Порядок).

Відповідно до частини 3 вказаної вище постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року за № 505 фінансування витрат, пов’язаних з наданням щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, здійснюється за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету та коштів, що надходять до державного бюджету, як благодійна або міжнародна допомога.

Пунктом 2 Порядку, передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту Населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п. 3 Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї).

Пунктом 5 Порядку, передбачено, що для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання з відповідною заявою та пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. У заяві зазначаються відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги, а саме прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; серія, номер паспорта громадянина України, ким і коли виданий; реєстраційний номер облікової картки платника податків; зареєстроване та фактичне місце проживання; реквізити рахунка уповноваженого представника сім'ї в уповноваженому банку, на який перераховуватиметься грошова допомога; наявність у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції; наявність у володінні всіх членів сім'ї транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (із зазначенням строку експлуатації з дати випуску); наявність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює. До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних.

12.11.2014 ОСОБА_1 з метою поліпшення свого матеріального становища за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, перебуваючи у приміщенні Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, розташованого за адресою: місто Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, подала «Заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

На підставі вказаної заяви, рішенням від 13.11.2014 начальника Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради ОСОБА_5 було призначено допомогу переміщеним особам на проживання на період з 12.11.2014 по 11.05.2015.

В подальшому, 24.12.2014 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, посвідчено право власності ОСОБА_7 на житловий будинок, загальною площею 86,1 кв.м., площею 58,1 кв.м., за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Вільшанка, вул. Гагаріна, 54. Підставою виникнення у ОСОБА_1 права приватної власності на вказане нерухоме майно є договір купівлі-продажу, серія та номер Р. 1247 від 24.12.2014.

Згідно п. 6 Порядку, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Згідно п. 11 Порядку, уповноважений представник сім’ї, якому призначено грошову допомогу, зобов’язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Однак, ОСОБА_1, знаючи про Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим постановою Міністрів України від 01 жовтня 2014 року за № 505, у визначений 3-денний термін умисно не повідомила Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, а саме про придбання нею 24.12.2014 житлового будинку по вул. Гагаріна, 54 в с. Мала Вільшанка Білоцерківського району Київської області, та маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами резервного фонду державного бюджету, шляхом обману, умисно не повідомила працівників Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про вказаний факт, переслідуючи при цьому мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаючи про те, що з моменту настання цих обставин вона втратила право на щомісячну адресну грошову допомогу, продовжувала отримувати щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг при цьому володіючи житлом, розташованим в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

На підставі вказаної заяви, рішенням від 13.11.2014 начальника Управління та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради ОСОБА_5О, яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_1, останній було призначено допомогу переміщеним особам на проживання на період з 12.11.2014 по 11.05.2015. готові кошти у вигляді щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, призначені ОСОБА_1, зараховувались на рахунок № 26251501738849, відкритий на її ім’я в AT «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277.

Внаслідок чого, ОСОБА_1, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обману, отримала на вказаний рахунок наступні грошові кошти, виділені з державного бюджету у вигляді соціальної допомоги: за січень 2015 року 1482,83 грн.; за лютий 2015 року 1326,00 грн.; за березень 2015 року 1040,84 грн.; за квітень 2015 року 884,00 грн.; за травень 2015 року 313,68 грн., якими розпорядилася на власний розсуд, чим завдала державі збитки на загальну суму 5047, 35 грн.

Таким чином, правоохоронні органи вважають, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, а саме шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 вину визнала в повному обсязі пояснила, фактичні обставини визнала в повному обсязі, їх не оспорювала, у вчиненому розкаялася, грошові кошти повернула, просила закрити провадження та звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Представник потерпілої сторони в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання прокурора, просила його задовольнити, наполягала на закритті кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив на підставі ст. 49 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 190 ч.1 КК України.

Фактичні обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення в судовому засіданні не оскаржувались.

Суд встановив, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила шахрайство, тобто заволоділа чужим майном шляхом обману, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається невідкладно після його подання.

Згідно зі ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості , за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, 3) п’ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості, 4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину, 5) п’ятнадцять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, згідно з вимогами ст.12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Під час судового засідання встановлено, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Отже, враховуючи, що з моменту вчинення злочину ОСОБА_1 сплинуло два роки, остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Крім того, постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» зазначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Таким чином, відповідно до ст. 49 КК України ОСОБА_1 підлягає обов’язковому, безумовному звільненню від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності та відповідно до ст. 284 КПК України закриває кримінальне провадження.

Керуючись ст. 49 КК України, статтями 284, 286, 314 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з підстав передбачених ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України з підстав передбачених ст.49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 190 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СуддяОСОБА_8