Рішення № 80252962, 04.03.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16/19

Провадження № 2/344/2/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шамотайла О.В.,

секретаря Устинської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, зміну способу їх стягнення та стягнення половини вартості додаткових витрат на дитину,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, зміну способу їх стягнення та стягнення половини вартості додаткових витрат на дитину. Позов мотивовано тим, що з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі з 27.05.1995 року. В спільному подружньому житті у нас народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб з ОСОБА_2 у них не склався і рішенням Івано-Франківського міського суду від 21.08.2012 року він розірваний, дітей залишено на проживання з нею. Цим же рішенням ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 250 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. В 2014 році н синові - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 18 років і у зв’язку з цим стягнення аліментів на його утримання припинено. На даний час позивач отримує аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі по 250 грн. щомісячно. Вважає, що розмір аліментів, визначений рішенням суду на даний час є недостатнім, оскільки дитина шкільного віку, росте, потребує більше коштів на своє утримання. Також, враховуючи те, що дочка часто хворіє та їй одній доводиться оплачувати її лікування, так як відповідач не бажає розділити ці витрати, просить стягнути з відповідача також половину від суми витрат на лікування дочки за 2018 року, а саме в сумі 1947 грн. 30 коп.. Вважає, що відповідач може сплачувати аліменти на дитину у більшому розмірі, тому просила збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини від всіх його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Позивач в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги заперечив, просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає наступне.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 січня 2012 року шлюб між сторонами, який зареєстрований 27.05.1995 року, розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії 1-НМ № 0213110, виданого Відділом РАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції 21.8.2004 року (а.с.7), ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

На підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 січня 2012 року судом присуджено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, 07.08.2004 року, в твердій грошовій сумі у розмірі 250 гривень щомісячно до досягнення ними повноліття.

На даний час неповнолітня ОСОБА_4 проживає із матір’ю, що не заперечено відповідачем.

Статтею 141 СК України, що встановлює рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пленум Верховного Суду України у роз'ясненнях, викладених у пункті 23 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звертає увагу судів на те, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дочки у меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

Крім того, батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.

Розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. Прийняття Закону «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягуваних з відповідача аліментів, оскільки останні стягуються у твердій грошовій сумі, а не частці від заробітку.

Також, щодо вимоги про стягнення половини вартості понесених додаткових витрат на дитину, суд вважає що дана вимога теж підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Участь батьків у додаткових витратах на дитину передбачена ст.185 СК України, відповідно до якої той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від15травня 2006року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що до передбачено статтею 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати не є додатковим стягнення коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, та збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2012 року до 1/3 частини від всіх доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Тому стягнення аліментів в збільшеному розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Оскільки при зверненні до суду позивач обґрунтувала свої позовні вимоги і подала докази понесення нею додаткових витрат на утримання дитини, суд, з врахуваннямст.180 СК України, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача в користь позивача половини додаткових витрат, понесених нею у розмірі 1947, 30 грн..

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням позовної вимоги, та враховуючи, що позивач за даною категорією справи була звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40грн.

На підставі ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2019 рік», ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. 180-183, 185, 192 СК України, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 259, 263-265, 273, ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, зміну способу їх стягнення та стягнення половини вартості додаткових витрат на дитину задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.08.2012 року по справі № 20907/11801/2012 та стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер невідомий, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на утримання дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, у розмірі 1/3 частини від всіх його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів у збільшеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Припинити стягнення аліментів по виконавчому листу, виданого згідно рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.08.2012 року по справі № 20907/11801/2012.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер невідомий, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, половину вартості додаткових витрат понесених на неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 в розмірі 1947 (одна тисяча дев’ятсот сорок сім) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер невідомий, ) на користь держави 768,40 грн. судового збору за реквізитами Івано-Франківського міського суду, а саме: отримувач коштів УК у м.Iвано-Франківськ, (22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37952250, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31210206009002, код класифікації доходів бюджету 22030101).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Шамотайло