Рішення № 80252431, 05.03.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/397/19

провадження у справі №2-о/0285/52/19

05 березня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді……………..ОСОБА_1

за участю ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

в порядку окремого провадження

за заявою Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області (далі – Селищна рада)

заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області

про визнання спадщини відумерлою, –

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Селищна рада звернулась до суду з заявою про визнання відумерлою спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3, а саме: права на земельну частку (пай), який перебував в колективній власності СТОВ «Лісове» (колишня назва – КСП «Городницьке»), розміром 3,63 в умовних кадастрових гектарах (далі – Земельний пай), без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), з подальшою її передачею у комунальну власність Селищної ради.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 28.02.2002 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина на Земельний пай, який ніким прийнятий не був, можливі спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звертались, на прийняття цієї спадщини ніхто не претендує, що є підставою для визнання спадщини відумерлою.

Учасники справи в судове засідання не прибули.

Представники Селищної ради та Держгеокадастру надіслали заяви, в яких просили справу розглянути без їхньої участі, представник селищної ради просив заяву задовольнити з вказаних підстав, проти чого представник Держгеокадастру не заперечив, при вирішенні справи поклався на розсуд суду.

В зв’язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.1277 ЦК України, ст.338 ЦПК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадщину, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Згідно ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, місцем її відкриття – останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.

Встановлено, що ОСОБА_3 померла 28.02.2002, що підтверджується копією запису акту про її смерть від 01.03.2002. Останнім місцем проживання спадкодавиці було с. Лучиця, розташоване на території Селищної ради (а.с.14, 26).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 55010889 від 06.02.2019 вбачається, що з часу смерті ОСОБА_3 можливі спадкоємці із заявами про прийняття (оформлення) спадщини не звертались, спадкова справа до майна померлої не заводилась (а.с.22-23).

Право на земельну частку (пай) згідно з п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 № 720/95 мають члени КСП, кооперативу, АТ, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_3 була внесена до списку членів КСП «Городницьке» та була зареєстрована в книзі записів реєстрації Сертифікатів на земельні частки (паї), на копії якої зазначено номер сертифікату, підтверджуючого право власності на Земельний пай, №0222297.(а.с.11).

Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

За життя ОСОБА_3 була внесена до списку осіб, які мають право на Земельний пай, середній розмір земельної ділянки якого становить 3,63 га в умовних кадастрових одиницях, про що отримала відповідний Сертифікат серії ЖТ № 0222297 від 15.10.1997 за № 141, що підтверджується повідомленням Головного управління Держгеокадастру Житомирської області від 28.02.2019, а відтак, на законних підставах набула право власності на нього і спадкування має здійснюватись за вказаними нормами ЦК.

Довідками Селищної ради від 30.01.2019 №58 та 60 підтверджено факт смерті ОСОБА_3, а також те, що на момент смерті вона проживала одна, заповіт щодо оформлення спадщини на Земельний пай в селищній раді не посвідчувався, спадкоємці з даного приводу не звертались, а сам Земельний пай за цільовим призначенням (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) не використовується, в оренду не передавався, суміжні землекористувачі відсутні.

Враховуючи те, що можливі спадкоємці померлої ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини не звертались, спадкова справа після її смерті не заводилась, будь-які правочини щодо спадкового майна за життя спадкодавиці нею не вчинялись, спадщину у встановленому законом порядку та у встановлений законом строк ніхто не прийняв, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки виконані всі необхідні дії для настання правових наслідків для визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою і права та інтереси сторін ніким не будуть порушені.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 259, 265, 334-338, 354, 430 ЦПК України, статтею 1277 ЦК України, - суд

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити повністю.

Визнати відумерлою спадщину ОСОБА_3, що відкрилась після її смерті 28 лютого 2002 року, та складається з:

права на земельну частку (пай), який перебував в колективній власності СТОВ «Лісове» (бувшого КСП «Городницьке»), розміром 3,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0222297,

і передати її у комунальну власність Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя О.О.Літвин