Рішення № 80244457, 06.02.2019, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір’я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/369/18

Провадження № 2/669/51/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Бараболі Н.С.

з участю секретаря Семенюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білогір’я цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним довговором,

В С Т А Н О В И В:

11.04.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 181978,88 гривень. В позовній заяві вказали, що 05.02.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір №962/11-303-РК 8. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру грошові кошти в сумі 132500,00 гривень. Віповідач зобов»язалася, в порядку та на умовах, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Графіком погашення кредиту.

09.03.2010 року за рішенням Загальних зборів акціонерів Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

В порушення умов Кредитного договору, відповідач зобов»язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 05.02.2018 року має прострочену заборгованість, а саме: 120656,16 гривень - заборгованість за кредитом, 61322,72 гривень – заборгованість за відсотками. Загальна сума заборгованості становить 181978,88 грн., тому і просить стягнути вказану суму з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з’явився, надіслав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи проводити в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася. 22.02.2018 року відповідач ОСОБА_1 надала суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» заперечила. Вказала, що, позовні вимоги не визнає з підстав пропуску позивачем строку позовної давності. Просила в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із письмовими доводами сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

05 лютого 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №962/11-303 РК 8 (а.с.4-6).

Відповідно до п.п.1.1. договору Кредитор зобов»язується надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 132500,00 гривень, зі сплатою 9,45% річних та комісій в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 2 до цього договору, що є невідємною складовою частиною цього договору, та порядком повернення кредиту рівними частинами по 1578,00 гривень, не пізніше 5-го числа кожного місяця, починаючи з березня 2008 року з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 05 лютого 2015 року в сумі 1526,00 гривень, на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п.п. 3.3.5.,3.3.6 віповідач зобовязався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

09.03.2010 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на підставі рішення Загальних зборів акціонерів.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Позивач обов'язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Остання зобов'язалася за договором повертати кредит з процентами періодичними платежами впродовж строку кредитування до 05 лютого 2015 року.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі N 6-116цс13 (Постанова N 6-116цс13). Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі N 6-20цс14 (Постанова N 6-20цс14), від 12 листопада 2014 року у справі N 6-167цс14 (Постанова N 6-167цс14), від 3 червня 2015 року у справі N 6-31цс15 (Постанова N 6-31цс15), від 30 вересня 2015 року у справі N 6-154цс15 (Постанова N 6-154цс15), від 29 червня 2016 року у справі N 6-272цс16 (Постанова N 6-272цс16), від 23 листопада 2016 року у справі N 6-2104цс16 (Постанова N 6-2104цс16) і від 14 грудня 2016 року у справі N 6-2462цс16 (Постанова N 6-2462цс16).

Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов'язання з повернення кредиту та зі сплати процентів до 5 числа кожного місяця впродовж строку кредитування (з березня 2008 року до 5 лютого 2015 року), перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Згідно Розрахунку, відповідач отримала кредит 05.02.2008 року, останній платіж за кредитом відповідачем було здійснено 30.06.2009 року, останній платіж відповідача за відсотками 09.07.2013 року.

Позивач звернувся до суду з позовом 11 квітня 2018 року, тобто після спливу позовної давності. Отже, суд приходить до висновку про сплив позовної давності за вимогами позивача.

Суд встановив факт пропуску позивачем позовної давності, зокрема, щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом. Крім того, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося, то спливла і позовна давність за вимогою про сплату процентів за цим кредитом.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 26 квітня 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» змінено на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Виходячи з наведеного, керуючись ст.525,526,530,611,1054 ЦК України, ст.ст.12, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В позові Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя підпис ОСОБА_3

З оригіналом згідно.

Суддя Білогірського районного суду Н.С. Бараболя