Рішення № 80242700, 05.03.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5279/17

Провадження № 2/591/69/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

секретаря судового засідання Кальченко М.В.

з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

представника відповідачів ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу № 591/5279/17 за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_11 міської ради, Виконавчого комітету ОСОБА_11 міської ради, Департаменту забезпечення ресурсних платежів ОСОБА_11 міської ради, треті особи: Комунальне підприємство ОСОБА_11 міської ради «Сумижитло», Державний архів Сумської області, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава Міністерства оборони України, про визнання протиправними та скасування рішень виконкому ОСОБА_11 міської ради від 19.05.1986 року та від 16.04.1987 року, про зобов’язання вчинити дії по передачі позивачам у власність приміщень квартир (кімнат) у гуртожитку в межах норм безоплатної приватизації,

ВСТАНОВЛЕНО:

12 лютого 2018 року позивачі: 1) ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_12, 2) ОСОБА_9, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, 3) ОСОБА_10 звернулися з позовом, який згодом уточнили, до ОСОБА_11 міської ради, Виконавчого комітету ОСОБА_11 міської ради, Департаменту забезпечення ресурсних платежів ОСОБА_11 міської ради та свої вимоги сформували наступним чином:

поновити позивачам процесуальні строки на подання позову про визнання незаконним та скасування рішень Виконавчого комітету ОСОБА_11 міської ради №270 від 19 травня 1983 року та №87 від 16 квітня 1987 року;

визнати протиправними (нечинними) та скасувати рішення Виконавчого комітету ОСОБА_11 міської ради народних депутатів УРСР №270 від 19 травня 1983 року в частині включення кімнат у гуртожитку № 39, №41, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, (Кірова), 165, будинок №13 у перелік окремих благоустроєних однокімнатних службових квартир для надання прапорщикам та військовослужбовцям позастрокової служби, що проходять службу в Сумському вищому артилерійському командному двічі червонопрапорному училищі ім. М.В. Фрунзе;

визнати протиправними (нечинними) та скасувати рішення Виконавчого комітету ОСОБА_11 міської ради народних депутатів УРСР №87 від 16 квітня 1987 року в частині включення кімнат у гуртожитку № 38, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, (Кірова), 165, будинок №13 у перелік окремих благоустроєних однокімнатних службових квартир для надання прапорщикам та військовослужбовцям позастрокової служби, що проходять службу в Сумському вищому артилерійському командному двічі червонопрапорному училищі ім. М.В. Фрунзе;

зобов’язати ОСОБА_11 міську раду передати у межах норм безоплатної приватизації у спільну сумісну приватну власність з видачою свідоцтва про право власності квартиру (кімнату у гуртожитку) №39 будинку №13 по вулиці Герасима Кондратьєва в місті Суми з відповідною частиною приміщень загального користування без ордеру ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_12, яка знаходиться на третьому поверсі трьох поверхового будинку та складається з двох житлових кімнат, коридору спільного, двох спільних туалетів, кухні спільної;

зобов’язати ОСОБА_11 міську раду передати у межах норм безоплатної приватизації у спільну сумісну приватну власність з видачою свідоцтва про право власності квартиру (кімнату у гуртожитку) №38 будинку №13 по вулиці Герасима Кондратьєва в місті Суми з відповідною частиною приміщень загального користування без ордеру ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, яка знаходиться на третьому поверсі трьох поверхового будинку та складається із однієї житлової кімнати, двох коридорів спільних, двох спільних туалетів, кухні спільної;

зобов’язати ОСОБА_11 міську раду передати у межах норм безоплатної приватизації у спільну сумісну приватну власність з видачою свідоцтва про право власності квартиру (кімнату у гуртожитку) №41 будинку №13 по вулиці Герасима Кондратьєва в місті Суми з відповідною частиною приміщень загального користування без ордеру ОСОБА_13 яка знаходиться на третьому поверсі трьох поверхового будинку та складається з однієї житлової кімнати, двох коридорів спільних, двох спільних туалетів, кухні спільної.

Свої вимоги позивачі мотивували наступним.

Позивачі та їх неповнолітні діти постійно проживають та зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1 на третьому поверсі вказаного будинку, що є гуртожитком для проживання сімей коридорного типу. У мешканців у особистому користуванні окремі кімнати, а в загальному користуванні – коридор, кухні, туалет, умивальники. Сім’я позивачів ОСОБА_1 займає кімнату № 39, сім’я ОСОБА_14 кімнату № 38, ОСОБА_10 кімнату № 49.

Позивачі вказують, що будинок розташований на території воєнного навчального закладу за адресою: вул. Г. Кондратьєва (Кірова), 165 – військове містечко для проживання офіцерів.

У 2007 році інститут ракетних військ було ліквідовано без правонаступництва, військове містечко для проживання військовослужбовців було підпорядковано до служби тилу Збройних Сил України і Полтавською КЕВ передано в комунальну власність КП «Сумижитло» СМР, який станом на звернення з позовом є балансоутримувачем спірного будинку.

Позивачі на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду України» мають намір отримати у власність кімнати в яких вони мешкають.

Однак скористатися наданим їм законом правом на приватизацію позивачі не можуть на протязі десяти років, бо балансоутримувач та виконавчі органи ОСОБА_11 міської ради стверджують, що будинок було передано на баланс у складі тих квартир, які не були на дату ліквідації військового інституту службовими. Щодо квартир, які мають статус службових, відсутнє рішення Міністерства оборони України.

Посилаючись на п. 3 Положення про порядок надання службових житлових приміщень користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою від 04.02.1988 року № 37 Ради Міністрів Української РСР «Про службові жилі приміщення», позивачі вказують, що жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. Тому позивачі дану норму трактують таким чином, що в разі ліквідації підприємства, установи, організації та виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, за якими закріплено квартири як службові, то вони втрачають статус службових.

У 2017 році позивачам було відмовлено у реалізації свого права на приватизацію житла на тій підставі, що відповідно рішень ОСОБА_11 міської ради їх кімнати (квартири) віднесено до числа службових.

Позивачі вказують, що звернувшись до ОСОБА_11 міської ради з приводу отримання вказаної вище інформації, їм було роз’яснено, що розпорядником запитуваної інформації є Державний архів ОСОБА_11 обласної ради, до якого направлено копії їх запиту. Однак відповіді вони не отримали, а з пояснень працівників держархіву з’ясувалося, що рішення такого характеру зберігаються в Державному архіві ОСОБА_11 міської ради. Із зазначеного роблять висновок, що відповідач ОСОБА_11 міська рада відмовляє їм у реалізації права на приватизацію їх житла по надуманим мотивам та за відсутності належних доказів того, що їх квартири є службовими та в результаті бездіяльності відповідача виконкому ОСОБА_11 міської ради, який після ліквації Військового інституту без правонаступника не виключив ці квартири з числа службових.

Так, рішенням ОСОБА_11 міської ради №270 від 19.05.1983 року «Про внесення жилих приміщень, які знаходяться у військовому містечку у число службових» квартири позивачів ОСОБА_9 № 38 та ОСОБА_1 № 39 віднесені до числа службових. Тоді як квартира позивача ОСОБА_15 № 41 віднесена до числа службових рішенням ОСОБА_11 міської ради №87 від 16 квітня 1987 року.

Позивачі вважають зазначені рішення відповідача незаконними та такими, що порушують їх право на отримання у власність житла.

Тому позивачі вважають, що їх право порушено та підлягає судовому захисту.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідачів по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_11 міська рада направила до суду письмовий відзив.

Представник відповідачів суду пояснила, що у відповідності до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації в т.ч. квартири віднесені у встановленому порядку до числа службових, якими є квартири позивачів в будинку № 13 по вул. Г.Кондратьєва, 165 в м. Суми. Виключення житлового приміщення з числа службових можливе лише на підставі клопотання підприємства, установи рішенням виконкому відповідної ради народних депутатів.

Представник третьої особи Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України в судове засідання не з’явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність та письмовий відзив (а.с.32-33 том 2), в якому заперечував проти задоволення позову та зазначав, що житловий будинок за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165 буд. 13, який належав до сфери управління Міністерства оборони України, в 2011 році було передано до комунальної власності територіальної громади міста Суми. При цьому житлові приміщення із статусом «Службове» із числа службового житла не виключалися.

На даний час спірні квартири, якими користуються позивачі, обліковуються в КЕВ м. Полтави як службові квартири.

Посилаючись на ст. 118 ЖК України та Положення «Про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №37 від 04.02.1988 року, представник третьої особи вважає, що виконавчий комітет на законних підставах відмовив позивачам у приватизації службових квартир.

Представник третьої особи КП «Сумижитло» ОСОБА_11 міської ради про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак представника в судове засідання не направив, заяв про відкладення розгляду справи суду не надав.

Ухвалою суду від 22 вересня 2017 року відкрито провадження, призначено судове засідання.

Ухвалою від 19 лютого 2018 року уточнену позовну заяву залишено без руху .

Ухвалою від 18 квітня 2018 року залучено співвідповідача до участі у розгляді справи.

Ухвалою від 19 червня 2018 року залучено співвідповідача та третю особу до участі у розгляді.

Ухвалою від 08 серпня 2018 року призначено судову архітектурно-будівельну експертизу, зупинено провадження.

Ухвалою від 12 грудня 2018 року поновлено провадженні у справі.

Суд, вислухавши пояснення позивачів та їх представника, представника відповідачів, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступним.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15 том 1).

Позивач ОСОБА_7 зареєстрований разом з дітьми: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.65 том 1).

Позивач ОСОБА_13 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.32 зворот том 1).

Із наданих письмових доказів вбачається, що позивачі зверталися до виконкому ОСОБА_11 міської ради з приводу отримання копій рішень на підтвердження надання статусу службового житла квартирам, в яких вони проживають (а.с.22,31,36 том1).

Так ч. 1 ст. 118 ЖК встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до п. 3 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення Затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. N 37, жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

Із копії архівного витягу рішення виконкому ОСОБА_11 міської ради №270 від 19.05.1983 року вбачається, що до службових приміщень, що знаходяться у військовому містечку ( вул. Кірова, 165 ) в будинку № 13 включено однокімнатні квартири: № 39 житловою площею 21,35 кв. м та №41 житловою площею 21,82 кв. м (а.с.54,57 том № 1).

Крім того, із витягу рішення виконкому ОСОБА_11 міської ради №87 від 16.04.1983 року вбачається, що до службових приміщень включено як окремі, упорядковані, однокімнатні з житловою площею відповідно : …21,82 кв. .м. квартира АДРЕСА_2, 165 (а.с.56 том № 1).

Судом встановлено , що житловий будинок за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165 буд. 13, який належав до сфери управління Міністерства оборони України, згідно акту приймання-передачі військового майна, затвердженого рішенням Виконавчого комітету ОСОБА_11 міської ради №21 від 13.01.2011 року був переданий до комунальної власності територіальної громади міста Суми (а.с. 34-35).

Крім того, із витягу з Акту інвентаризації службового житлового фонду Сумського гарнізону, станом на 01.01.2018 року вбачається, що квартири за № 38,39,41 в будинку № 13 по вул. Г.Кондратьєва, 165 в м. Суми мають статус службового житла та обліковуються в КЕВ м. Полтава як службові (а.с.36-37).

Таким чином, судом встановлено, що на час розгляду справи, спірні квартири № 38, №39 та №41 в будинку №13 по вул. Г.Кондратьєва (Кірова), 165 мають статус службових та обліковуються в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Полтава Міністерства оборони України, тобто окремі квартири в указаному будинку № 13 не є комунальною власністю територіальної громади міста Суми.

Ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що не підлягають приватизації: в т.ч. квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових.

Відповідно до п. 6 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, Затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. N 37 жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. У будинках, належних колгоспам, жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Про виключення жилого приміщення з числа службових у журналі обліку службових жилих приміщень робиться відповідна відмітка.

Судом встановлено, що спірні житлові приміщення знаходиться в розпорядженні Міністерства оборони України та оперативний облік його ведеться КЕВ м. Полтави, який не звертався до виконкому ОСОБА_11 міської ради з клопотанням про виключення квартир №38, №39, №41 в будинку № 13 по вул. Г.Кондратьєва, 165 з числа службових.

Третя особа слушно зазначає в своєму відзиві, що виведення квартир з числа службових – це право Міністерства оборони України, а не обов’язок.

Крім того, КЕВ м. Полтави пояснює, що на даний час велика кількість військовослужбовців Сумського гарнізону не забезпечені житлом і вони є потенціальним претендентами на отримання службового житла, в якому мешкають позивачі.

Таким чином, вимога позивачів про скасування рішень Виконкому ОСОБА_11 міської ради № 87 від 16.04.1987 року та №270 від 19.05.1983 року про виключення з числа службових квартир № 38,39,41 за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165, будинок 13 задоволенню не підлягає, оскільки розпорядник квартир КЕВ м. Полтава у відповідності до п. 6 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. N 37 не звертався до виконкому ОСОБА_11 міської ради з клопотанням про виключення спірних квартир з числа службових, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо вимог про зобов’язання ОСОБА_11 міської ради передати позивачам спірні квартири у межах норм безоплатної приватизації в спільну сумісну приватну власність з видачою свідоцтва про право власності, суд зазначає наступне.

Оскільки спірне житло має статус службового, і воно у визначеному законом порядку не виключено з числа службового, то відповідач ОСОБА_11 міська рада на законних підставах відмовила позивачам у передачі у власність квартир (кімнат) №38, №39, №41 у гуртожитку за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165,13 шляхом приватизації у відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 15, 81, 141, 200, 259, 265, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: м. Суми. АДРЕСА_3), яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6; ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: м. Суми. АДРЕСА_4), який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9; ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: м. Суми. АДРЕСА_5) до ОСОБА_11 міської ради (код ЄДРПОУ 23823253, місце знаходження: м. Суми, майдан Незалежності, 2), Виконавчого комітету ОСОБА_11 міської ради (код ЄДРПОУ 04057942, місце знаходження: м. Суми, майдан Незалежності, 2), Департаменту забезпечення ресурсних платежів ОСОБА_11 міської ради (код ЄДРПОУ 40456009, місце знаходження: м. Суми, вул. Садова, 33), треті особи: Комунальне підприємство ОСОБА_11 міської ради «Сумижитло» (місце знаходження: м. Суми. вул. Горького, 21), Державний архів Сумської області (місце знаходження: м. Суми, вул. Садова, 49), Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 08377170, місце знаходження: м. Полтава, вул. Сінна, 36), про визнання протиправними та скасування рішень виконкому ОСОБА_11 міської ради від 19.05.1986 року та від 16.04.1987 року, про зобов’язання вчинити дії по передачі позивачам у власність приміщень кімнат у гуртожитку в межах норм безоплатної приватизації – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Повне рішення суду складено 05 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова