Постанова № 8024183, 19.02.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.6.4.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2010 року Справа № 2а-25775/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю сторін:

від позивача: Золотих Г.А.,

від відповідача: Черепахін С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркрайт» про стягнення податкової заборгованості шляхом звернення стягнення на активи боржника, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркрайт» про стягнення податкової заборгованості шляхом звернення стягнення на активи боржника в сумі 7936,95 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркрайт» зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 13821200000002416 від 13.09.2000 року та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств України.

Станом на 07.09.2009 року заборгованість відповідача перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки складає 7936,95 грн.

11 листопада 2009 року позивач збільшив позовні вимоги, пояснивши, наступне. Станом на 09.11.2009 року податкова заборгованість підприємства відповідач з орендної плати за земельні ділянки складає 20150,60 грн., з яких:

- за основним платежем: 20120,45 грн., що виникли на підставі поданої відповідачем податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності декларації з податку на додану вартість від 27.01.2009 року № 817;

- пеня в сумі 30,15 грн.

Приймаючи до уваги, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення податкового боргу виключно за рішенням суду, позивач просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 20150,60 грн., звернувши стягнення на його активи.

Представник позивача у судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити уточнений позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні дані, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 13821200000002416 від 13.09.2000 року та внесений до Єдиного державного реєстру підприємств України.

Відповідач є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 323418.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркрайт» перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська з 21.09.2000 року.

Згідно з п. 1. 3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

27.01.2009 р. відповідач надав до позивача податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік на загальну суму 29312,76 грн. з щомісячним платежем 2442,73 грн.

Станом на 09.11.2009 року податкова заборгованість підприємства відповідача з орендної плати за земельні ділянки складала 20150,60 грн., з яких:

- за основним платежем: 20120,45 грн., що виникли на підставі поданої відповідачем податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності декларації з податку на додану вартість від 27.01.2009 року № 817;

- пеня в сумі 30,15 грн.

Заборгованість відповідача з орендної плати за землю виникла в березні 2009 року. Загальна сума заборгованості станом на 09.11.09. складала 20150,60 грн., що підтверджується відомостями з облікової картки платника податку.

Вказаний розмір заборгованості з орендної плати за землю державної або комунальної власності представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" .

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 13 Закону України „Про плату за землю” встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Таким чином, плата за оренду земельної ділянки державної або комунальної власності є податковим зобовязанням.

З цих же підстав суд не враховує твердження представника відповідача в судовому засіданні, що підприємство не має правових підстав для сплати цього податку, оскільки користується земельною ділянкою на підставі договору оренди та є рівноправним учасником господарських відносин із власником земельної ділянки.

Згідно з п. п. 3, 5.3.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. п. 5.2., 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.

Відповідно до п. 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має узгоджені податкові зобовязання.

Згідно п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

07 лютого 2009 року на адресу відповідача було направлено поштою першу податкову вимогу № 1/160 від 05.02.2009 року, яку отримано відповідачем 10.02.2009 року, про що свідчить особистий підпис його представника на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

09.03.2009 року відповідачем отримано другу податкову вимогу № 2/350 від 17.03.2009 року, про що свідчить особистий підпис головного бухгалтера Бурмистрової Н.Ф. на зазначеній податковій вимозі.

21 квітня 2009 року прийнято рішення № 48 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно п.п. 3.1.1., 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Виходячи з викладеного, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем визнається та не сплачена, рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу не оскаржено , суд вважає дійшов висновку про стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 20150,60 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркрайт», код ЄДРПОУ 31138984, р/р 260062794, грн., ОД «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», м. Луганськ, МФО 304007, р/р 260622794, грн., ОД «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», м. Луганськ, МФО 304007, р/р 2606227911, грн., ОД «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», м. Луганськ, МФО 304007, р/р 26008301140028, грн., АКБ «ТРАНСБАНК», м. Київ, МФО 300089 суму податкового боргу у розмірі 20150,60 грн. (двадцять тисяч сто пятдесят грн. 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 24 лютого 2010 року.

Суддя О.В. Солоніченко