Ухвала суду № 80239985, 01.03.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.03.2019

Справа № 320/988/19

(1-кс/320/1162/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«01» березня 2019 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Калугіна І.О.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

розглянувши в кримінальному провадженні № 12019080140000323 клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Гришка І.І., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Гончаром Д.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не працює, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора - Гончара Д.С.,

старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - Гришка І.І.,

підозрюваного - ОСОБА_3,

захисника підозрюваного - адвоката Ненашевої Я.В.,

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Гришка І.І., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Гончаром Д.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання обґрунтовано тим, що у невстановлений під час досудового слідства час знаходячись на території м. Мелітополь Запорізької області, ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою подальшого збуту, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, який внесено до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів».

Після чого, продовжуючи свої злочинні дії та маючи умисел на збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетаміну, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3, продовжив зберігати при собі з метою збуту вищевказану психотропну речовину, до 01 лютого 2019 року, коли о 10 години 00 хвилин, знаходячись біля прилеглої до будинку АДРЕСА_3, шляхом продажу за 300 гривень, збув ОСОБА_5 кристалічну речовину світло-коричневого кольору, яка відповідно до висновку експерту № 7-251 від 13.02.2019 року містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальна маса якого, в перерахунку на основу складає - 0,009 г.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 307 КК України.

Крім того, 12 лютого 2019 року о 13 годині 28 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись на території АЗС «Маршал», № 24/3 розташованої по вул. Ломоносова в м. Мелітополі Запорізької області, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою подальшого збуту, незаконно придбав у ОСОБА_6, психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, який внесено до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів».

Одразу після чого, ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії направлені на збут психотропної речовини, діючи повторно та з корисливих мотивів, незаконно зберігаючи при собі щойно придбану у ОСОБА_6 психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, переніс її до прилеглої до будинку № 7 території, розташованого по бул. 30 років Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, де маючи умисел на збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетаміну, о 13 годині 35 хвилини того ж дня, незаконно, шляхом продажу за 1000 гривень, збув ОСОБА_7 кристалічну речовину світло-коричневого кольору, яка відповідно до висновку експерту № 7-303 від 20 лютого 2019 року містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальна маса якого, в перерахунку на основу складає - 0,0910 г.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини, вчинених повторно, що кваліфікується, як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.

01 березня 2019 року прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури, юристом 1 класу Гончаром Дмитром Сергійовичем, кримінальні провадження №№ 12019080140000323, 12019080140000592, об'єднані в одне кримінальне провадження та присвоєно № 12019080140000323.

28 лютого 2019 року, ОСОБА_3 здійснив незаконний збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетаміну, ОСОБА_7 під час проведення контрольованої оперативної закупки згідно ст. 271 КПК України.

28 лютого 2019 року о 14 годині 23 хвилин, ОСОБА_3 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

01 березня 2019 року, ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини, тобто у кримінальних правопорушеннях (злочинах), передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_3 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування:

-заявою про вчинення кримінального правопорушення від 01 лютого 2019 року;

-протоколом огляду від 01 лютого 2019 року;

-висновком судової хімічної експертизи наркотичних засобів №7-251 від 13 лютого 2019 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 01 лютого 2019 року;

-рапортом від 01 лютого 2019 року;

-протоколом огляду від 12 лютого 2019 року;

-протоколом огляду від 12 лютого 2019 року;

-висновком судової хімічної експертизи наркотичних засобів №7-303 від 20 лютого 2019 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12 лютого 2019 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12 лютого 2019 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12 лютого 2019 року;

-клопотанням про дозвіл на проведення НСРД від 02 лютого 2019 року;

-протоколом про результати спостереження за особою від 16 лютого 2019 року;

-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 18 лютого 2019 року;

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28 лютого 2019 року;

-повідомленням про підозру від 01 березня 2019 року;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 01 березня 2019 року;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України віднесено до тяжких злочинів за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, з конфіскацією майна.

Крім того встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисних злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропної речовини, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, у зв'язку з чим може знову вчинити злочин, пов'язаний з незаконним обігом психотропної речовини. Вказані обставини вказують, що ОСОБА_3 з метою ухилення від кримінального переслідування за злочини, в яких він підозрюється, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, може залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, та продовжити свою злочинну діяльність, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_3 може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) вчинити інше кримінальне правопорушення;

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, підозрюваний зобов'язується не відлучатися з постійного місця проживання. Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_3, з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, отже обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів - неможливе.

Враховуючи те, що особи, які заслуговують на довіру та які могли б поручитися за підозрюваного ОСОБА_3 - відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, згідно ст. 180 КПК України - неможливе.

Крім того, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 ніде не працює, постійного джерела доходів не має, слідчий вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч.4 ст. 183 КПК України - неможливе.

У зв'язку з вищевикладеним слідчий вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою, а тому слідчий звернувся з даним клопотанням.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати відносно нього запобіжний захід у вигляд домашнього арешту, оскільки підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, проживає із цивільною дружиною та має на утриманні неповнолітню дитину, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши слідчого, прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного та його захисника, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надана підозрюваному 01 березня 2019 року о 12 годині 00 хвилин.

Як випливає із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.1,2 ст.307 КК України, що підтверджується: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 01 лютого 2019 року; протоколом огляду від 01 лютого 2019 року; висновком судової хімічної експертизи наркотичних засобів №7-251 від 13 лютого 2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 01 лютого 2019 року; рапортом від 01 лютого 2019 року; протоколом огляду від 12 лютого 2019 року; протоколом огляду від 12 лютого 2019 року; висновком судової хімічної експертизи наркотичних засобів №7-303 від 20 лютого 2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12 лютого 2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12 лютого 2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12 лютого 2019 року; клопотанням про дозвіл на проведення НСРД від 02 лютого 2019 року; протоколом про результати спостереження за особою від 16 лютого 2019 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 18 лютого 2019 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28 лютого 2019 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 01 березня 2019 року.

Оцінюючи вагомість цих доказів суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 pоку в якому викладено позицію що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.», та суд вважає їх достатніми для підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчим у клопотанні не наведено переконливих доказів, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що всі перелічені у клопотанні ризики, є підставою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді саме тримання під вартою. Не міститься таких доказів і у доданих до клопотання матеріалах, не в повній мірі обґрунтована думка про те, що інші запобіжні заходи, зокрема домашній арешт, не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_3 його процесуальних обов'язків.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисних злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропної речовини, офіційно не працевлаштований, при цьому ОСОБА_3 раніше не судимий, характеризується за місцем проживання задовільно, також має постійне зареєстроване місце проживання та міцні соціальні зв'язки, зокрема мешкає з цивільною дружиною та має на утриманні неповнолітню дитину, намірів на перешкоджання досудовому розслідуванню та суду не має, а тому слідчий суддя вважає, що з ризиків, заявлених у клопотанні слідчого, доведеним є існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризику того, що ОСОБА_3, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та можливе покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, при цьому слідчий суддя оцінює такий ризик, як невисокий.

При цьому слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

З врахуванням вищевикладеного, в т.ч. відомостей про особу підозрюваного, у їх сукупності, слідчий суддя вважає, що запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду можливо шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме: запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до двох місяців, з використання електронних засобів контролю, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

На думку слідчого судді зазначений запобіжний захід, за умови належного контролю з боку органів поліції, буде достатньою гарантією для виконання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 195, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Гришка І.І., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Гончаром Д.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_1, строком до двох місяців, з використання електронних засобів контролю.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді з 01 березня 2019 року по 29 квітня 2019 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, такі обов'язки:

-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_3.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Крім того у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Гришка І.І.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Калугіна І.О.