Ухвала суду № 80239744, 04.03.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

328/403/19

04.03.2019

2/328/378/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Новікова Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

встановила:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго», в якому просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 8 006,12 гривень, а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні.

Ухвалою від 15.02.2019 позовна заява була залишена без руху, а позивачу був визначений строк для усунення її недоліків, а саме, зазначити обґрунтований розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні; додати документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову (за вимогу про стягнення середнього заробітку) , але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У визначений судом строк позивач надав суду заяву, у якій виконав вимогу щодо зазначити обґрунтований розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні.

Натомість, вимогу щодо сплати судового збору позивач не виконав, зазначивши у заяві, що за відсутності довідки про доходи, яку він просив суд витребувати у відповідача, він не має можливості розрахувати ціну позову і відповідно розмір судового збору, а тому просить суд відстрочити йому сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ч.1, 3 ст.136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом (п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

Згідно зі ст.13 ЦПК України особа, яка заявляє клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем вказані доводи не наведені, відповідні докази не надані.

Неможливість розрахунку ціни позову не є підставою для відстрочення сплати судового збору. Позивач мав можливість сплатити судовий збір у мінімальному розмірі – у сумі 764,40 гривень.

Таким чином, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Недоліки заяви щодо сплати судового збору, визначені в ухвалі від 15.02.2019, усунуті позивачем не були.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві..

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.185, 285 ЦПК України, суддя,-

постановила:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: