Ухвала суду № 80238714, 25.02.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6603/18

1-кс/310/437/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді Мариніна О.В.

при секретарі: Артьоменко Д.О.

заявника ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

слідчого Хорішко Д.В.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 постанову слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 від 01.02.2019 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018080130002416,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою постанову слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 від 01.02.2019 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018080130002416.

Скаргу мотивує тим, що 27.07.2018 р. вона звернулась до Бердянського відділення поліції з заявою про скоєння злочину, який полягає у тому, що невстановлена особа Департаменту ДАБІ підробила підпис та рукописний текст в офіційному документі №120/20032018 від 20.03.2018 р. , який було складено по результатам планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт по житловому будинку з будівлею літнього типу за адресою м. Бердянськ пр. Східний, 157, де проживає ОСОБА_1 разом зі своєю дочкою. За вказаною заявою слідчим відділом Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області було внесено відомості про вчинення злочину до ЄРДР за №12018080130002416 від 27.07.18 р. 30.01.2019 року ОСОБА_1 звернулась до слідчого Хорішко Д.В. про залучення її в якості потерпілої у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за № 12018080130002416 від 27.07.18 року. Постановою слідчого від 01.02.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у визнанні її потерпілою, із чим вона не згодна. Вважає що статусу потерпілого вона набула, просить постанову слідчого скасувати, зобов’язати слідчого визнати ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні № 12018050230001398 та надати пам’ятку потерпілого.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала подану скаргу, вважає вказану постанову слідчого незаконною та просить її скасувати. Вказує що пам’ятку про права та обов’язки потерпілого отримала від слідчого, а потім він їй відмовив у залученні потерпілої.

Представник заявниці – адвоката ОСОБА_4 також підтримав скаргу, просив скасувати постанову слідчого та зобов’язати його визнати ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні № 12018050230001398.

Слідчий Бердянського ВП ГУНП ОСОБА_3 заперечив проти задоволення скарги та пояснив, що злочин із правовою кваліфікацією якого відомості внесено до ЄРДР за № 12018080130002416 є формальним, тому слідчим не приймалося рішення про залучення будь-кого в якості потерпілого. До 23.08.2018 року ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні мала статус заявника, потім була допитана як свідок, підстав визнання її потерпілою не вбачає.

Заслухавши пояснення заявника та її представника, думку слідчого та перевіривши надані матеріали до скарги, матеріали кримінального провадження слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що 27.07.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до Бердянського відділення поліції з заявою про скоєння злочину. За вказаною заявою слідчим відділом Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області було внесено відомості про вчинення злочину до ЄРДР за №12018080130002416 від 27.07.18 р. із правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України.

30.01.2019 року ОСОБА_1 звернулась до слідчого Хорішко Д.В. про залучення її в якості потерпілої у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за № 12018080130002416 від 27.07.18 року.

Постановою слідчого від 01.02.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у визнанні її потерпілою у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12018080130002416 від 27.07.18 року.

Відповідно до ст. 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Таким чином, для визнання особи потерпілою не вимагається прийняття окремого процесуального документа.

Разом із тим ч. 5 ст. 55 КПК встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Отже, саме правильність застосування слідчим або прокурором цієї норми є предметом перевірки слідчим суддею.

Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.

Дослідивши постанову про відмову у визнанні потерпілим від 01.02.2019 року на предмет її обґрунтованості, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим зроблено загальне посилання на відсутність у матеріалах провадження даних, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 було завдано шкоди, однак на підтвердження такого висновку слідчий не навів, які саме матеріали досудового розслідування дають підстави дійти такого висновку. Отже, слідчим не наведені мотиви прийняття такого рішення.

Вказана постанова містить лише перелік статей КПК та їх зміст. Водночас, обґрунтування відсутності підстав щодо задоволення клопотання про визнання заявника потерпілими оскаржувана постанова немає.

При цьому слідчим допущено певні протиріччя у мотивуванні відмови у задоволенні клопотання. Так, одночасно вказуючи на те що заявниця ОСОБА_1 є матір’ю неповнолітньої ОСОБА_5 та що, відповідно до ст.ст. 44,59 КПК України, у неповнолітньої потерпілої може бути законний представник, слідчий також зазначив що злочин з даною кваліфікацією (ч. 1 ст. 358 КК України) є з формальним складом злочину, тому потерпілі від злочину відсутні.

Таким чином, неналежне мотивування постанови від 01.02.2019 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим, не відповідає вимогам процесуального законодавства та не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, рішення про наявність чи відсутність шкоди заявнику у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.

За таких обставин скарга ОСОБА_1 в частині скасування постанови слідчого є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог ОСОБА_1 зобов’язати слідчого визнати ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні № 12018050230001398 та надати пам’ятку потерпілого, слідчий суддя вважає, що в цій частині скарга задоволенню не підлягає, оскільки це виходить за межі компетенції слідчого судді за огляду на положення КПК України.

Керуючись ст.ст. 303-309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 постанову слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 від 01.02.2019 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018080130002416 – задовольнити частково.

Постанову слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 від 01.02.2019 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018080130002416 – скасувати.

В задоволенні іншої частини скарги ОСОБА_1 – відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 01.03.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Маринін