Рішення № 80234070, 22.02.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2019 р.

м. Київ

Справа № 911/2360/18

Суддя Черногуз А.Ф. за участі секретаря Браги Л.К. розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 25698645)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського, буд. 49, код ЄДРПОУ 20578571)

про стягнення пені та штрафних санкцій,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - адвокат (дов. №1-15 від 24.05.2018);

відповідача: ОСОБА_2 - адвокат (дов. б/н від 15.11.2018).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №2101вих-18-2301 від 18.10.2018 Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" про стягнення 1728853,71 грн пені та 711009,36 грн штрафних санкцій.

Ухвалою від 30.10.2018 відкрито провадження у справі за позовом, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 20.11.2018, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

20.11.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

20.11.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву.

В судовому засіданні 20.11.2018 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з’явився, суд задовольнив заяву відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву до наступного судового засідання. Суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 03.12.2018.

27.11.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов відзив на позов.

03.12.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла відповідь позивача на позов.

В судовому засіданні 03.12.2018 суд заслухав пояснення представників сторін, встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 17.12.2018.

13.12.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли заперечення відповідача.

17.12.2018 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про приєднання документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.12.2018 суд заслухав пояснення представників сторін, відклав розгляд клопотання про приєднання документів до наступного судового засідання, постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.01.2019.

14.01.2019 відповідачем подано письмові пояснення по суті спору. В судовому засіданні 14.01.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, задовольнив клопотання позивача про приєднання документів, оголосив перерву в судовому засіданні до 21.01.2019.

21.01.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області відповідачем подано клопотання про призначення економічної експертизи у справі.

21.01.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли пояснення позивача по суті спору.

В судовому засіданні 21.01.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про призначення економічної експертизи у справі, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення до розгляду по суті на 29.01.2019.

29.01.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли пояснення відповідача по суті спору.

В судовому засіданні 29.01.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, оголосив перерву в судовому засіданні до 19.02.2019.

19.02.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли пояснення позивача по суті спору.

20.02.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли пояснення позивача по суті спору, в якому позивачем наведено уточнений розрахунок пені та штрафу, проте останній не приймається судом до уваги, позаяк заява про збільшення позовних вимог позивачем не подавалась.

В судовому засіданні 19.02.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, оголосив перерву в судовому засіданні до 22.02.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 26.07.2016 між Публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергосервіс” укладено договір про закупівлю робіт №1607000790 . Крім того, сторонами укладено низку додаткових угод до договору;

- відповідно до календарного плану підрядник зобов’язався виконати роботи підготовчого періоду до 31.12.2016, пусконалагоджувальні роботи до 30.09.2017, основний етап будівництва до 31.12.2017;

- підрядник виконував роботи несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого невиконаними залишились роботи загальною вартістю 9423582,75 грн;

- у зв’язку з наведеним, позивачем нараховано відповідачу 1728853,71 грн пені та 711009,36 грн штрафних санкцій.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає:

- умовами договору не визначено переліку робіт, які відносяться до кожного етапу, тож нарахування позивача у визначені ним періоди є безпідставним, позаяк з умов договору неможливо встановити які роботи мають виконуватись на кожному етапі, та, відповідно, коли наступає момент прострочення останніх;

- договір від 26.07.2016 про закупівлю робіт №1607000790 є договором змішаного типу та містить в собі ознаки договору поставки (в частині поставки устаткування) та договору підряду (в частині виконання робіт), тож позивачем безпідставно розраховано суму пені та штрафу на вартість непоставленого устаткування, позаяк вказані санкції передбачені договором лише за невиконання або неналежного виконання будівельних робіт;

- в Постанові Верховного Суду від 14.01.2018 у справі № 911/728/18 викладена правова позиція щодо можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів робіт.

В судовому засіданні 22.02.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечив.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб’єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

26.07.2016 між Публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергосервіс” (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт №1607000790 . Крім того, сторонами укладено низку додаткових угод до договору.

Згідно з п. 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи «Технічне переоснащення системи теплопостачання Дніпропетровського проммайданчика Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (будівельні роботи)», а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 1.2. договору склад та обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором, визначені Договірною ціною (Додаток № 2), що є невід’ємною частиною договору.

Зміст і строки виконання робіт визначаються Календарним планом (Додаток № 1), що є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна договору становить 17471831,65 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2911971,94 грн.

Оплата здійснюється поетапно по факту виконання робіт протягом 180 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по кожному етапу (форма КБ-2в, КБ-3) або за фактом поставки обладнання та матеріалів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, строк виконання робіт з дати укладення договору – до 31.12.2017.

Умови виконання робіт: відповідно до Договірної ціни (додаток № 2), що є невід’ємною частиною договору, та вимог розділу ІІ цього договору. Підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт. Роботи повинні виконуватись у відповідності до узгодженого підрядником і замовником Календарного плану (Додаток № 1), що є невід’ємною частиною договору. Виконання робіт по кожному з етапів згідно з календарним планом проводиться лише після письмового погодження із замовником (п.п. 5.3., 5.4., 5.6.,5.8. договору).

Згідно з п. 7.2 договору за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором, відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Сторони у п.10.1 договору погодили, що договір набирає чинності з дати його укладення та діє в частині виконання робіт по 27.12.2017.

05.07.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору від 26.07.2016 №1607000790, якою внесено зміни до п.п.5.1., 10.1. договору, встановлено, що строк виконання робіт: з дати укладання договору до 31.12.2017; договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 29.06.2018.

Крім того, сторони виклали Додаток № 1 до договору «Календарний план» в новій редакції. Відповідно до останнього, підрядник зобов’язався виконати роботи підготовчого періоду до 31.12.2016, пусконалагоджувальні роботи до 30.09.2017, основний етап будівництва до 31.12.2017.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на капітальне будівництво.

Відносини, що виникають з договору підряду на капітальне будівництво регулюються главою 33 Господарського кодексу України та главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, за умовами договору від 26.07.2016 №1607000790 відповідач зобов’язався придбати обладнання та матеріали, необхідні для виконання умов договору та виконати будівельні роботи загальною вартістю 17471831,65 грн у строки, встановлені календарним планом.

Відповідач на виконання своїх договірних зобов’язань передав матеріали, виконав роботи відповідно до наступних документів:

- Видаткова накладна № 56 від 27.09.2016 на суму 5114390,40 грн;

- Видаткова накладна № 99 від 13.12.2016 на суму 1460770,80 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016 року на суму 656,41 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2017 року на суму 42748,09 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2017 року на суму 49277,22 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2017 року на суму 46431,95 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2017 року на суму 98004,13 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2017 року на суму 56417,54 грн;

- Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2017 року на суму 195836,48 грн;

- Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2017 року на суму 118878,82 грн;

- Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017 року на суму 35267,01 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт, акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2018 року на суму 801256,76 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2018 року на суму 28313,29 грн,

всього на суму 8048248,90 грн.

Вказані документи підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, роботи та матеріали прийняті замовником без зауважень. Тож, невиконаними залишись роботи на загальну суму 9423582,75 грн. Вказаний факт підтверджується наданими матеріалами та відповідачем не заперечується.

У зв’язку з простроченням виконання робіт підрядником та виконанням їх не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1728853,71 грн пені та 711009,36 грн штрафних санкцій.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 7.2 договору за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором, відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання:

- роботи підготовчого періоду (строк до 31.12.2016) виконав частково, здійснивши поставку обладнання у сумі 6575161,20 грн, тоді як за договірною ціною вартість устаткування складає 11471831,65 грн, тож вартість невиконаних відповідачем робіт за вказаний період складає 4862686,09 грн;

- роботи основного етапу будівництва (строк до 31.12.2017) вартістю 5918933,09 грн виконано в строк лише частково, виконаними в строк є роботи вартістю 643517,65 грн, виконаним з простроченням є роботи на суму 829570,05 грн, не виконаним залишились роботи загальною вартістю 4445845,39 грн;

- пусконалагоджувальні роботи (строк до 30.09.2017) вартістю 115051,27 грн не виконані.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 153/17 від 23.11.2017, а якій спросив сплатити нараховані на момент такого звернення пеню у сумі 5081,43 грн та штраф 6711,33 грн. У відповідь на вказану претензію відповідач звернувся до позивача із заявою № 0201/18 від 02.01.2018 про зарахування зустрічним заліком однорідних вимог.

Виходячи з викладеного, позивачем розраховано пеню та штраф за прострочення виконання зазначених зобов’язань за період з 01.01.2017 по 30.06.2018 у сумах 1728853,71 грн пені та 711009,36 грн штрафних санкцій, з врахуванням сум пені та штрафу, що були зараховані зустрічним заліком.

Суд дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін., дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що ані Календарним планом, ані Договірною ціною не визначено які саме роботи відносяться до етапу «Роботи підготовчого періоду», а позивачем безпідставно віднесено поставку устаткування 4862686,09 грн (вартість недопоставленого устаткування) до робіт підготовчого періоду. Так само як і, на думку відповідача, позивачем безпідставно зазначено що відповідачем роботи по етапу «Основний етап будівництва» виконано лише на суму 643517,65 грн, а роботи по етапу «пусконалагоджувальні роботи» не виконано взагалі. Так, відповідач наголошує на тому, що умовами договору не визначено переліку робіт, які відносяться до кожного етапу, тож нарахування позивача у визначені ним періоди є безпідставним, позаяк з умов договору неможливо встановити які роботи мають виконуватись на кожному етапі, та, відповідно, коли наступає момент прострочення останніх.

Крім того, відповідач зазначає, що договір від 26.07.2016 про закупівлю робіт №1607000790 є договором змішаного типу та містить в собі ознаки договору поставки (в частині поставки устаткування) та договору підряду (в частині виконання робіт), тож позивачем безпідставно розраховано суму пені та штрафу на вартість непоставленого устаткування, позаяк вказані санкції передбачені договором лише за невиконання або неналежного виконання будівельних робіт.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що договір від 26.07.2016 про закупівлю робіт №1607000790 є договором змішаного типу та містить в собі ознаки договору поставки (в частині поставки устаткування) та договору підряду (в частині виконання робіт), виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.4. договору підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 318 Господарського кодексу України договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

З аналізу вказаних положень договору та закону вбачається, що поставка обладнання є складовою частиною всього комплексу будівельних робіт та не відокремлюється в окреме зобов’язання, а є одним з видів зобов’язань, що можуть бути покладені на підрядника за відповідним договором.

Тож, оскільки відповідно до умов договору та закону зобов’язання з поставки устаткування є складовою частиною всього комплексу будівельних робіт та входить у вартість робіт за договору підряду, правомірним є застосування до нього п. 7.2. договору у випадку порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено договором.

Щодо тверджень відповідача про те, що умовами договору не визначено переліку робіт, які відносяться до кожного етапу, тож нарахування позивача у визначені ним періоди є безпідставним, позаяк з умов договору неможливо встановити які роботи мають виконуватись на кожному етапі, та, відповідно, коли наступає момент прострочення останніх, суд зазначає наступне.

За змістом п.п. 1.2., 3.1, 3.2.,3.3., 5.3 договору склад та обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором, визначені Договірною ціною (Додаток № 2), зміст і строки виконання робіт визначаються Календарним планом (Додаток № 1), що є невід’ємною частиною договору. Умови виконання робіт: відповідно до Договірної ціни (додаток № 2), що є невід’ємною частиною договору, та вимог розділу ІІ цього договору. Ціна договору становить 17471831,65 грн, є кінцевою та не може бути збільшена, водночас, може бути зменшена за угодою сторін.

Сторонами складено та підписано договірну ціну до договору, що є додатком до нього, згідно якої вартість робіт за договором складає 17471831,65 грн. Водночас, в останній не визначено етапів будівництва або строків виконання кожного виду робіт, а лише визначено загальний обсяг витрат за договором.

Календарним планом до договору також не визначено конкретних видів робіт, що виконуються на кожному етапі, а лише визначено строки виконання кожного етапу робіт.

В договорі від 26.07.2016 про закупівлю робіт №1607000790 також не визначено конкретних видів робіт, що виконуються на кожному етапі. Питання визначення етапів робіт з прив’язкою до видів робіт не визначалось сторонами і в додаткових угодах до договору.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог надав суду копії проектно-кошторисної документації «Технічне переоснащення системи теплопостачання Дніпропетровського проммайданчика Запорізького виробничого управлення магістральних газопроводів», посилаючись на те, що із вказаних документів вбачається, вартість устаткування, основного етапу будівництва та пусконалогоджувальних робіт.

Вказана документація не може братись судом до уваги при визначенні вартості робіт по кожному етапу, виходячи з наступного.

Роботи повинні виконуватись у відповідності до узгодженого підрядником і замовником Календарного плану (Додаток № 1), що є невід’ємною частиною договору. Виконання робіт по кожному з етапів згідно з календарним планом проводиться лише після письмового погодження із замовником (п.п. 5.6.,5.8. договору).

Відповідно до ст. 321 Господарського кодексу України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису

Згідно з ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

За змістом вказаних положень ціна договору або окремої частини робіт може визначатись в кошторисі, водночас, кошторис, а відповідно і його умови набирають чинності та стають частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Позивачем подано суду акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації, підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (міститься в матеріалах справи). Водночас, дата передачі документації на вказаному акті відсутня, отже суд не може встановити дату фактичного набрання чинності вказаною кошторисною документацією, та, відповідно, не може використовувати відомості, що містяться в останній при визначенні складу та вартості робіт по кожному етапу.

Крім того, позивачем подано суду іншу проектно-кошторисну документацію (додаток № 4 до клопотання про приєднання доказів вх. №34276/18 від 17.12.2018), договірну ціну, відомості яких, використовувались позивачем при визначенні вартості пусконалагоджувальних робіт, а саме локальний кошторис №2-1-6, №2-2-3, №6-1-5 для розрахунку пені та штрафу, що погоджені сторонами, проте, дати передання або підтвердження останньої суду не надано.

Крім того, ані в договорі, ані в додаткових угодах до нього сторони не посилались на кошторис, та не встановлювали обов’язку підрядника виконувати зобов’язання по договору відповідно до кошторису.

Суду не надано будь-яких інших, погоджених сторонами документів, згідно яких сторони б визначили склад та вартість робіт по кожному етапу виконання робіт, тож суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що умовами договору або іншими документами не визначено переліку робіт, які відносяться до кожного етапу, тож нарахування позивача у визначені ним періоди є безпідставним, позаяк з умов договору неможливо встановити які роботи мають виконуватись на кожному етапі, та, відповідно, коли наступає момент прострочення останніх, суд зазначає наступне.

Посилання позивача на «Проект виконання робіт» (2017 рік), розроблений відповідачем та погоджений позивачем (а/с 139 т. 1) також не може судом братися до уваги, оскільки зазначені в ньому складові «підготовка до будівництва» жодним чином не ототожнено з Календарним планом, оскільки згідно календарного плану «Підготовчий етап» триває до кінця 2016 року, тоді як зазначений «Проект виконання робіт» стосується 2017 року та складений в 2017 році.

Водночас, відповідно до Календарного плану кінцевою датою виконання всіх робіт по договору є 31.12.2017. Отже, у зв’язку з відсутністю визначеного договором порядку виконання кожного з етапів робіт за договором з його конкретизацією по видам робіт, суд приходить до висновку, що прострочення виконання зобов’язань відповідачем за договором починає свій перебіг з дня наступного за днем закінчення виконання робіт за договором, тобто з 01.01.2018. Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що станом на момент розгляду справи судом відповідачем виконано зобов’язань на суму 8048248,90 грн, тоді як невиконаними залишись роботи на загальну суму 9423582,75 грн.

Отже, судом встановлено факт прострочення виконання робіт за договором підряду від 26.07.2016 про закупівлю робіт №1607000790, відповідно, і виникнення у позивача права на нарахування пені та штрафу, у зв’язку з таким простроченням.

Позивачем розраховано пеню та штраф за період прострочення з 01.01.2017 по 30.06.2018. Водночас, судом встановлено, що період прострочення виконання зобов’язань відповідачем починається з 01.01.2018 (останній день виконання зобов’язань 31.12.2017), відповідно і право на здійснення нарахування у позивача виникає з 01.01.2018.

З цих підстав суд звертає увагу на те, що доводи позивача про наявність обставин зарахування зустрічних однорідних вимог не можуть бути взяті до уваги як такі, що мали місце, позаяк судом встановлено факт відсутності прострочення відповідача у період, вказаний у наданій суду заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, наведений в позовній заяві, а також розширений розрахунок, наведений позивачем в додаткових поясненнях № 2101вих-19-101 від 17.01.2019

в частині нарахувань за період з 01.01.2018 по 30.06.2018, встановив, що за пеня та штраф розраховані позивачем наступним чином:

на суму 5390466,71 грн за період з 01.01.2018 по 31.01.2018 у сумі 167104,47 грн, а також штраф у розмірі 7% у сумі 370621,34 грн (зменшений, через залік позивачем зустрічних вимог у сумі 6711,33 грн);

на суму 4589209,95 грн за період з 01.02.2018 по 31.03.2018 у сумі 270763,39 грн;

на суму 4474158,68 грн за період з 01.04.2018 по 27.04.2018 у сумі 120802,28 грн;

на суму 4445845,39 грн за період з 28.04.2018 по 30.06.2018 у сумі 284534,10 грн.

Оскільки вказаний розрахунок не суперечить фактичним обставинам справи та вимогам закону, є арифметично вірним та складеним за період в який у позивача виникло право на нарахування вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу задовольняються судом частково у сумах 843204,24 грн пені, 370621,34 грн штрафу.

Щодо пені та штрафу, що розраховані позивачем за попередні періоди, то як вже встановлено судом, право на нарахування пені та штрафу у позивача виникає з 01.01.2018, тож всі нарахування, що були здійснені за попередні періоди є неправомірними та не підлягають стягненню з відповідача, позаяк нараховані у період, коли прострочення зобов’язань відповідачем допущено не було.

Виходячи з того, що нарахування в частині періоду з 01.01.2017 по 30.06.2018 відповідають положенням договору, вимогам чинного законодавства, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу підлягають задоволенню частково, у сумах 843204,24 грн пені, 370621,34 грн штрафу.

Крім того, відповідачем було здійснено заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (рішення від 20.09.2011 у справі Нафтова компанія Юкос проти Росії; рішення від 22.10.1996 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

При цьому згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Оскільки, право на нарахування пені та штрафу виникло у позивача з 01.01.2018 року, тоді як з позовом позивач звернувся 19.10.2018, то річний строк позовної давності позивачем не пропущено, у зв’язку з цим підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов’язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського, буд. 49, код ЄДРПОУ 20578571) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 25698645) 843204,24 грн пені, 370621,34 грн штрафу та 18207,38 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 04.03.2019.

Суддя А.Ф. Черногуз