Ухвала суду № 80233930, 04.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.03.2019Справа № 910/2562/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за поданням Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника Меркулова Дениса Юрійовича

у справі № 910/2562/18

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Народний Капітал»

до Фізичної особи-підприємця Меркулова Дениса Юрійовича

про стягнення частини заборгованості за Кредитним договором № 41/15-К від 22.04.2015 в розмірі 640 240,63 грн.

Приватний виконавець: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 у справі №910/2562/18 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Меркулова Дениса Юрійовича на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Народний капітал» частину простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 250 000 грн. 00 коп., частину простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 390 240 грн. 63 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 603 грн. 61 коп.

16.07.2018 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

01.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло подання Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника Меркулова Дениса Юрійовича до повного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі № 910/14280/17.

В обґрунтування подання приватний виконавець зазначає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду у даній справі, не вчиняє будь-яких дій, спрямованих на виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, при цьому, приватний виконавець зазначає, що 27.11.2018 боржник з'явився до приватного виконавця з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та 22.01.2019 подано декларацію із зазначенням відкритих рахунків, проте боржником не зазначено щодо наявності за ним рухомого майна, тоді як згідно з відповіддю територіального сервісного центру № 8041 регіонального сервісного центру в м. Києві за боржником зареєстровано транспортний засіб ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1, на який накладено арешт та оголошено у розшук, що свідчить про формальний підхід боржника до законних вимог приватного виконавця та приховування наявного майна.

Приватний виконавець також зазначає, що 06.02.2019 звернувся до Державної прикордонної служби України з вимогою надати інформацію стосовно перетину боржником кордону з моменту відкриття виконавчого провадження по дату надання відповіді, на яку Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомив, що з моменту відкриття виконавчого провадження боржник перетинав державний кордон України, а саме:

- пункт пропуску Бориспіль, 05.08.2018 виїзд - 13.08.2018 в'їзд, Київ - Іракліон, Іракліон Київ;

- пункт пропуску Київ (Жуляни), виїзд 12.11.2018 - 15.11.2018 в'їзд, Київ - Варшава, Варшава - Київ;

- пункт пропуску Бориспіль, 20.120.2018 виїзд - 25.12.2018 в'їзд, Київ - Женева, Женева Київ;

- пункт пропуску Бориспіль, 07.02.2019 виїзд Київ - Тбілісі.

Таким чином, приватний виконавець зазначає, що наведене свідчить про наявні кошти у боржника для подорожей (та/або робочих візитів), однак не для виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Як зазначає приватний виконавець, 10.01.2019 на адресу боржника направлено виклик приватного виконавця, відповідно до якого останній мав з'явитись до офісу приватного виконавця 15.01.2019 з метою надання пояснень по факту невиконання рішення суду, повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, надати достовірну інформацію про майно (кошти), що перебувають у власності боржника, однак, на виклик приватного виконавця боржник не з'явився, причин неявки не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 повідомлено Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни про те, що розгляд подання відбудеться 04.03.2019.

Також, 01.03.2019 судом повідомлено засобами телефонного зв'язку представника приватного виконавця про те що розгляд подання відбудеться 04.03.2019, про що складено телефонограму від 01.03.2019.

04.03.2019 від приватного виконавця надійшло клопотання про розгляд подання за його відсутності.

У судове засідання 04.03.2019 представник приватного виконавця не з'явився.

Розглянувши матеріали подання, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст .2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.

Згідно з ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до роз'яснення Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 р. "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», 29.10.2018 приватним виконавцем Шмідт Катериною Валеріївною була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №57538222, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно.

Також, 29.10.2018 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 716 028,66 грн.

29.10.2018 приватний виконавець звернувся до сторін виконавчого провадження із Вимогою про надання інформації щодо наявності відкритих рахунків боржника.

Крім того, 29.10.2018 приватний виконавець звернувся до банківських установ із Вимогами про надання інформації щодо наявності відкритих рахунків.

29.10.2018 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

27.11.2018 Меркулов Денис Юрійович звернувся до приватного виконавця із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

27.11.2018 приватним виконавцем отримано від Територіального сервісного центру № 8041 Регіонального сервісного центру в м. Києві отримано відповідь № 31/26-22312 від 23.11.2018, відповідно до якої, за боржником зареєстровано право власності на транспортний засіб марки «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_1.

Викликом приватного виконавця № 26 від 10.01.2019 зобов'язано боржника з'явитись до виконавця 15.01.2019 та надати перелік документів згідно вимоги.

15.01.2019 приватним виконавцем складено Акт, яким встановлено, що боржник на виклик приватного виконавця не з'явився.

22.01.2019 боржником на виконання Вимоги № 2339 від 29.10.2018 подано інформацію щодо наявності рахунків та додано податкову декларацію платника єдиного податку.

06.02.2019 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про розшук вказаного транспортного засобу.

Крім того, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна боржник не має у власності нерухомого майна та земельних ділянок.

06.02.2019 приватним виконавцем отримано відповідь від Головного управління державної міграційної служби в місті Києві № 7654 від 03.12.2018, відповідно до якої, Меркулов Денис Юрійович, 14.05.2012 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ЕТ № 963006, орган, що видав 8026 та 05.02.2018 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії FL № 520699, орган, що видав 8026.

З матеріалів справи вбачається, що Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомлено державного виконавця, що боржник перетинав державний кордон України, а саме:

- пункт пропуску Бориспіль, 05.08.2018 виїзд - 13.08.2018 в'їзд, Київ - Іракліон, Іракліон Київ;

- пункт пропуску Київ (Жуляни), виїзд 12.11.2018 - 15.11.2018 в'їзд, Київ - Варшава, Варшава - Київ;

- пункт пропуску Бориспіль, 20.12.2018 виїзд - 25.12.2018 в'їзд, Київ - Женева, Женева Київ;

- пункт пропуску Бориспіль, 07.02.2019 виїзд Київ - Тбілісі.

Наведені обставини свідчать, про наявність у боржника майнових активів, які боржник спрямовує на подорожі, натомість будь-яких дій спрямованих на виконання рішення суду, не вчиняє.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги роз'яснення Верховного Суду України, викладені в листі від 01.02.2013, судом встановлено, що приватним виконавцем у повному обсязі вчинені усі необхідні дії для примусового виконання судового рішення, проте, боржник ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього рішенням суду, на вимоги приватного виконавця не з'являється, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснює, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, вправі звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Отже, зазначеними нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. За змістом частини 2 статті 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

На підставі викладеного, враховуючи фактичні обставини, встановлені під час розгляду подання приватного виконавця, суд вважає, що поведінка боржника свідчить про його свідоме ухилення від виконання судового рішення у даній справі, що є підставою для застосування виключного примусового заходу у вигляді обмеження його у праві виїзду за межі України.

За наведених обставин у сукупності, наведена міра може змусити боржника виконати свої зобов'язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов'язання із стягувачем, тому подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника Меркулова Дениса Юрійовича підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Подання Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника Меркулова Дениса Юрійовича задовольнити.

2. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон - Меркулова Дениса Юрійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер картки платника податків НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених наказом Господарського суду міста Києва № 910/2562/18 від 16.07.2018 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Меркулова Дениса Юрійовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Народний капітал" (03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 4; ідентифікаційний код: 20026740) частини простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., частини простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 390 240 (триста дев'яносто тисяч двісті сорок) грн. 63 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 9 603 (дев'ять тисяч шістсот три) грн. 61 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 04.03.2019 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.А. Грєхова