Рішення № 80230519, 22.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року м. Київ № 826/15278/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, у відсутність представників відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (ОСОБА_1) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про:

- визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку від 05.12.2014 (форма Н-5);

- визнання протиправним та скасування акту від 05.12.2014 №110 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ).

Підставою для звернення ОСОБА_1 з позовною заявою стало те, що складений відповідачем акт розслідування нещасного випадку від 05.12.2014 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 05.12.2014 №110 є необґрунтованими, оскільки з них неможливо з'ясувати, на підставі чого комісія дійшла висновку, що факт загибелі ОСОБА_3 (ОСОБА_3) не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. У ході проведення спеціального розслідування вибірково вивчено матеріали кримінального провадження, які містять суперечності та не дають змоги стверджувати про дійсні обставини травмування і загибелі ОСОБА_3 Факт наявності алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 на момент події злочину не підтверджено ніякими доказами. Оскаржувані акти є перешкодою в отриманні позивачем одноразової грошової допомоги від держави згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2017 у справі відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Так, в судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях та наданих у справу доказах.

Представники відповідача в засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце його проведення Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві повідомлена належним чином. В попередніх судових засіданнях представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

Отже розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач є матір'ю ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.03.1991.

Згідно наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 30.09.2014 №198 о/с дск на період з 30.09.2014 по 21.10.2014 в зону проведення антитерористичної операції до міста Слов'янська Донецької області відряджено працівників батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Січ», підпорядкованого Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, у тому числі міліціонера взводу №1 рядового міліції ОСОБА_3, який отримав табельну вогнепальну зброю ПМ НОМЕР_3 та автоматичну зброю АКМ 7,62 мм НОМЕР_2.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 21.10.2014 №235 о/с дск термін відрядження працівників батальйону «Січ» продовжений до 15.11.2014.

14.11.2014 до відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві надійшла інформація про загибель в місті Слов'янськ Донецької області міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Січ» рядового міліції ОСОБА_3

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 19.11.2014 №1032 створено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку (Комісія).

05.12.2014 Комісією складено Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 14.11.2014 об 08:50 год., за форою Н-5 (Акт розслідування).

В Акті розслідування зазначено, що 14.11.2014 о 08:50 год. в кімнаті АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_3 з вогнепальним пораненням голови.

Із пояснення свідка ОСОБА_4 відомо, що 14.11.2014 з 08:00 год. ОСОБА_3 вдягнений та озброєний для несення служби, декілька разів заходив в кімнату до ОСОБА_4 та розмовляв з нею. Зайшовши до кімнати востаннє, ОСОБА_3 присів на ліжко тримаючи у руках автомат АКМ. У подальшому ОСОБА_4 почула постріл і повернувшись побачила як ОСОБА_3 падає на підлогу. Вона вибігла на вулицю і покликала на допомогу.

Слідчо-оперативною групою Слов'янського МВ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області проведено огляд кімнати №2 гуртожитку та вилучено автомат АКМ НОМЕР_2, одну гільзу, магазин з 29 патронами та зроблено змиви зі стіни бурого кольору.

Комісією встановлено, що причиною нещасного випадку є порушення ОСОБА_3 вимог пункту 8.2 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 №657.

Згідно висновків Комісії, нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

05.12.2014 начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Терещуком О.Д. затверджено Акт №110 про нещасний випадок невиробничого характеру, за формою НТ.

В Акті заначено, що медичний висновок про наявність у крові ОСОБА_3 алкоголю чи інших наркотичних речовин буде наданий при надходженні інформації від Слов'янського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.

Вказаним Актом затверджено висновки комісії, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Не погоджуючись із такими висновками й рішеннями відповідача ОСОБА_1 звернулася до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що в розумінні положень пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

З аналізу викладених норм слідує, що нещасний випадок вважається таким, що стався з вини працівника, якщо останній міг та зобов'язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив усіх можливих заходів для його уникнення.

З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 №1346 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2.1 цього Порядку розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з пунктом 2.2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Пункт 3.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - визначає, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Згідно пункту 3.8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Згідно з пунктом 3.12 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Згідно з пунктом 3.14 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Відповідно до пункту 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він стався в період проходження служби під час: перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час; приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання правил особистої гігієни; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника; подання підрозділом шефської допомоги; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов'язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов'язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням керівника; прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Відповідно до пункту 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок: спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах частини другої пункту 3.11 Порядку, визнаються пов'язаними з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування.

Відповідно до пункту 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю», якщо він трапився в період проходження служби: унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); при ліквідації аварій, пожеж, стихійних явищ або їх наслідків; при виконанні службового або громадського обов'язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами МВС України.

Аналіз даних норм вказує на необхідність прямого причинно-наслідкового зв'язку між порушенням службової дисципліни та наявністю травми або поранення.

Випадки загибелі працівників органів Міністерства внутрішніх справ України підпадають під проведення спеціального розслідування, проведеного згідно пункту 4 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України.

Спеціальне розслідування організовує наказом (розпорядженням) керівник органу. Строк проведення - 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений керівником органу, який призначив розслідування - пункти 4.3, 4.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, де зазначається один з таких висновків про нещасний випадок (у тому числі поранення): нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків; нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю. Також оформлюються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, в тому числі за формою Н-1 або НТ в двох примірниках - пункти 3.8 - 3.12, пункт 4.6 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - передбачено, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Судом встановлено, що в акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 14.11.2014 об 08:50 год. від 05.12.2014 та акті №110 про нещасний випадок невиробничого характеру від 05.12.2014 причинами нещасного випадку вказано організаційні порушення ОСОБА_3 вимог пункту 8.2 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 №657, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.09.2011 за №1125/19863 (чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Вказана Інструкція визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки особового складу органів внутрішніх справ, запобігання загибелі, пораненням та травмуванню працівників міліції та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю працівниками міліції.

Розділом IV Інструкції із заходів безпеки при проводженні з вогнепальною зброєю встановлено заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час несення служби.

Так, пунктом 8.2 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при проводженні з вогнепальною зброєю встановлено, що категорично забороняється вимикати запобіжник, досилати патрон до патронника, якщо в застосуванні чи використанні зброї немає необхідності. Недбале або необережне поводження зі зброєю, особливо якщо патрон знаходиться в патроннику, може призвести до випадкового пострілу.

З журналу реєстрації інструктажів щодо заходів безпеки при проводженні з вогнепальною зброєю вбачається, що ОСОБА_3 28.08.2014 був ознайомлений з заходами безпеки, про що ним особисто поставлено підпис.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_4, що були предметом розгляду комісії та відображені в оскаржуваних актах, 14.11.2014 з 08:00 год. ОСОБА_3 вдягнений та озброєний для несення служби, декілька разів заходив в кімнату до ОСОБА_4 та розмовляв з нею. Зайшовши до кімнати востаннє, ОСОБА_3 присів на ліжко тримаючи у руках автомат АКМ. У подальшому ОСОБА_4 почула постріл і повернувшись побачила як ОСОБА_3 падає на підлогу. Вона вибігла на вулицю і покликала на допомогу.

Суд погоджується із відповідачем, що комісією при розгляді обставин нещасного випадку вірно встановлено, що ОСОБА_3 допущено порушення пункту 8.2 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при проводженні з вогнепальною зброєю, що в свою чергу стало підставою для прийняття комісією рішення згідно з пунктом 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, - і визнано, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, так як вбачається порушення потерпілим службової дисципліни.

Таким чином, наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між порушенням службової дисципліни та пораненням, що прзвело до загибелі військовослужбовця ОСОБА_3

Також суд відмічає суперечливість доводів позивача, що факт наявності алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 на момент події злочину не підтверджено ніякими доказами.

В акті №110 про нещасний випадок невиробничого характеру від 05.12.2014 зазначено, що медичний висновок про наявність у крові ОСОБА_3 алкоголю чи інших наркотичних речовин буде наданий при надходженні інформації від Слов'янського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.

Згідно висновку експерта №43 від 18.10.2017 при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі трупа ОСОБА_3 виявлений спирт етиловий у концентрації у крові 2,32 %о, у сечі - 2,66 %о.

Враховуючи той факт, що на момент складення оскаржуваних документів висновку експертизи ще не було, комісією дані обставини не встановлювалися та не були враховані при складенні акту №110 про нещасний випадок невиробничого характеру від 05.12.2014.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого нею судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статі 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2)

Відповідач - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08592201).

Повний текст рішення складено 04.03.2019.

Суддя О.М. Чудак