Рішення № 80229917, 26.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 1640/3212/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа Василівська сільська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Василівська сільська рада, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невирішення клопотань позивача щодо поновлення на новий строк договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2007 року та щодо ненадання дозволу на розробку проекту документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,9005 га на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населених пунктів;

зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання про поновлення на новий строк договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2007 року та надати дозвіл на розробку проекту документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,9005 га на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області протиправно відмовило у задоволенні його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років орієнтовною площею 10,9 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту. Наполягав на тому, що зазначені у листі № 2785/0/26-18 від 28 березня 2018 року підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою суперечать вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а відтак спірна відмова не ґрунтується на вимогах чинного земельного законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року відмовлено у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Василівська сільська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 21 січня 2019 року

Ухвалою суду від 24 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв’язку з невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

01 лютого 2019 року позивач у спосіб, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою від 24 лютого 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою від 26 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа Василівська сільська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у невирішенні клопотань ОСОБА_1 щодо поновлення на новий строк договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2007 року, зареєстрованого у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 лютого 2008 року за № 040754500002 та про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про поновлення на новий строк договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2007 року, зареєстрованого у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 лютого 2008 року за № 040754500002.

15 лютого 2019 року до суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що в силу вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" передача земельних ділянок в оренду для сінокосіння, випасання худоби та городництва здійснюється за результатами земельних торгів /а.с. 124-129/.

26 лютого 2019 року судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на протиправності відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років орієнтовною площею 10,9 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту /а.с. 144-147/.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа, будучи завчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, пояснень щодо заяв по суті справи не надала.

За змістом частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За викладених обставин, судом визнано за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 13 березня 2018 року (вхідний номер П-3676/0/25-18 від 13 березня 2018 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років орієнтовною площею 10,9 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту. До вказаної заяви позивачем приєднано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, висновок Василівської сільської ради, копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, письмове обґрунтування /а.с. 131/.

Листом від 28 березня 2018 року № 2785/0/26-18 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило позивача про відсутність підстав для задоволення його клопотання, оскільки згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" передача земельних ділянок в оренду для сінокосіння, випасання худоби та городництва здійснюється за результатами земельних торгів /а.с. 133/.

Позивач не погодився з бездіяльністю відповідача, що полягає у невирішенні питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку із чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Пунктом "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

У свою чергу абзацом 16 частини другої та частиною третьою статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу.

Частиною першою статті 34 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка запланована до відведення позивачем з метою сінокосіння та випасання худоби, а відтак, остання не підлягає передачі в оренду за результатами проведення земельних торгів.

Згідно з приписами частин першої, другої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Положеннями частини третьої статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

За приписами частин першої, другої та третьої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) відповідно до Положення про нього, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15.

Відтак, Держземагентство України, його територіальні органи наділено повноваженнями передавати у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення лише державної власності.

Підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Судом встановлено, що надана листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відповідь про відмову в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою від 28 березня 2018 року № 2785/0/26-18 не узгоджується зі змістом частини третьої статті 123 Земельного кодексу України.

Як вже зазначалось, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.

Надаючи правову оцінку рішенню, викладеному в листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 2785/0/26-18 від 28 березня 2018 року, судом встановлено, що в ньому відсутні посилання на підстави передбачені частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.

Окрім іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року "Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", на яку відповідач посилається в обґрунтування своєї позиції являє собою алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання правовідносин, які є предметом цього спору. Більш того, зазначений документ прямо передбачає, що реалізації Стратегії передує розробка проектів нормативно-правових актів.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної ОСОБА_3 України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження, разом із тим, зазначає, що постанова № 413 від 07 червня 2017 року не є нормативно-правовим актом, що регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність та не прийнята відповідно до певного закону чи на виконання такого закону, яким регулюються вимоги щодо обмеження розташування земельних ділянок, а лише затверджує стратегію (план діяльності на певний період) удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог даної статті, відповідач не надав суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження правомірності оформленого листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 2785/0/26-18 від 28 березня 2018 року рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень розуміється пасивна поведінка такого суб'єкта, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Водночас, аналіз правовідносин, які склалися між сторонами, дає підстави вважати, що останні пов'язані з вчиненням відповідачем активних дій - прийняттям оформленого листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 2785/0/26-18 від 28 березня 2018 року рішення про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою.

За викладених обставин, у досліджених судом правовідносинах бездіяльність з боку відповідача не мала місця.

На переконання суду, реалізації права позивача на отримання у власність земельної ділянки перешкоджає прийняте без належної мотивації та достатніх не те правових підстав рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом № 2785/0/26-18 від 28 березня 2018 року.

Відтак, з метою повного та всебічного захисту прав позивача судом визнано за необхідне вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати оформлене листом № 2785/0/26-18 від 28 березня 2018 року рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років орієнтовною площею 10,9 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту; а також задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача № П-3676/0/25-18 від 13 березня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років орієнтовною площею 10,9 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту з урахуванням висновків суду.

За викладених обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (пров. Волошковий, 2, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930), третя особа Василівська сільська рада (вул. Перемоги, 18, с. Василівка, Чутівський район, Полтавська область, 38850, код ЄДРПОУ 21047187) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати оформлене листом № 2785/0/26-18 від 28 березня 2018 року рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років орієнтовною площею 10,9 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння і випасання худоби на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № П-3676/0/25-18 від 13 березня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років орієнтовною площею 10,9 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння і випасання худоби на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 (пров. Волошковий, 2, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 березня 2019 року.

СуддяОСОБА_4