Ухвала суду № 80229916, 05.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4683/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо визнання переказу коштів (транзакції) на суму 103289,37 грн, здійсненого ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок №26208531259701, що належить позивачу нікчемним та зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення рахунку №26208531259701 на суму 103289,37 грн, що належить позивачу до переліку рахунків вкладників, як мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній крім іншого, просив розгляд справи здійснювати у відсутності представника Уповноваженої особи.

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, хоча у справі наявні докази, що він належним чином повідомлений про час та місце проведення підготовчого судового засідання.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або повідомлення причин неявки.

Частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Також, на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе розглядати справу без участі сторін в письмовому провадженні без здійснення фіксування судового засідання технічними засобами.

04 лютого 2019 року до суду надійшло клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про залишення позову без розгляду, вмотивоване пропущенням строку звернення позивача до суду.

В обґрунтування заявленого клопотання Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_3 зауважила, що листом від 31.01.2017 № 3Г1/14220 позивачу було повідомлено про нікчемність правочину по здійсненню операцій з переказу коштів (трансакцій) в силу положень Цивільного кодексу України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який позивачем отримано у лютому 2017 року. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ПАТ "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання права та включення до переліку вкладників. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави у справі №553/2470/17 від 16.03.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Постановою Полтавського апеляційного суду від 04.12.2018 заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави у справі №553/2470/17 від 16.03.2018 скасовано. Провадження у справі закрито. Однак до Полтавського окружного адміністративного суду з даним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 27.12.2018.2018, тобто із пропуском шестимісячного строку на звернення до суду із адміністративним позовом. Зважаючи, що позивачем не було надано належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, позов підлягає залишенню без розгляду.

Надаючи оцінку викладеному, суд виходив з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Всупереч твердженням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" позивачем при зверненні до суду надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення, відповідно до якого ОСОБА_1 наголошував, що він був переконаний, що дана категорія справ не підсудна адміністративним судам, а строк звернення у ній становить три роки у відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України. Скориставшись своїм правом, позивачем у 2017 році до Ленінського районного суду м. Полтави було подано позов до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський". Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 16.03.2018 у справі №553/2470/17 позов позивача було задоволено. В подальшому постановою Полтавського апеляційного суду від 04.12.2018 провадження у справі було закрито та в обгрунтування суд посилався на правовий висновок ОСОБА_4 Верховного Суду, викладений в постанові від 12.04.2018 у справі № 820/1159/15.

Суд зауважує, що чинне станом на момент звернення позивача до суду законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Водночас суд бере до уваги, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі "Ілхан проти Туреччини" (22277\93, 27 червня 2000р. §59), правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У рішенні по справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує, що позивачем вживалися заходи судового врегулювання спору, позивач в силу об'єктивних та не залежних від нього обставин, пов'язаних з неоднакової судовою практикою при вирішенні даної категорії справи був позбавлений можливості своєчасного звернення до суду в межах строків, встановлених Кодексу адміністративного судочинства України, відтак суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновив ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду, про що судом зазначено в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі від 18.01.2019.

Таким чином, у задоволенні клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про залишення позову без розгляду у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 121, 122, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва