Ухвала суду № 80229871, 21.02.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у заміні сторони виконавчого провадження

"21" лютого 2019 р. Справа № 480/463/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми подання старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження АСВП № 53185704, зацікавлені особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "РАНТЬЕ", Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС",-

В С Т А Н О В И В:

Старший державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_1 07.02.2019 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з поданням про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП № 53185704 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13, код 39288002) на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23Б, код 39691431).

Вказане подання обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1216, виданого 11.11.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 18 739, 73 грн. на користь ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» (заборгованість станом на 09.11.2018 становить 9 160, 12 грн.).

Під час здійснення виконавчого провадження, 10.10.2018 від стягувача надійшла заява про його заміну у зв’язку з укладенням 28.02.2017 договору факторингу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СЕРЕТ», яка 29.06.2017 змінила своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», та переходом права вимоги сплати боргу по кредитному договору № Р24.193.71939 від 18.09.2014 до останнього.

За наведених обставин, державний виконавець вважає подання обґрунтованим та просить суд його задовольнити.

Ухвалою суду від 11.02.2019, відповідно до приписів статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням правової позиції щодо застосування норм права, викладеної у Постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 826/7941/17, вказане подання призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.02.2019 о 14 год. 30 хв.

У зв’язку з неприбуттям в судове засідання заявника та зацікавлених осіб, а також відсутністю належних доказів їх повідомлення про час та місце розгляду подання, Ухвалою суду від 21.02.2019, розгляд цього подання відкладено на 04.03.2019 о 15 год. 00 хв.

В судове засідання 04.03.2019, зацікавлені особи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду подання, не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили. Від старшого державного виконавця Большакова С.М. на електронну пошту суду надійшла заява про розгляд подання без його участі.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, подання про заміну сторони виконавчого провадження розглянуто в письмовому провадженні.

Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 11 листопада 2016 року вчинив виконавчий напис, реєстровий номер 1216, про стягнення з ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» (код 39288002), якому Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (код 19390819) на підставі договору факторингу № 30/10-1 від 30.10.2015 відступлено право вимоги по кредитному договору № Р24.193.71939 від 18.09.2014, грошових коштів в загальній сумі 18 739, 73 грн., з яких: 14 571, 11 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2 868, 62 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками та комісіями; 1 300, 00 грн. – плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 6).

Старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_1, згідно з Постановою від 23.12.2016, відкрито виконавче провадження № 53185704 по примусовому виконанню вказаного виконавчого напису (а.с. 5).

Як зазначає державний виконавець у поданні, 10.10.2018 до нього звернувся стягувач – ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» із заявою, у якій повідомлялось про відступлення права вимоги по кредитному договору № Р24.193.71939 від 18.09.2014 на підставі договору факторингу № 28/02-1 від 28.02.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СЕРЕТ», яке 29.06.2017 змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», у зв’язку з чим, стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 на підставі виконавчого напису від 11.11.2016, реєстровий номер 1216, має здійснюватися на користь нового кредитора.

Стверджуючи про обґрунтованість подання та наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні АСВП № 53185704, державний виконавець посилається на перехід права вимоги сплати боргу по виконавчому документу іншій особі (правонаступництво).

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічні норми містяться і в Кодексі адміністративного судочинства України. Так, статтею 379 встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»). Заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї з сторін (стягувача або боржника) та полягає у вступі на її місце правонаступника.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Так, підставою правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 Цивільного кодексу України).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, зокрема стягувача, на іншу особу, може бути відступлення права вимоги шляхом укладання відповідного правочину у спосіб, передбачений законодавством України. Втім, ця обставина має бути підтверджена належними, достатніми та достовірними доказами.

В даному випадку, як убачається з матеріалів справи, на підтвердження переходу права вимоги сплати грошових коштів на виконання виконавчого напису нотаріуса від 11.11.2016, реєстровий номер 1216, державним виконавцем були надані: копія договору факторингу № 28/02-1 від 28.02.2017 (а.с. 7), копія витягу з Додатку № 2 до договору (а.с. 8) та копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг – це придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 350 Господарського кодексу України факторинг визначений як передання чи зобов’язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов’язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов’язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов’язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 352 від 06.02.2014 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів – суб’єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

З системного аналізу статей 1077 Цивільного кодексу України, 350 Господарського кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» убачається, що суб’єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У статті 350 Господарського кодексу України зазначено, що фактором може бути лише банк, разом з тим, у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, – інших послуг (операцій), пов’язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов’язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Тобто, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

В той же час, докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СЕРЕТ» (29.06.2017 змінила назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС»), яка визначена фактором по договору факторингу № 28/02-1 від 28.02.2017 (а.с. 7), має право надавати фінансові послуги та включена до Державного реєстру фінансових установ, суду не надані, в матеріалах справи такі докази відсутні. Крім того, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9) у ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» (до 29.06.2017 ТОВ «Фінансова компанія «СЕРЕТ») відсутній такий вид діяльності, як надання фінансових послуг, що ставить під сумнів наявність права на укладання цією особою договорів факторингу.

Також, варто зазначити, що зі змісту виконавчого напису від 11.11.2016 (а.с. 6) судом встановлено, що ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» набуло право вимоги сплати боргу ОСОБА_2 по кредитному договору № Р24.193.71939 від 18.09.2014 на підставі договору факторингу № 30/10-1 від 30.10.2015, укладеного з ПАТ «Ідея Банк».

Відповідно до частини 1 статті 1083 Цивільного кодексу України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Беручи до уваги приписи вказаної норми, здійснити відступлення права грошової вимоги по кредитному договору № Р24.193.71939 від 18.09.2014, ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЕ» має право лише в тому випадку, коли це право передбачено договором факторингу № 30/10-1 від 30.10.2015, укладеним з первісним кредитором ОСОБА_2 – ПАТ «Ідея Банк».

Втім, згаданий договір факторингу № 30/10-1 від 30.10.2015, державним виконавцем суду не наданий, що унеможливлює встановити наявність права у стягувача по виконавчому провадженню АСВП № 53185704 здійснювати відступлення права грошової вимоги за договором факторингу третім особам.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вибуття ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЕ», як стягувача у виконавчому провадженні АСВП № 53185704 та перехід права грошової вимоги правонаступнику ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» (до 29.06.2017 ТОВ «Фінансова компанія «СЕРЕТ»), у зв’язку з чим, подання про заміну сторони виконавчого провадження є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання подання старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження АСВП № 53185704, зацікавлені особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "РАНТЬЕ", Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС" - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п’ятнадцятиденний строк з дня складання її повного тексту. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали складений 04.03.2019.

Суддя С.В. Воловик