Ухвала суду № 80229860, 28.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5290/18

УХВАЛА

28 лютого 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Сердюк І.С.

за участю сторін:

від відповідача – ОСОБА_1 (за довіреністю)

від третьої особи СФГ "Основа" – ОСОБА_2 (за ордером)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача та представника третьої особи СФГ "Основа", про залишення адміністративного позову без розгляду,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Селянського фермерського господарства "Основа" про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

В судовому засіданні 28.02.2019 року представник відповідача та представник третьої особи СФГ «Основа» заявили клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.02.2019 року представник позивача в судове засідання не з’явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить її підпис у розписці про дату наступного судового засідання (а.с.110).

В судове засідання 28.02.2019 року позивач також не з’явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить конверт, що повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання»

Отже, позивач ОСОБА_3 про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 124, 126 та 127 Кодексу адміністративного судочинства України, за адресою, вказаною у позовній заяві, про що свідчить поштовий конверт, що повернувся на адресою суду з відміткою у довідці Ф-20 причини повернення: «за закінченням встановлено строку зберігання».

Крім того, судом встановлено, що представником третьої особи – СФГ «Основа» на адресу суду надано клопотання про закриття провадження у справі, копія якого надіслана сторона, в тому числі і позивачу, про що свідчать поштова квитанція від 11.02.2019 року.

Однак позивач не висловила своєї думки з приводу вказаного клопотання ні в усному, ні в письмовому вигляді, що унеможливлює повний та об’єктивний розгляд справи по суті.

Слід зазначити, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, позивач під час розгляду даної справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, проте, у призначені судові засідання не з'явилася та явку свого представника не забезпечила про причини неявки, у тому числі про поважність останніх, суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд робить висновок, що позивач ОСОБА_3 повідомлена належним чином про день, час та місце розгляду справи, проте про причину неявки суду не сповістила, отже причина її неявки в судове засідання є неповажною.

Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України необхідними умовами є:

- повторна неявка належним чином повідомленого про час та місце судового засідання позивача;

- належним чином повідомлений про час та місце судового засідання позивач не повідомив про причини своєї неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, в силу п.4 ч.1 ст.240 КАС України, позивач не з’явилася до суду без поважних причин, заяв про розгляд справи без своєї участі або участі свого представника не надавала, а тому дану адміністративну позовну заяву слід залишити без розгляду.

Суд розцінює неприбуття в судові засідання позивача, як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.

Згідно із ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

В даному випадку позивач повторно не з'явилася у судове засідання, при цьому - без подання доказів поважності неприбуття, без повідомлення про наявність поважних причин неприбуття у судові засідання, тобто, як приходить до висновку суд - позивач не з'явилася до суду без поважних причин, та оскільки заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч. 5 ст. 205, п. 4. ч. 1 ст. 240 КАС України, а саме - залишення позову без розгляду. При цьому, враховуючи склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність значного обсягу обставин, які підлягають встановленню, та з’ясування позиції позивача щодо клопотання третьої особи про закриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 240 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Селянського фермерського господарства "Основа" про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст.ст. 295-297 КАС України.

Повний текст ухвали буде виготовлено суддею протягом п’яти днів.

Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2019 року.

Суддя Марин П.П.