Рішення № 80229761, 22.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4251/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 до ОСОБА_5 юстиції України, треті особи: Нотаріальна палата України, Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2018 року позивач ОСОБА_3 нотаріус ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_5 юстиції України, треті особи: Нотаріальна палата України, ДП "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу ОСОБА_5 юстиції України № 3304/5 від 23 жовтня 2018 року "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

В обґрунтування позову позивач зазначила, що оскаржуваним наказом позивачу протиправно та за відсутності достатніх правових підстав заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців. Позивач наполягає на тому, що нею під час вчинення реєстраційних дій дотримано вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, а відтак вважає спірний наказ безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

20 грудня 2018 року засобами електронного зв'язку до суду надійшли письмові пояснення ДП "Національні інформаційні системи" у яких третя особа підтвердила факт належного та своєчасного виконання наказу ОСОБА_5 юстиції України № 3304/5 від 23 жовтня 2018 року "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" /т. І а.с. 196-198/.

21 грудня 2018 року судом отримано відзив ОСОБА_5 юстиції України на позов, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог та вказував, що відповідно за результатами моніторингу реєстраційних дій приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4В встановлено порушення позивачем приписів законодавства, що регулює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що стало підставою для призначення камеральної перевірки. За результатами проведення камеральної перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. У зв'язку з виявленими порушеннями Комісією запропоновано заблокувати доступ позивача до Державного реєстру прав на нерухоме майно строком на шість місяців, що реалізовано наказом ОСОБА_5 юстиції України № 3304/5 від 23 жовтня 2018 року /т. І а.с. 201-223/.

27 грудня 2018 року до суду надійшли письмові пояснення Нотаріальної палати України, у яких вказано, що спірний наказ ОСОБА_5 юстиції України не містить мотивувальної частини, що є свідченням його неправомірності, а саме: невідповідності положенням статті 129 Конституції України, рішенням ЄСПЛ, частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. За викладених обставин, третя особа підтримала позицію позивача та вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування спірного наказу/т. ІІ а.с. 31-34/.

29 січня 2019 року судом отримано відповідь позивача на відзив, у якій представник ініціатора звернення вказує на низку допущених відповідачем порушень під час прийняття спірного наказу ОСОБА_5 юстиції України № 3304/5 від 23 жовтня 2018 року /т. ІІ а.с. 50-56/.

04 лютого 2019 року в підготовчому судовому засіданні позивачем надано уточнюючий позов, який передбачає залишення без змін прохальної частини позову та деталізує мотиви, покладені в обґрунтування позову /т. ІІ а.с. 221-229/.

Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в заявах по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Від ДП "Національні інформаційні системи" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи /т. ІІ а.с. 43/.

Заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ОСОБА_5 юстиції України № 2555/7 від 25 липня 2018 року "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" затверджено перелік державних реєстраторів, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /т. І а.с. 226-228/.

Наказом ОСОБА_5 юстиції України № 3386/7 від 20 вересня 2018 року "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4В." відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 та на підставі акта від 31 серпня 2018 року за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 наказано: провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 з дати реєстрації цього наказу; утворити Комісію для проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 /т. І а.с. 234/.

09 жовтня 2018 року Комісією складено довідку за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4, яка містить пропозицію тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців /т. І а.с. 236-244/.

Наказом ОСОБА_5 юстиції України від 23 жовтня 2018 року № 3304/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців; виконання пункту 1 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" /т. І а.с. 245/.

Не погоджуючись з правомірністю вищевказаного наказу, позивач оскаржила його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Повноваження ОСОБА_5 юстиції України у сфері державної реєстрації прав визначаються статтею 7 Закону № 1952-IV.

Так, відповідно до положень статті 7 Закону № 1952-IV ОСОБА_5 юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів ОСОБА_5 юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 37-1 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється ОСОБА_5 юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (надалі - Порядок № 990), моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Відповідно до пунктів 4-5 Порядку № 990 моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 990 камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту.

Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.

Пунктом 10 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV визначено, що камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні ОСОБА_5 юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.

Згідно з пунктами 8-10 Порядку № 990 під час проведення камеральної перевірки комісія має право: 1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів; 2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах; 3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень. Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1).

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав (пункт 2).

Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі (пункт 8).

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункт 9).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Положеннями частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 37-1 Закону № 1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав ОСОБА_5 юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав ОСОБА_5 юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб'єкта державної реєстрації прав.

Частиною першою статті 38 Закону № 1952-IV визначено, що державні реєстратори, суб'єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного наказу є довідка, складена за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4

За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 встановлені такі порушення вимог статей 10, 16, 18, 23 Закону № 1952-IV, пунктів 10, 12, 57-1 Порядку № 1127, пунктів 10, 11, 56 Порядку № 1141:

- за заявами № 25489955, № 25576094, № 25576421, № 25652697, № 25653384, № 25850000, № 25854529, № 25862970, № 26025220, № 26028981, № 26029812, № 26030059, № 26092593, № 26093190, № 26108047 у зв'язку із тим, що за зазначеними заявами не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи;

- за заявою №25813102 не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв); не сформовано витяг за результатом проведення державної реєстрації внесення змін до запису Державного реєстру прав;

- зареєстровано заяву № 26025220 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди з одночасною реєстрацією права власності на земельну ділянку за відсутності відповідного запиту у зв'язку із встановленням у відомостях з Державного земельного кадастру неповної інформації; аналогічні порушення виявлено за заявами № 25823934 та № 25576094;

- за заявою № 26091994 не подано документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також не виготовлено та не розміщено у Державному реєстрі речових прав електронної копії довіреності від 26 березня 2015 року № 179; аналогічні порушення виявлені за результатами розгляду заяв № 26092593, № 26108443, № 26028981, № 26092593, № 26093190, № 26108047.

- за заявою № 26029812 про одночасну реєстрацію права власності з одночасною реєстрацією права оренди землі на підставі договору оренди не подано документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб; аналогічні порушення виявлені за результатами розгляду заяв № 26030059 та № 25862970.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно вимог частини першої статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

За змістом пункту 10 Порядку № 1127 під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов'язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви. Не підлягають виготовленню та приєднанню до заяви електронні копії документів, що пред'являються заявником з метою встановлення його особи, а також електронна копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, чи документа, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Пунктом 57-1 Порядку № 1127 для державної реєстрації прав, що набувається не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, також подаються документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також обсяг повноважень представника фізичної або юридичної особи. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчих документів, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Пунктами 10-11, 56 Порядку № 1141 передбачено, що під час формування заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про: 1) тип об'єкта нерухомого майна: земельна ділянка; підприємство; житловий будинок; будівля; споруда; квартира; житлове приміщення; нежитлове приміщення; об'єкт незавершеного будівництва. Під час формування заяви обирається один із передбачених цим підпунктом типів об'єкта нерухомого майна; 2) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу на об'єкт нерухомого майна); 3) кадастровий номер земельної ділянки (необов'язковий у разі формування заяви щодо підприємства, житлового будинку, будівлі, споруди, квартири, житлового чи нежитлового приміщення); 4) адреса об'єкта нерухомого майна (крім випадків формування заяви щодо земельної ділянки). Під час формування заяви про відкликання заяви додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про реєстраційний номер заяви, що відкликається. Відомості з Державного реєстру прав формуються у формі: 1) інформації з ДРРП про: зареєстровані речові права, обтяження речових прав, про об'єкти та суб'єктів таких прав (обтяжень); про осіб, що отримували інформацію з Державного реєстру прав; документи реєстраційної справи; 2) витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав.

Як встановлено судом, формування заяви № 25813102, за результатами перевірки якої відповідач поставив у вину позивачу порушення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв), та неформування витягу за результатом проведення державної реєстрації внесення змін до ДРРП, зумовлене необхідністю виправлення позивачем технічної помилки в ДРРП, оскільки під час первинної реєстрації права власності на земельну ділянку в Реєстрі не були відображені паспортні дані власника земельної ділянки, а лише прізвище, ім’я та по батькові особи-власника.

Оскільки, заява № 25813102 не пов'язана з реєстрацією прав на підставі заяви суб'єкта, суд погоджується з доводами позивача про те, що формування такої заяви не передбачає дотримання будь-якої черговості прийняття рішення.

Суд також позитивно оцінює той факт, що після виправлення технічної помилки позивачем забезпечено формування витягу за результатом проведення державної реєстрації прав на підставі заяви про реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна, оскільки витяг за заявою щодо виправлення технічної помилки не відображає повної інформації щодо прав.

Щодо допущення позивачем порушень за заявами № 25489955, № 25576094, № 25576421, № 25652697, № 25653384, № 25850000, № 25854529, № 25862970, № 26025220, № 26028981, № 26029812, № 26030059, 26092593, № 26093190, № 26108047, яке полягало в незабезпеченні пошуку в ДРРП відомостей та ідентифікаційних даних фізичної або юридичної особи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вищевказані заяви були зареєстровані у період з 04 грудня 2017 року по 27 грудня 2017 року в установленому Законом порядку.

Згідно частини першої статті 29 Закону № 1952-IV державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідно до частини другої зазначеної статті державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Оскільки у правовідносинах, передбачених заявами № 25489955, № 25576094, № 25576421, № 25652697, № 25653384, № 25850000, № 25854529, № 25862970, № 26025220, № 26028981, № 26029812, № 26030059, 26092593, № 26093190, № 26108047 пріоритетною була реєстрація іншого речового права, то пошуки проводились за об’єктом нерухомого майна (за кадастровими номерами земельних ділянок), а право власності реєструвалось з перенесенням даних щодо власника з Державного земельного кадастру.

Такий алгоритм дій державного реєстратора визнається судом таким, що не суперечить вимогам Закону № 1952-IV, Порядку № 1127 та Порядку № 1141.

Відхиляючи доводи відповідача про порушення порядку пошуку у ДРРП відомостей за вищевказаними заявами, суд зважає на таке.

Згідно абзацу 12 пункту 11 Порядку № 1141 пошук відомостей у ДРРП для цілей отримання інформації з цього Реєстру здійснюється за принципом повного збігу зазначеного ідентифікатора пошуку або повного збігу усіх чи одного з ідентифікаторів пошуку у разі здійснення пошуку за декількома ідентифікаторами.

Вищевказані дії належним чином виконані позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних документів.

Відхиляючи доводи ОСОБА_5 юстиції України щодо порушення позивачем порядку проведення державної реєстрації права оренди за заявами № 26025220, № 25823934, №25576094, яке полягає в неотриманні відповідних запитів у зв'язку із встановленням у відомостях з Державного земельного кадастру неповної інформації, суд зазначає наступне.

Аналіз вищенаведених норм Закону № 1952-IV, Порядку № 1127 та Порядку № 1141 дає підстави вважати, що направлення додаткових запитів має бути зумовлене неможливістю отримання достовірної інформації з первинних джерел (у разі відсутності відомостей в укладених до 01 січня 2013 року договорах оренди про їх реєстрацію у відділах Держкомзему).

Судом встановлено, що відомості надані на реєстрацію договорів оренди належним чином підтверджували факт та дату їх державної реєстрації у відповідних відділах Держкомзему, а також строк дії зазначених договорів. Слід також звернути увагу на те, що під час державної реєстрації заяв № 26025220, № 25823934, № 25576094 позивачем отримано всю необхідну інформацію з Державного земельного кадастру щодо об'єктів нерухомого майна (земельних ділянок), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями заяв № 26025220, № 25823934, № 25576094, договорів оренди із відмітками про їх реєстрацію та додаткових угод до договорів оренди, повних та розгорнутих витягів з ДЗК щодо земельних ділянок, зазначених у цих заявах.

За викладених обставин, суд відхиляє посилання відповідача на порушення позивачем порядку реєстрації прав на підставі спірних заяв № 26025220, № 25823934, № 25576094.

Надаючи оцінку доводам відповідача про допущення позивачем під час розгляду заяв про державну реєстрацію інших речових прав (права оренди) з одночасною реєстрацією права власності на земельні ділянки № 26091994, № 26092593, № 26108443, № 26028981, № 26092593, № 26093190, № 26108047 порушень у формі неподанням документів, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичних осіб, а також невиготовлення та нерозміщення в ДРРП електронних копій відповідних документів, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_6" ОСОБА_7, який діє на підставі довіреностей від 26 березня 2015 року за реєстровими номерами 148 та 149 позивачу подано заяви про державну реєстрацію інших речових прав (права оренди) з одночасною реєстрацією права власності на земельні ділянки № 26091994, № 26092593, № 26108443, № 26028981, № 26092593, № 26093190, № 26108047.

З пояснень представника позивача встановлено, що під час вчинення реєстраційних дій за вищевказаними заявами обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичних осіб приватним нотаріусом ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 перевірено шляхом отримання безкоштовного пошуку відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_6", а також вивчено оригінали поданих представником довіреностей.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про неправомірність дій позивача щодо невиготовлення та нерозміщення в ДРРП електронних копій довіреностей, на підтвердження повноважень представника ТОВ "Агрофірма "ОСОБА_6", суд виходить з того, що аналіз положень Закону № 1952-IV, Порядку № 1127 та Порядку № 1141 не дає підстав однозначно стверджувати про те, що документи, якими підтверджуються повноваження представника заявника, належать до документів, на підставі яких було вчинено реєстраційні дії, а відтак, констатувати обов'язковість виготовлення та розміщення в ДРРП електронних копій вищевказаних документів є неприпустимим.

Посилання позивача на вчинення реєстраційних дій на підставі заяви № 29091994, поданої особою, яка не мала на те повноважень, відхиляються судом з огляду на таке.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, довіреність № 8 від 10 січня 2017 року видана на фірмовому бланку ТОВ "Агрофірма "ім.Довженка" із підписом та печаткою генерального директора ОСОБА_8 Даною довіреністю було уповноважено ОСОБА_7 представляти інтереси Товариства в будь-яких державних органах, а також перед приватними нотаріусами з приводу реєстрації речових прав нерухомого майна та їх обтяжень та ін.

Згідно отриманих позивачем відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреність видана керівником ТОВ "Агрофірма "ім.Довженка" ОСОБА_8, який діяв на підставі Статуту, затвердженому загальними зборами учасників протоком № 05/18/2016 від 18 травня 2016 року /а.с. 116-138/ та який на момент видачі довіреності не мав будь-яких обмежень. Як пояснив в судовому засіданні представника позивача, позивачем додатково перевірялося в Статуті наявність або відсутність обмежень керівника.

Крім того, на підтвердження даних обставин представником позивача був зроблений запит до ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" щодо надання інформації стосовно того, чи відкликалася (скасовувалася) довіреність № 8 від 10 січня 2017 року на ОСОБА_7 на протязі строку її дії; або чи вносилися до неї зміни в частині обмеження повноважень ОСОБА_7

Листом від 29 січня 2019 року надано відповідь, де повідомлено, що на протязі строку дії вищезазначеної довіреності, дана довіреність Товариством не відкликалася та не скасовувалася, будь-яких змін чи обмежень повноважень ОСОБА_7 до неї не вносилось /а.с. 230-232/.

Таким чином, суд вважає необхідним зазначити, що всі необхідні дії щодо перевірки повноважень та цивільної правоздатності особи заявника були перевірені позивачем під час прийняття рішення про результати розгляду вищезазначених заяв.

Щодо порушень, встановлених відповідачем за заявами № 26029812, № 26030059, № 25862970, в частині відсутності відповідних повноважень у керівника, який надав повноваження на представництво інтересів юридичної особи, суд зазначає таке.

У період з 15 грудня 2017 року по 22 грудня 2017 року представником ТОВ Агрофірма "Хорольська", який діяв на підставі довіреності, приватному нотаріусу ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 подано заяви щодо вчинення реєстраційних дій № 26029812, № 26030059, № 25862970.

Під час реєстрації вищевказаних заяв обсяг цивільної правоздатності, дієздатності юридичних осіб приватним нотаріусом ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 перевірено шляхом отримання безкоштовного пошуку відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Агрофірми "Хорольська", а також вивчено оригінали поданої представником довіреності.

На переконання відповідача позивачем не перевірено обсяг повноважень особи, яка підписала довіреність на представництво інтересів ТОВ Агрофірми "Хорольська". Під час здійснення перевірки Комісія дійшла висновку, що оскільки повноваження генерального директора ТОВ Агрофірми "Хорольська" ОСОБА_9 в силу статті 19 Статуту ТОВ Агрофірми "Хорольська" є обмеженими, то до поданих заяв належало приєднати документи на підтвердження обсягу повноважень керівника.

Разом із тим, станом на грудень 2017 року відомості про наявність будь-яких обмежень повноважень керівника ТОВ Агрофірми "Хорольська" ОСОБА_9 були відсутні, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого 21 грудня 2017 року.

Суд звертає увагу, що порушення, яке ставить у вину позивачу ОСОБА_5 юстиції України, не мало місця, оскільки обмеження повноважень керівника заявника зумовлені затвердженням нової редакції Статуту ТОВ Агрофірми "Хорольська" (протокол № 02/13/2018 від 13 лютого 2018 року) тобто вже після здійснення державним реєстратором-приватним нотаріусом ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 реєстраційних дій за спірними заявами.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем спростовано викладені в довідці висновки відповідача про допущення приватним нотаріусом ХРНО Полтавської області ОСОБА_4 у своїй діяльності порушень вимог Закону № 1952-IV, Порядку № 1127 та Порядку № 1141 під час вчинення реєстраційних дій.

Суд звертає увагу також на те, що відповідно до абзацу 2 пункту 8 Постанови № 990, комісія має право: витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах; вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень.

Разом із тим, комісія, досліджуючи лише електронні копії документів, не скористалась своїм правом щодо витребування необхідних для здійснення належної перевірки реєстраційних дій позивача документів, а також відповідних пояснень суб'єкта державної реєстрації, що в подальшому призвело до неправильного встановлення фактичних обставин та формування хибних висновків.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 1 частини другої статті 37-1 Закону 1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав ОСОБА_5 юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Суд зазначає, що для прийняття рішення відповідно до Закону 1952-IV, підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, ОСОБА_5 юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Натомість довідка за результатами проведення камеральної перевірки у ДРРП державного реєстратора-приватного нотаріуса ХРНО Полтавської області ОСОБА_4, складена за результатами камеральної перевірки, містить пропозицію тимчасово заблокувати доступ позивача до Реєстру на 6 місяців, а отже за своїм змістом і правовим визначенням носить рекомендаційний характер та не є обов'язковою для винесення ОСОБА_5 юстиції України наказу саме відповідно до цієї пропозиції.

При цьому, з аналізу змісту спірного наказу вбачається, що відповідач у справі не здійснив дослідження або перевірки фактів, викладених у довідці Комісії від 09 жовтня 2018 року за результатами проведення камеральної перевірки позивача, не зазначив норми, які порушено позивачем у справі.

Встановлюючи термін блокування доступу позивача до ДРРП на 6 місяців, ОСОБА_5 юстиції України відповідно до принципу обґрунтованості рішення мало навести мотиви для обрання такого тривалого строку.

Згідно висновку ВАСУ, викладеного в ухвалі в справі № 826/972/17, неналежне вмотивування наказу ОСОБА_5 юстиції України про тимчасове блокування доступу до ДРРП є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Спірний наказ не лише не містить викладення фактів порушення позивачем законодавства у сфері державної реєстрації прав, а й відомостей про існування негативних наслідків цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до ДРРП, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що застосування до позивача несприятливих наслідків у вигляді блокування доступу позивача до ДРРП на 6 місяців є неспівмірним виявленим відповідачем за наслідками перевірки порушенням.

За викладених обставин, наказ ОСОБА_5 юстиції України № 3304/5 від 23 жовтня 2018 року "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 (вул. 1 Травня, 8-Б, м. Хорол, Полтавська область, 37800, рнокпп НОМЕР_1) до ОСОБА_5 юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), треті особи: Нотаріальна палата України (вул. Антоновича, 7-А, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 38684025), Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бальварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39787008) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_5 юстиції України "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" від 23 жовтня 2018 року № 3304/5.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_5 юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_3 нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 (вул. 1 Травня, 8-Б, м. Хорол, Полтавська область, 37800, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_10