Рішення № 80229446, 14.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року № 320/5684/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю представника відповідача - Чайковського Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№35)" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ш" від 22.08.2018 №0094105001 та №0094055001,

встановив:

Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№35)" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 22.08.2018 №0094105001 про застосування штрафних санкцій в сумі 12091,65 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 22.08.208 №0094055001 про застосування штрафних санкцій в сумі 69769,64 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 відкрито провадження про справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що камеральна перевірка позивача повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних заявлених у податковій звітності.

Зазначає, що відповідач проводив перевірку не податкової звітності позивача, а перевірку своєчасності сплати позивачем самостійно визначених у податкових деклараціях сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що відповідно до п/п. 75.1.2, п. 77.3. ПК України (в редакції на час проведення перевірки), а також враховуючи положення п. 78.9. ПК України, є предметом документальної перевірки.

Вказує, що діючи не у спосіб, передбачений законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які не входять до кола питань і досліджень, які за загальним правилом входять до предмету камеральної перевірки.

На думку позивача, ним своєчасно та в повному обсязі сплачено до державного бюджету України податкові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Зазначає, що у відповідача були наявні підстави для проведення спірної камеральної перевірки своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.

Вказує, що податковим органом не порушено термінів проведення камеральної перевірки, оскільки згідно абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України (у редакції, яка діяла з 01.01.2017) камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

На думку відповідача, наявними матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач не виконав своєчасно свій податковий обов'язок по сплаті ПДВ за січень, вересень 2016 р., березень 2017 р., лютий, березень 2018 р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№35)" (код ЄДРПОУ 08680170) знаходиться за адресою вул. Василя Симоненка, 16, місто Біла Церква, Київська область, 09109.

Основний вид діяльності по КВЕД 25.12 - виробництво металевих дверей і вікон.

Підприємство утворене з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професіонально-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності.

На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, у порядку ст. 76, ст. 102 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ посадовими особами Білоцерківського відділення ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість позивача з питання щодо сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень, вересень 2016 року, березень 2017 року, лютий, березень 2018 року.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки №1572/50-01/08680170 від 03.08.2018 (далі - Акт перевірки), у висновку якого встановлено порушення п. 203.2 ст. 203, п.57.1 ст. 57 ПК України, вчинене підприємством, а саме: порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання за січень, вересень 2016 року, березень 2017 року, лютий, березень 2018 року.

На підставі висновків Акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «Ш» від 22.08.2018 №0094105001 про застосування штрафних санкцій в сумі 12091,65 грн.;

- від 22.08.2018 № 0094055001 про застосування штрафних санкцій в сумі 69769,64 грн. за порушення п. 203.2 ст. 203 ПК України.

Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати їх.

Щодо тверджень позивача про відсутність підстав для проведення спірної камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання суд зазначає наступне.

З 01.01.2017 після прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII набули чинності зміни до вищевказаних статей, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно із абзацом другим підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у контролюючого органу були наявні підстави для проведення спірної камеральної перевірки своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.

Також слід зазначити, що відповідачем не допущено порушення термінів проведення камеральної перевірки, оскільки згідно абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Так, в абзаці першому та другому пункту 102.1 статті 102 ПК України зазначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зазначені обставини свідчать про те, що на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, покладених на контролюючий орган чинними на момент проведення перевірки та прийняття рішення нормами податкового законодавства, а отже відповідач, здійснюючи контролюючі функції, діяв згідно законодавства.

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі №821/193/17.

В силу вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Правова позиція ВС України з приводу проведенення камеральної перевірки висловлено у постанові від 05.06.2018 справа №803/1315/17 адміністративне провадження №К/9901/46271/18:

«...Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120.120-1.120-2 ПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах..».

Твердження позивача на помилки, допущені контролюючим органом при обрахунку загальної кількості днів прострочення сплати самостійно визначених сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами суд відхиляє з тих підстав, що такі помилки відповідача не вплинули, а ні на кваліфікацію податкового правопорушення, а ні на розмір застосованою штрафної санкції.

Посилання позивача на факт розстрочення в судовому порядку на виконання постанови суду від 26.09.2014 №810/4254/14 про стягнення суми податкового боргу як підставу для звільнення товариства від відповідальності за порушення норм п. 57.1 ст. 57 ПК України є помилковим.

Оскільки процедура розстрочення виконання судового рішення, передбачена нормами ст. 263 Кодексу адміністративного суду України, не підміняє процедуру погашення податкового боргу платника податків (в тому числі через розстрочення грошового зобов'язання (податкового боргу) згідно ст. 100 ПК України), та відповідно не передбачає мораторію на нарахування контролюючим органом штрафних санкцій відповідно до ст. 126 ПК України за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання (як в даному випаду), - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, згідно з підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинний на момент спірних правовідносин до набрання чинності Податковим кодексом України), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів (як в даному випадку), наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до приписів пункту 32.1 статті 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно пункту 32.2 статті 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку (пункт 32.3 статті 32 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання протягом установленого строку.

Частиною 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

В контексті спірних правовідносин процедура виконання судового рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами Податкового кодексу України (порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2014 у справі № 810/4254/14 позов Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області до Підприємства Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області № 35 (правонаступником якої є позивач) про стягнення податкового боргу у сумі 129162,41 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у справі № 810/4254/14 розстрочено виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 у справі №810/4254/14 на 2 (два) роки зі сплатою платежів рівними частинами по 5 381,76 грн. до останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з 01 жовтня 2014 року.

Білоцерківською об'єднаною державною податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області, відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у справі №810/4254/14, було складено та надіслано Підприємству Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області № 35 графік погашення розстрочених (відстрочених) сум.

Підприємством Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області № 35, на виконання та у терміни визначені ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у справі № 810/4254/14 та графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області, на протязі 2 (двох) років було сплачено до державного бюджету суму узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 129162,41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та квитанціями, а саме: від 25.12.2014 № 1457 на суму 5500,00 грн., від 14.01.2015 № 17 - 5500,00 грн., від 19.02.2015 № 91 - 5400,00 грн., від 20.03.2015 № 176 - 5500,00 грн., від 06.04.2015 № 251 - 5500,00 грн., від 07.05.2015 № 348 - 5500,00 грн., від 17.06.2015 № 449 - 5500,00 грн., від 22.07.2015 № 62 - 5500,00 грн., від 14.08.2015 № 96 - 5500,00 грн., від 04.08.2015 № 196 - 5562,41 грн., від 06.10.2015 № 341 - 5500,00 грн., від 09.11.2015 № 472 - 5500,00 грн., від 01.12.2015 № 553 - 5500,00 грн., від 05.01.2016 № 652 - 5500,00 грн., від 23.02.2016 № 735 - 5500,00 грн., від 29.02.2016 № 759 - 5500,00 грн., від 07.04.2016 № 858 - 5500,00 грн., від 05.05.2016 № 943 - 5500,00 грн., від 24.06.2016 № 1099 - 5500,00 грн., від 01.08.2016 № 1154 - 5500,00 грн., від 10.08.2016 № 1198 - 5500,00 грн., від 01.09.2016 № 1253 - 5500,00 грн., від 01.11.2016 № 1398 - 5000,00 грн., від 06.12.2016 № 1470 - 3200,00 грн.

Також, Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 в справі №810/117/17 позов Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Державного підприємства "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)" про стягнення податкового боргу в сумі 320681,28 грн. було задоволено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі №810/117/17 судом задоволено заяву Державного підприємства "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)" про розстрочення виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 в адміністративній справі № 810/117/17, відповідно якої виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 в адміністративній справі № 810/117/17 шляхом сплати Державним підприємством "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)" заборгованості у сумі 320681,28грн. упродовж дванадцяти місяців по 26723,44 грн. щомісячно з дня набрання даною ухвалою законної сили.

Білоцерківською об'єднаною державною податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі №810/117/17, було складено та надіслано Державному підприємству "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)" графік погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежем, контроль за справлянням яких здійснюється органами ГУ ДФС у Київській області від 14.03.2017 № 1.

Державним підприємством "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№ 35)", на виконання та у терміни визначені ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі №810/117/17 та графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 14.03.2017, упродовж дванадцяти місяців було сплачено до державного бюджету суму узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 320681,28 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: від 13.03.2017 №1670 на суму 30000,00 грн., від 12.04.2017 № 599 - 30000,00 грн., від 10.05.2017 № 3 - 30000,00 грн., від 02.06.2017 № 57 - 30000,00 грн., від 04.07.2017 № 130 - 30000,00 грн., від 01.08.2017 № 190 - 30000,00 грн., від 01.09.2017 № 282 - 30000,00 грн., від 29.09.2017 № 370 - 30000,00 грн., від 31.10.2017 № 468 - 30000,00 грн., від 03.11.2017 № 498 - 30000,00 грн., від 04.12.2017 № 33 - 20681,28 грн.

Розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості - податковий борг - несплачена сума узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов'язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати такого і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що судове рішення про стягнення податкового боргу, яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, передбачених статтею 126 Податкового кодексу України.

При цьому суд звертає увагу, що розстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу приймалось судом за заявою платника податків, який усвідомлював, що ним було допущено податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань. Тобто позивач був обізнаний, що несплата податкових зобов'язань заподіює шкоду суспільним інтересам у вигляді несвоєчасного надходження до Бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань, і така шкода є наслідком протиправної бездіяльності саме позивача, а отже втручання держави шляхом нарахування штрафних санкцій на такі суми податкового боргу є правомірним та передбачуваним для позивача, з огляду на встановлену відповідальність за несвоєчасне перерахування податкових зобов'язань, та не є надмірним з огляду на визначеність розміру такої відповідальності та правовідносин, що склались.

Вказана правова позиція була відображена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 812/8730/13-а (К/9901/4427/18).

Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у встановлені законом строки.

Зазначена норма є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що податкове повідомлення-рішення "Ш" від 22.08.2018 №0094105001 про застосування штрафних санкцій в сумі 12091,65 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 22.08.208 №0094055001 про застосування штрафних санкцій в сумі 69769,64 грн. винесені на підставах, що передбачені законами України, є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 19 лютого 2019 р.