Рішення № 80228651, 05.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 р. Справа№200/14115/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Євгена Седнєва, 1), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про відмову в призначені допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до трьох років, ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1;

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до трьох років, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області призначити та здійснити виплату, ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 державну допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за її заявою від 14.11.2018 року;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.03.2016 року народила доньку ОСОБА_2. Цей факт був підтверджений свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області 11.04.2016 року. Позивач зазначає, що з 14.11.2018 року зареєстровані разом з донькою, як внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території України у м. Торецьку. Також 14.11.2018 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області з заявою стосовно призначення допомоги при народженні дитини, проте відповідачем відмовлено у призначенні допомоги на дитину, у зв'язку з закінченням строку більш ніж 12 календарних місяців після народження дитини. Також було рекомендовано звернутись до суду з приводу вирішення цього питання. З посиланням на Конвенцію про права дитини від 20.11.1989 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю, оскільки на момент отримання позивачем свідоцтва про народження дитини у 2016 році, у позивача були всі законні підстави для оформлення допомоги при народженні дитини, які так і не були використані. Оскільки ОСОБА_1 було подано заяву про призначення допомоги на дитину пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, відповідачем правомірно відмовлено в призначенні державної допомоги.

Ухвалою суду від 14.12.2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 29.12.2018 року замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою від 14.01.2019 року відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. 04.03.2019 року судом відкладено розгляд справи.

Сторони до судового засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, просили суд провести розгляд справи без їх участі.

На підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідач - Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері соціального захисту населення.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 яке було видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області 13.04.2016 року, ОСОБА_2, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3, про що складений відповідний актовий запис № 121.

Довідками управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецька від 14.11.2018 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 підтверджується, що позивач та її донька є внутрішньо переміщеними особами, та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2

14.11.2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

20.11.2018 року позивач звернулась до відповідача з інформаційним запитом щодо роз'яснень з підстав відмови в призначенні допомоги при народженні дитини.

Як вбачається з повідомлення від 14.11.2018 року вих. № 07/3-03864 про відмову в наданні державної допомоги сім'ям з дітьми відповідач відмовив у призначенні допомоги при народженні дитини, оскільки позивач звернувся до управління пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Умови призначення і виплати видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", визначає Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 (далі - Порядок).

Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини визначено пунктами 10-16 Порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).

Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням електронного цифрового підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без електронного цифрового підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 №345 затверджено Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги (далі - Інструкція), визначає порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги в управліннях праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, структурних підрозділах з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - Управління), які працюють в умовах як централізованої, так і децентралізованої виплати коштів призначеної соціальної допомоги, пільг та компенсацій.

Пунктом 2.2 Інструкції, зокрема, визначено, що форма заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2015 року за № 475/26920.

Судом встановлено що 14.11.2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою, встановленого зразку, в якій зазначено прохання виплатити допомогу у зв'язку з народженням дитини.

Повідомленням від 14.11.2018 року відповідачем відмовлено відповідно до абз. 6 ст.11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. З огляду на те, що у встановлений законодавством термін не було подано вищезазначені документи, призначити допомогу при народженні дитини ОСОБА_1, не вважається можливим з підстав, визначених діючим законодавством.

Суд зазначає, що підставою відмови у задоволенні заяви позивача відповідачем зазначено те, що у встановлений законодавством термін не було подано вищезазначені документи для призначення допомогу при народженні дитини на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно п. 45 Порядку орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, повинен давати роз'яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

В матеріалах справи відступні докази того, що відповідач при розгляді заяви позивача від 14.11.2018 року діяв у відповідності до приписів п. 45 Порядку.

З огляду на викладене, суд вважає, що не можна визнати правомірними дії відповідача щодо розгляду заяви позивача про призначення виплатити допомогу у зв'язку з народженням дитини, яка народилася 14.03.2016 року.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, про те, що позивачем не дотримано строки звернення за призначенням допомоги, суд зазначає наступне.

Згідно вимогами ст. 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини та за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Судом встановлено, що дитина позивача народилася 14.03.2016 року на тимчасово окупованій території м. Єнакієве, свідоцтво про народження дитини отримано 13.04.2016 року.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 591/610/16-а зроблено висновок, що факт отримання позивачем свідоцтва про народження дитини лише понад рік після народження не залежав від волі позивача та зумовлений обставинами, які об'єктивно завадили отримати свідоцтво раніше. Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини. Тому, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення на сході України бойових дій (що мало наслідком неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги), виходячи із завдань адміністративного судочинства, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу соціальну допомогу при народженні дитини.

Суд зазначає, що позивачем заявлений позов фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно наявних в матеріалах доказів вбачається, що ОСОБА_1, зареєстрована у м.Торецьку, звернулась до позивача 14.11.2018 року з заявою про виплату допомоги у зв'язку з народженням дитини, яка народилася 14.03.2016 року у м. Єнакієве. Єдиною підставою для відмови у призначенні допомоги при народженні дитини відповідачем зазначено порушення встановленого законодавством терміну подання вищезазначеної заяви.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача зобов'язати Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області призначити та здійснити виплату, ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 державну допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за її заявою від 14.11.2018 року суд зазначає, наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, призначення та виплата грошової допомоги є дискреційним повноваженням відповідача. У такому випадку, суд може лише зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення допомоги при народженні дитини, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, з метою відновлення порушених прав позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.11.2018 року про призначення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Нормами ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Крім того, суд зазначає, що позивач просив суд зобов'язати відповідача подати у місячний строк звіт про виконання постанови суду відповідно до ст. 382 КАС України. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 382 КАС України встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду. Крім цього, позивач не навів обґрунтованих підстав щодо намірів відповідача не виконувати рішення суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року суд відстрочив позивачу сплату судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. до ухвалення судового рішення.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до вимог ч.2 ст.133, ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір в сумі 704,80 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Євгена Седнєва, 1, код ЄДРПОУ 26000411) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про відмову в призначені допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до трьох років, ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення військово - цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до трьох років, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Зобов'язати Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2018 року про призначення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Євгена Седнєва, 1, код ЄДРПОУ 26000411) на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 704,80 грн.

Повний текст рішення виготовлено 05.03.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.