Рішення № 80227889, 05.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 березня 2019 р. Справа № 120/4408/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (далі - ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, позивач) з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 25.07.2018 начальником Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області винесено постанову №0048 про накладення штрафних санкцій у розміру 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Законність прийнятої постанови та надання оцінки діям суб'єкта владних повноважень під час її прийняття була предметом розгляду в адміністративній справі №0240/2615/18-а за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови. Рішенням ВОАС від 04.10.2018 прийнятим у справі №0240/2615/18-а, яке набрало законної сили 09.11.2018, в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. Разом з тим, станом на 29.11.2018 відповідач штрафні санкції в сумі 17000,00 грн., що визначені у постанові № 0048 від 25.07.2018, не сплатив, а тому позивач звернувся до суду щодо їх примусового стягнення.

Ухвалою від 07.12.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча копію ухвали про відкриття провадження отримала 21.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 провадить підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі.

16.07.2018 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області відповідно до направлення від 16.07.2018 за № 2005 проведено перевірку. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 16.07.2018 за № 0067, в якому зазначено, що люстра N1509/3 SIRIUS (49426), колір: золотий, виробник невідомий, торгова марка: ЕВРОДОМ; світильник настільний 80677/1Т, колір: червоний, виробник не відомий, постачальник не відомий, торгова марка: ЕВРОДОМ. Крім того, на товарах вказаних у п. 1-2 акта перевірки характеристик продукції № 0067 від 16.07.2018, відсутні знаки відповідності Технічному регламенту та інформація про постачальника товару (а.с. 13).

17.07.2018 ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області прийнято протокол №0048 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (а.с. 13).

25.07.2018 винесено постанову №0048 про накладення штрафних санкцій в розмірі у розміру 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000,00 грн. Штрафну санкцію застосовано до позивача, як до особи, яка ввела в обіг продукцію із недотриманням вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (а.с. 14).

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877 та Законом України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції від 02.12.2010 № 2735.

Згідно з пунктом 1 частини 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Приписами статті 23 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма передбачає відповідальність особи, саме яка ввела продукцію в обіг, за введення в обіг продукції, що не відповідає технічним регламентам, якщо при цьому на таку продукцію не нанесено знак відповідності технічним регламентам.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати документацію, визначену в частині п'ятій цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено: виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг; уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Частиною 1 статті 24 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції визначено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів позапланові у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У випадках, зазначених у підпункті б пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Частиною 3 статті 24 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції встановлено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом б пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту б пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.

Пунктом 3 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067 передбачено, що розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає електрообладнання на ринку України.

Згідно з пунктами 20, 28, 41, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067, імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Перед наданням електрообладнання на ринку розповсюджувачі перевіряють, що на таке електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також що виробник та імпортер виконали вимоги, визначені відповідно у пунктах 11, 12 і 20 цього Технічного регламенту. Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням електрообладнання в обіг.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду матеріалів перевірки, а також під час розгляду справи у суді, не надано документів, що дають змогу відстежити походження продукції.

Відзиву на позовну заяву не надано, проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Крім того, як вбачається з відомостей, що містяться в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що законність прийнятої постанови та надання оцінки діям суб'єкта владних повноважень під час її прийняття була предметом розгляду в адміністративній справі №0240/2615/18-а за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови. Рішенням ВОАС від 04.10.2018 прийнятим у справі №0240/2615/18-а, яке набрало законної сили 09.11.2018, в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 17000 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, тому судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 19, код ЄДРПОУ 40310643) задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 23100, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Держави штраф в сумі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40310643)

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 23100, РНОКПП НОМЕР_1)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна