Рішення № 80226877, 01.03.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5386/18

Провадження № 2/496/517/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Дранікова С.М.

при секретарі – Мірошніковій О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району Одеської області про встановлення факту володіння на праві приватної власності земельною ділянкою та визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району Одеської області в якому просить суд встановити факт володіння на праві приватної власності померлою ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 4,65 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району Одеської області, масив №14, ділянка №127, та визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 4, 65 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району Одеської області, масив №14, ділянка №127. Свої вимоги мотивує тим, що 19.08.2007 року померла її свекруха, ОСОБА_3. Після своєї смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, відповідно до якого розпорядилась все своє майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не полягало, заповіла позивачці ОСОБА_1 Заповіт було складено 27 вересня 2004 року та посвідчено ОСОБА_2 сільською радою і зареєстровано за №103. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається в тому числі і з земельної ділянки, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району Одеської області, масив №14, ділянка №127, якою ОСОБА_3П, володіла на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17.06.2004 року. У встановлений законом строк, позивачка звернулась до Державного нотаріусу для прийняття спадщини, для видачі їй Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але державним нотаріусом позивачці була надана відповідь, що видати вказане свідоцтво про право на спадщину за заповітом не може бути видане, в зв’язку з тим, що за життя ОСОБА_3 не провела державну реєстрацію права власності на земельну ділянку у відповідному відділі ДЗК та не отримала державний акт на зазначену земельну ділянку. В зв’язку з чим, позивачці було рекомендовано звернутися з позов до суду з питань підтвердження права власності ОСОБА_3 та визнання за собою права власності в порядку спадкування за заповітом на зазначену земельну ділянку.

Позивачка в підготовче судове засідання не з’явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

До суду надійшла заява від ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району Одеської області, в які вони просили справу розглянути у відсутність їх представника, також в своїй заяві вони зазначили, що позов визнають в повному обсязі, вважають його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом ухвалено рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 19.08.2007 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД №118016, виданого ОСОБА_2 сільською радою Біляївського району Одеської області, актовий запис №44.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 4,65 гектарів, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району, Одеської області, масив №14, ділянка №127, земельна ділянка площею 1,00 гектарів, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району, Одеської області, житловий будинок під №10, що знаходиться в с. Августівка, Біляївського району, Одеської області по вул. Уютній, грошові вклади, що знаходяться на зберіганні в установах банків. Вказане майно ОСОБА_4 відповідно до заповіту заповіла ОСОБА_1

У встановлений строк позивачка звернулась до державного нотаріуса для прийняття спадщини. Відповідно до наданої копії спадкової справи позивачка, ОСОБА_1, отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,00 гектарів, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району, Одеської області, а також відносно житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під №10, що знаходиться в с. Августівка, Біляївського району, Одеської області по вул. Уютна.

У видачі свідоцтва про право на спадщини за заповітом на земельну ділянку площею 4,65 гектарів, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району, Одеської області, масив №14, ділянка №127, було відмовлено, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 отримала вказану земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.06.2004 року, після смерті ОСОБА_5, померлого 22.07.2003 року. Однак оформити належним чином право власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 не встигла.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як роз’яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1233 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району Одеської області про встановлення факту володіння на праві приватної власності земельною ділянкою та визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку – задовольнити повністю.

Встановити факт володіння на праві приватної власності померлою ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 4,65 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району Одеської області, масив №14, ділянка №127.

Визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 4,65 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Біляївського району Одеської області, масив №14, ділянка №127.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Драніков С.М.