Ухвала суду № 80226856, 28.02.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/490/19

Провадження № 2/496/833/19

У Х В А Л А

28 лютого 2019 року Суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., розглянувши позовну заяву Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшла вказана позовна заява.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: 2) відомості щодо офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Але позовна заява представника позивача Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» - Найди В.В. не в повному обсязі відповідає вказаним вимогам, а саме: не вказано офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача.

Крім того, позовна заява не містить відомості: про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; не зазначено про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; не міститься підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, тобто позивачем при зверненні до суду не виконано п. п. 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Частиною 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В позові міститься клопотання представника позивача Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» - Найди В.В. про відстрочення позивачу сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що державною виконавчою службою були арештовані майно, банківські рахунки кредитної спілки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд дослідивши, матеріали клопотання про відстрочення сплати судового збору та додані до нього додатки приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

У п. 29 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 р. № 10 зазначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК має навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, хоча практикою Європейського суду з прав людини й захищається принцип доступу до правосуддя, проте вбачається, що цей висновок стосується фізичної особи - громадянина, позбавленого достатніх засобів для існування через скрутне матеріальне становище. При цьому особа, що заявляє клопотання про розстрочення чи відстрочення судового збору, має надати суду належні докази свого тяжкого фінансового стану.

Позивач не надає таких доказів (відсутність коштів на рахунках з будь-якої обґрунтованої причини, - припинення фінансової діяльності, ліквідація, санація, тощо), які б суд міг розглянути за поважні причини надання пільги позивачу щодо оплати судового збору, встановленого Законом.

Що ж до копії постанови про арешт коштів боржника, з неї не вбачається обсяг фінансової діяльності позивача (обсяг прибутку, обсяг коштів, на які накладено арешт, обсяг витрат, наявність на рахунках коштів, тощо), через що суд позбавлений можливості зробити висновок про належність і достатність цього доказу щодо дійсного фінансового стану позивача і поважність причин для задоволення такого клопотання. Навпаки, вбачається, що наявність великої кількості виконавчих проваджень, де позивач є боржником, свідчить про систематичне порушення позивачем своїх фінансових зобов'язань, що є підставою сумніватися у його дійсних намірах про сплату судового збору, з огляду на те, що позивач є фінансовою установою по наданню послуг з кредитування і у своєму розпорядженні має певні кошти, оскільки його діяльність без них неможлива.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку про відсутність виключність обставин для відстрочення позивачу сплати судового збору.

З меморіальних ордерів доданих до заяви вбачається, що Кредитна спілка «Перше кредитне товариство» перераховувала Другому Приморському відділу ДВС м. Одеси кошти в сумі 104652,41 грн. та 74418,14 грн. При цьому, відомостей про відсутність коштів на рахунках у позивача суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ціна позову зазначена у розмірі 126309,11 грн.

Згідно п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» та станом на 1 січня 2019 року становить 1921 гривні.

Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті становить 1921 грн.

Згідно ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.

Надати Кредитній спілці «Перше Кредитне Товариство» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Клопотання представника позивача Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» - Найди Валентина Івановича про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена, у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, в частині визначення розміру судових витрат, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 15 днів апеляційної скарги.

Суддя О.І. Трушина