Ухвала суду № 80224844, 01.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7362/16-к

Провадження № 1-кс/520/2293/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М ., при секретарі с/з Голобородовій В.О ., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Грибанової К.А ., про накладення арешту на майно -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Грибанової К.А ., про накладення арешту на майно, у якому остання просить суд: Накласти арешт на вилучені 13.12.2018 року в ході обшуку в приміщенні квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, документи, які належать ОСОБА_1 , а саме:

1)довідку від 26.04.2018 року на бланку Житлово-будівельного кооперативу «Набережний квартал - Крижанівка», видана ОСОБА_1 про сплату нею пайових внесків на облаштування місць тимчасової стоянки автотранспорту на 1 аркуші;

2)договір про сплату ОСОБА_1 пайових внесків на облаштування місць тимчасової стоянки автотранспорту від 26.08.2017 року із підписом ОСОБА_1 на 4 арк.;

3)договір оренди квартири від 27.12.2016 року, орендар ОСОБА_1 , який містить в графі: орендар - підпис ОСОБА_1 на 2 арк.;

4)додаткову угоду до договору оренди квартири від 27.12.2016 року від 28.06.2017 року із підписом ОСОБА_1 на 1 арк.;

5)аркуш паперу формату А-4 - перший аркуш з дипломної роботи ОСОБА_2 із рукописними записами ОСОБА_1 ;

6)блокнот із кольоровою обкладинкою «Банк Національний кредит» із рукописними записами ОСОБА_1 , на 1 аркуші блокноту записи: « Банк Агріколь + Газ»; 5 аркуші блокноту наявні записи щодо діяльності ОК «НК - Жаботинського» та ОК «НК - Крижанівка», а саме: «Жаботинського: Підряд.ліфт, Южномонтаж; Крижанівка: Вывоз мусора, сигналізація, Счета: охрана, доп. Охрана, оренда офиса; на 7 аркуші блокноту містяться відтиски печаток «ТОВ «Олімпекс Транс, ідент. Код №19346586 », ТОВ «Будмарин», ідент. Код 33656758»;

7)зошит в клітинку на 60 аркушів із кольоровою обкладинкою, підписана « ОСОБА_2 » з Адміністративного процесу із зразками почерку ОСОБА_1 ;

8)зошит в клітинку на 60 аркушів із кольоровою обкладинкою, підписана «Конспект з природноресурсового права ОСОБА_2 » із зразками почерку ОСОБА_1 ;

9)зошит в клітинку на 48 аркушів із кольоровою обкладинкою - конспект ОСОБА_1 із інформатики, містить зразки почерку ОСОБА_1 ;

10)зошит в клітинку на 60 аркушів, підписаний ОСОБА_2 із конспектом із зобов`язального права із зразками почерку ОСОБА_1 ;

11)зошит на 150 аркушів у пластиковій обкладинці синього кольору, підписаний: «Зошит з інформатики ОСОБА_2 » із зразками почерку ОСОБА_2 »;

12)зошит у клітинку на 96 аркушів у кольоровій обкладинці - конспект з Конституційного права ОСОБА_2 із зразками почерку ОСОБА_1 ;

Слідчий скерував на адресу суду заяву, згідно якої просив провести розгляд клопотання без його участі, у зв`язку із зайнятістю у невідкладних (слідчих) розшукових діях. Вимоги викладені у клопотанні підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити, з викладених підстав. Крім цього слідчий скерував на адресу суду копію супровідного листа з Одеського апеляційного суду щодо отримання копії ухвали апеляційної інстанції.

Власник тимчасово вилучене майна - ОСОБА_1 та її представник адвокат Коваль Є.О . просили суд провести розгляд клопотання без їх участі. Просили суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, з підстав викладених у письмових запереченнях, що долучені до матеріал провадження.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42016162010000032 від 20.04.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 191 та ст. 356 КК України.

У ході досудового слідства встановлено, що у період 2015-2016 року посадові особи обслуговуючого кооперативу «Набережний квартал - Жаботинського» (код ЄДРПОУ 39446851), з метою власного збагачення, без дозвільних документів на будівництво, розробленої належної містобудівної документації, достовірно знаючи, що надано припис на зупинення будівельних робіт та дозвіл на проведення будівельних робіт анульовано, уклали низку договорів з громадянами про сплату пайових внесків з організації будівництва житлового 27-поверхового будинку за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Жаботинського (у районі 6-ої станції Великого Фонтану ).

Згідно клопотання, 13.12.2018 року, слідчим групи слідчих СУ ГУНП в Одеській області Грибановою К.А ., за участі співробітників УЗЕ в Одеській області на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2018 року, проведено обшук у приміщенні квартири за місцем фактичного проживання свідка ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено зазначене у клопотанні майно.

17.12.2018 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси аналогічне клопотання слідчого розглянуто по суті та відмовлено у повному обсязі.

24.01.2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду вищезазначене клопотання слідчого про накладення арешту на майно повернуто прокурору для усунення недоліків.

Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання про накладення арешту на майно посилається на те, що для з`ясування фактичних обставин, вилучені документи визнанні речовими доказами по кримінальному провадженню, з метою збереження речових доказів та проведення відповідних експертних досліджень необхідно накласти арешт на вищезазначені речі і документи.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальнадекларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «ОСОБА_9 проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вищезазначені документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зразки почерку та підпису ОСОБА_1 , на думку слідчого судді не є тими обставинами, які підлягають доказуванню, в розумінні ст.91 КПК України, а також вони не є засобами доказування, оскільки документі, які містять зразки почерку та підпису, не є доказами факту чи обставин, будь-який факт чи обставину вони самі по собі не підтверджують, оскільки доказом факту чи обставин буде лише висновок експерта, зроблений за зразками почерку чи підпису.

З матеріалів клопотання слідчого вбачається, що вилучені документи являються особистими речами ОСОБА_1 та не містять жодних відомостей, які можуть бути використані як докази, що встановлюють на кримінальному провадженню.

Таким чином, вилучені під час обшуку документи не відповідають критеріям, зазначеним у ст.ст.98, 167, ч.1 ст.170 КПК України, а тому застування до них заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема арешту із метою збереження речових доказів прямо суперечать вимог цього Кодексу.

Окремо слід звернути увагу на постанову слідчого про визнання вказаних документів речовими доказами, оскільки на думку слідчого судді, остання ухвала формально без врахуванням положень ст.ст.100 та 110 КПК України, тобто за якими саме критеріями вилучені речі і документи слідчий відносить до речових доказів.

Більше того, в основу обґрунтування свого клопотання про накладення арешту на майно слідчим зазначається необхідність арештованого майна для проведення почеркознавчої експертизи, оскільки у документах містяться зразки почерку ОСОБА_1

Разом з тим, з постанови слідчого про призначення експертизи вбачається, що органами досудового розслідування перед експертною установою не ставиться питання щодо почерку ОСОБА_1 Клопотання експерта про надання додаткових відомостей також не містить вказаних обставин.

ОСОБА_1 не допитана органами досудового розслідування щодо обставин вказаного кримінального провадження та не надавала відмову про надання вільних зразків підпису, по яким призначена експертиза.

Таким чином, наведені обставини свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, оскільки стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування заходів кримінального провадження - накладення арешту на майно, з метою збереження речового доказу, оскільки вилучені документи не містять жодних відомостей, які можуть бути використані як докази по вказаному кримінальному провадженню.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 98, 100, 110, 170, 171, 173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Грибанової К.А ., про накладення арешту на майно - відмовити.

Тимчасово вилучені речі і документи, перелічені у клопотанні слідчого повернути власнику.

Копію ухвали слідчого судді невідкладно скерувати до СУ ГУНП в Одеській області та власнику тимчасово вилученого майна, для виконання (відому).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її постановлення слідчим, прокурором, яким здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.

Слідчий суддя| Іванчук В. М.