Вирок № 80221983, 04.03.2019, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7450/18

Провадження № 1-кп/750/64/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді Кузюри М.М.

з участю: секретаря Дорошенко О.В.

прокурора Лук'янець Д. П.

потерпілого ОСОБА_1

захисника Кручек О.О.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270010002999 від 03 травня 2018 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_3 громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, дітей на утриманні не має, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

02 травня 2018 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля вхідних дверей до квартири АДРЕСА_1, в ході сварки, що виникла з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, наніс потерпілому ОСОБА_1 три удари лезом ножа в область тулуба, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючих колото-різаних поранень правої половини грудної клітки та передньої черевної стінки з ушкодженням правої долі печінки, діафрагми, брижейки тонкого кишківника, сальника, ускладнених внутрішньочеревною кровотечею, геморагічним шоком 2-3 ступеню, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_1 добре знайомий років 12, проживають у сусідніх будинках, мали нормальні стосунки. 02 травня 2018 року у першій половині дня зустрілися з потерпілим біля його під'їзду, купили 0.5 л горілки та пішли додому до ОСОБА_1, де і випивали. В ході спілкування ОСОБА_1 став звинувачувати його у пропажі ножа, якого він не брав, тому, знаючи конфліктний характер ОСОБА_1, він пішов додому та ліг спати. Через якийсь час почув стук у двері, а коли відчинив, побачив ОСОБА_1, який спитав, куди подівся його мідний металобрухт, що начебто був у нього на квартирі. Він відповів, що про металобрухт нічого не знає та хотів зачинити двері квартири, але ОСОБА_1 намагався зайти всередину, тому він його виштовхнув та зачинив двері. ОСОБА_1 продовжував стукати, щось кричав та погрожував його побити. Він у цей час перебував на кухні, був наляканий діями ОСОБА_1, але знову відчинив двері та сказав, що речей ОСОБА_1 у нього немає, після чого знову виштовхав потерпілого і той пішов від нього. Не пам'ятає, що наносив удари ОСОБА_1, так як був знервований та перебував у стані сильного душевного хвилювання, викликаному протиправними діями потерпілого, але не заперечує, що саме він міг нанести удари ОСОБА_1 При цьому стверджує, що не мав наміру на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень чи його вбивство, так як при бажанні вбити він узяв би більший ніж та перерізав би горло потерпілому. Просить суворо його не карати.

Крім часткового визнання винуватості обвинуваченим, його вина у вчинені інкримінованого правопорушення повністю підтверджується наступним.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_3 знайомі з дитинства, він дружив з братом обвинуваченого, але і з ним підтримував нормальні стосунки. 02 травня 2018 року близько опівдня у нього вдома удвох з ОСОБА_3 вони пили горілку та розмовляли. У залі на столі лежав ніж, якого не стало, тому він поцікавився у ОСОБА_3, чи не він його забрав та запропонував або повернути ножа, або забиратися з квартири. Пізніше цього ножа він знайшов у квартирі на шафі. Увечері цього ж дня він прийшов до квартири, де проживав ОСОБА_3, відвідати його брата ОСОБА_7. Двері відчинив обвинувачений ОСОБА_3 та повідомив, що брата вдома немає. Згадавши, що у коридорі своєї квартири він не знайшов приблизно 200 гр. мідного металобрухту, який там лежав, коли вони випивали з обвинуваченим, він поцікавився у ОСОБА_3, чи не він взяв мідь, на що той спочатку відповів, що не брав, а потім сказав, що зараз поверне і зачинив перед ним двері. Коли ОСОБА_3 знову відчинив двері та вийшов з квартири, він одразу ж відчув три удари в тіло - один в грудну клітину та два нижче, відступив та побачив на одязі кров. Після цього пішов додому та хвилин через 40 викликав швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_4 повідомила, що потерпілий є її братом. Близько 23 години 02 травня 2018 року поліція повідомила її про поранення брата і вона відвідувала його в лікарні, він був у тяжкому стані. Пізніше від слідчого дізналась, що тілесні ушкодження йому заподіяв ОСОБА_3 Один раз відвідати брата приходила бабушка обвинуваченого - ОСОБА_5, яка цікавилась станом його здоров'я. Фінансової допомоги обвинувачений чи його родичі не надавали. Була також присутня у ході огляду квартири при вилученні футболки брата чорного кольору, яка знаходилась у ванній кімнаті та мала порізи, точної кількості яких не знає, але бачила два.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що проживає разом з онуками ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які підтримували стосунки з ОСОБА_1. 02 травня 2018 року увечері ОСОБА_3 був трохи напідпитку, але не був збуджений. На його прохання після 20 год. вона пішла до магазину та купила йому цигарок і води. Повернувшись приблизно о 21 год.10 хв. біля вхідних дверей квартири вона нічого незвичного не побачила, але зайшовши до квартири, на трюмо в коридорі виявила ніж, який зазвичай лежав на кухні, та віднесла його назад на місце. Ніж кухонний, довжиною приблизно 20 см., руків'я коричневе, ніяких слідів на ньому не було. ОСОБА_3 в цей час знаходився у кімнаті, вона віддала йому воду та цигарки і пішла спати. Вночі прибула поліція та забрали онука. За характером ОСОБА_3 не був агресивним, характеру ОСОБА_1 вона не знає, але він був говірливим та розсудливим. Їй потерпілий говорив, що обоє були п'яні, тому обоє і винуваті.

Свідок ОСОБА_6 суду повідомила, що з ОСОБА_5, у якої мешкає обвинувачений ОСОБА_3, проживають у одному під'їзді. 03 травня 2018 року близько 03 год. до неї у квартиру прийшли сусідка ОСОБА_9, ОСОБА_5 та поліцейський, повідомили про подію та попросили бути понятою. У квартирі ОСОБА_5 на 8-му поверсі були представники поліції та 2-3 цивільних людей. Поліцейський повів до великої кімнати, де показав на пляму крові, потім пішли на кухню, де вилучили ніж як можливе знаряддя злочину. Відбитки та інші сліди не вилучались і вона їх не бачила. Зміст протоколу не оголошувався, але вона його підписувала, можливо і читала. Між 6-м та 7-м поверхами біля ліфту були видні плями крові, але при ній їх не вилучали.

Окрім зазначеного, винуватість ОСОБА_3 підтверджується наступним:

-витягом щодо внесення інформації до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України;

-повідомленням з Чернігівської міської лікарні № 3 про госпіталізацію ОСОБА_1 до хірургічного відділення з діагнозом: проникаючі колото-різані ножові поранення грудної клітини та черевної порожнини з ушкодженням правої долі печінки, брижейки тонкого кішківника та сальника. Внутрішньо-очагова кровотеча;

-протоколом огляду місця події від 03.05.2018, проведеного в АДРЕСА_2, під час якого було виявлено та вилучено плями речовини бурого кольору, сліди рук на вхідних дверях та предмет, зовні схожий на ніж;

-висновком експерта № 51 (б) від 06.06.2018, відповідно до якого на вилучених під час огляду місця події 03.05.2018 змивах речовини бурого кольору виявлено кров, яка належить людині та може походити від потерпілого ОСОБА_1 Походження її від обвинуваченого ОСОБА_3 виключається;

-протоколом огляду місця події від 03.05.2018 у квартирі АДРЕСА_2 де в кімнаті загального типу на підлозі виявлено та в подальшому вилучено чорну футболку, яка має два отвори на відстані приблизно 15 см. від горловини;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.06.2018 за участю потерпілого ОСОБА_1, який пояснив обставини скоєного у відношенні нього кримінального правопорушення та на місці події за допомогою статиста показав, як саме та ким йому було спричинено тілесні ушкодження;

- висновком експерта № 310 від 15.05.2018, відповідно до якого у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді: проникаючих колото-різаних поранень правої половини грудної клітки та передньої черевної стінки з ушкодженням правої долі печінки, діафрагми, брижейки тонкого кишківника, сальника, ускладнених внутрішньо-черевною кровотечею, геморагічним шоком 2-3 ст., котрі виникли від дії гострого предмету, що має колючо-різальні властивості і як усі в сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Комплекс тілесних ушкоджень може відповідати даті 02 травня 2018 року. ОСОБА_1 міг піддаватися впливу не менше трьох травмуючих дій: як мінімум однієї травмуючої дії в ділянку грудної клітки та не менше двох травмуючих дій в ділянку передньої черевної стінки. Тілесні ушкодження спричинялися із силою достатньою для їх утворення. Раневий канал з локалізацією рани в області пупка йде в напрямку знизу - догори, відповідно і ушкодження спричинялися знизу - догори. Напрямки інших раневих каналів не відображені;

-висновком експерта № 64-МК від 18.07.2018, яким встановлено, що на футболці чорного кольору, яка належить ОСОБА_1, було виявлено не менше трьох наскрізних пошкоджень, що мали ознаки колото-різаних (щілиноподібна, прямолінійна форма, краї рівні, волокна ниток перерізані переважно на одному рівні, наявність гострого та П-подібного кінців). Такі пошкодження могли утворитися від дії односторонньо гострого колюче-ріжучого предмету (типу ножа), що мав лезо середньої гостроти заточки та П-подібний обушок з добре вираженими ребрами. Можливість спричинення даних пошкоджень ножем, вилученим за місцем проживання ОСОБА_3, не виключається; при дослідженні вказаної футболки, згідно висновку експерта № 55 (б) від 13.06.2018, слідів крові на ній не виявлено;

-протоколом про результати проведення аудіо-, відео контролю особи від 10.05.2018, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області від 03.05.2018, під час якого були отримані відомості, що вказують на причетність ОСОБА_3 до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Відповідно до висновку експерта № 323 від 08.06.2018, у ОСОБА_3 при проведенні судово-медичної експертизи не виявлено тілесних ушкоджень, які б по давності утворення могли відповідати даті 02 травня 2018 року.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та досліджені у судовому засіданні долучені до матеріалів кримінального провадження документи, які узгоджуються між собою та свідченнями учасників судового розгляду, суд за вказаних обставин приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, а саме, умисному заподіянні тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, у зв'язку з чим його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 121 КК України.

Доводи сторони захисту про недопустимість такого доказу у кримінальному провадженні, як протокол отримання зразків для експертизи від 03.05.2018 (т.1. а.п. 217), та як наслідок, визнання недопустимими доказами висновків експертиз № 303 від 03.07.2018 та № 94-ц від 27.06.2018, суд вважає слушними та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. Частина перша ст. 241 КПК України визначає коло осіб, щодо яких слідчий, прокурор мають право здійснювати освідування, а саме, щодо підозрюваного, свідка чи потерпілого. Постановою прокурора від 03.05.2018 було визначено відібрати біологічні зразки крові, нігтьових пластин з правої та лівої рук, змивів з правої та лівої долонь, папілярних узорів пальців правої та лівої рук і обох долонь у підозрюваного ОСОБА_3, виконання якої підтверджено протоколом від 03 травня 2018 року, згідно якого такі зразки у ОСОБА_3 були відібрані у період з 14 год. 02 хв. по 14 год. 21 хв.

Разом з тим, як вбачається з повідомлення про підозру, таке повідомлення було оголошено і його копія вручена ОСОБА_3 лише о 18 год. 55 хв. 03 травня 2018 року, тобто, ОСОБА_3 на час проведення такої дії як відібрання біологічних зразків не перебував у статусі підозрюваного.

Таким чином, вказаний доказ за правилами ст. 89 КПК України суд визнає недопустимим доказом, а відтак є недопустимими і висновки експертів, що ґрунтуються на недопустимому доказі, а саме, судово-медична імунологічна експертиза змивів з рук ОСОБА_3 № 303 від 03.07.2018 (т. 2 а.п. 47) та судово-медична цитологічна експертиза піднігтьового вмісту ОСОБА_3 № 94-ц від 27.06.2018 (т. 2 а.п.49-51).

Стосовно тверджень захисту про недопустимість такого доказу, як протокол про результати проведення аудіо-, відео контролю особи від 10.05.2018 з таких же підстав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Вказана норма не визначає статусу особи і відповідно до ухвали слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області від 03 травня 2018 року надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не стосовно підозрюваного, а стосовно особи ОСОБА_3, у зв'язку з чим вказаний доказ - протокол про результати проведення аудіо-, відео контролю особи від 10.05.2018 є допустимим доказом і свідчить про те, що ОСОБА_3 не заперечує факту заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також обставину, що обтяжує його покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження щире каяття обвинуваченого, оскільки винуватість ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України судом доведена повністю, однак обвинувачений визнав свою провину лише частково та стверджує, що діяв у стані сильного душевного хвилювання, що спростовано висновком судово-психіатричної експертизи, а відтак, суд не вбачає наявності у ОСОБА_3 обставин, що пом'якшують його покарання.

За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_3 характеризується позитивно, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, судимість у порядку ст. 89 КК України погашена, на обліку у наркологічному диспансері не перебуває, однак звертався за медичною допомогою до психіатра 27.04.2006 та проходив лікування в умовах стаціонару з 05.05.2006 по 29.05.2006 з приводу розладів поведінки. На даний час під наглядом лікаря-психіатра не перебуває. За результатами досудової доповіді орган пробації визначає середній ризик вчинення ОСОБА_3 повторного правопорушення та середній ризик небезпечності для суспільства.

За висновком судово-психіатричного експерта № 287 від 22.05.2018, у ОСОБА_3 на час вчинення ним кримінального правопорушення мав місце емоційно-нестабільний розлад особистості, який не позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Такий розлад мав місце і під час експертного дослідження, але за своїм психічним станом він може вірно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати про них правильні показання. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не показане.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке відповідально до ст. 12 КК України є тяжким злочином, з огляду на його наслідки, за відсутності обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах держави про відшкодування витрачених закладом охорони здоров'я КЛПЗ «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради коштів на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_1 на загальну суму 8 770 грн. 21 коп. належним чином обґрунтований та підтверджений довідкою вартості ліжко-дня, тому підлягає задоволенню.

Процесуальні витрати на залучення експерта під час здійснення досудового розслідування в розмірі 7 651 грн. 03 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Зарахувати у строк відбування покарання час тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України та рахувати початок строку відбування ним покарання з 03 травня 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта під час здійснення досудового розслідування в розмірі 7 651 грн. 03 коп.

Скасувати арешт на майно ОСОБА_3, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 травня 2018 року.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Чернігівського міського бюджету (р/р 31557213132049 ГУ ДКСУ в Чернігівської області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 14242161) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 8 770 грн. 21 коп.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-плями речовини бурого кольору, предмет, зовні схожий на ніж, сліди рук, футболку чорного кольору з пошкодженнями - знищити;

-одяг обвинуваченого (спортивна майстерка з капюшоном, чорні спортивні штани, синю футболку, сіру майку) - повернути ОСОБА_3.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя М.М. Кузюра