Рішення № 80216801, 28.02.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 р. Справа № 480/4422/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.

позивача ОСОБА_1, представника відповідача Войтенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-2909-54 на суму 15819,54 грн. єдиного соціального внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець, адвокат. В листопаді 2018 позивач отримала спірну вимогу, якої її зобов'язано сплатити 15819,54 грн. боргу по єдиному внеску. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, оскільки 07.12.2009 досягла пенсійного віку та відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набула право на довічну пенсію. Після оформлення пенсії, обліковувалась в контролюючих органах як фізична особа-підприємець (платник єдиного податку третьої групи), адвокат. Позивач вважає спірну вимогу протиправною, оскільки відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вона набула права на довічну пенсію і припинила участь в загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні отже не повинна сплачувати страхові внески.

24.12.2018 представник відповідача подав відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначив, що 01.01.2018 набули чинності зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до яких особи, зазначені в п. 4 та 5-1 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином від сплати єдиного внеску звільняються фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які отримують пенсію за віком, дострокову пенсію (в тому числі на пільгових умовах), пенсію зі зниженням пенсійного віку; є особами з інвалідністю, досягли віку, встановленого 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та отримують пенсію або соціальну допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Таким чином пільги на сплату єдиного внеску поширюються тільки на визначену законодавством категорію осіб, до яких особи, що провадять незалежну професійну діяльність не належать.

03.01.2019 позивач подала відповідь у якій з доводами зазначеними у відзиві не погоджується, зазначила, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком.

Позивач, як фізична особа-підприємець, яка отримує пенсію за віком, підпадає під категорію осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску. З 01.01.2012 позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування. З 01.01.2014 застосована спрощена система оподаткування - сплата єдиного податку 3 група, 5 %. Повторне взяття на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, крім реєстрації як фізичної особи-підприємця, не відповідає вимогам податкового законодавства.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, додатково зазначала, що заяви, які містяться в обліковій справі щодо її податкового обліку вона не складала, нею не подавалися до податкового органу. Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні.

Ухвалою від 03.12.2018 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 18.12.2018 за клопотанням позивача справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. За заявою позивача, ухвалою від 08.02.2019 було вжито заходів забезпечення позову. Ухвалою від 20.02.2019 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 24.12.2001 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією свідоцтва (а.с. 49) та випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 50).

26.12.2003 позивач отримала свідоцтво платника єдиного податку, вид діяльності - "юридичні послуги" (а.с. 52).

30.05.2012 позивач отримала свідоцтво платника єдиного податку, вид діяльності - "74.11.1 діяльність у сфері права" (а.с. 51), а 06.08.2013 позивачу видана довідка форми № 4-ОПП про взяття на облік платника податків. У примітці до довідки зазначено, що для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, ця довідка є свідоцтвом про реєстрацію в органі державної податкової служби (а.с. 16).

При цьому, як вбачається із копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 03.03.2010, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с. 14).

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 отримала вимогу ГУ ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-2909-54 на суму 15819,54 грн. єдиного внеску (а.с. 12).

Вказана вимога сформована відповідачем з огляду на те, що ОСОБА_1 є самозайнятою особою, займається адвокатською діяльністю та не підпадає під категорію осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Суд не погоджується із такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

За п. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом, позивач зареєстрована фізичною особою-підприємцем, пенсіонером, отримує пенсію за віком, тобто є особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

У такому випадку фізичні особи-підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Посилання представника відповідача на те, що вимога сформована відносно ОСОБА_1 як самозайнятої особи, суд зазначає, що вимога сформована згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якою в будь-якому випадку міститься умова сплати єдиного внеску пенсіонером, отримує пенсію за віком, при наявності договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Однак жодної інформації про наявність таких договорів, укладених з ОСОБА_1 матеріали справи не містять та не були надані представником відповідача.

Оскільки ОСОБА_1 є особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску, у відповідності до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд вважає спірну вимогу такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-2909-54 на суму 15819,54 грн. єдиного соціального внеску.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області судові витрати у вигляді судового збору в загальному розмірі 1281,10 грн., в тому числі 704,80 грн. за подачу позовної заяви та 576,30 грн. за подачу заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2909-54 від 14.11.2018

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (м. Суми, вул.. Іллінська,13,і.к. 39456414) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,і.к. НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 1281,10 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.03.2019.

Суддя С.М. Гелета