Рішення № 80216331, 01.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4581/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кисличенко О.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19.12.2018 ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" (надалі – ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)", відповідач) про визнання протиправними дій та рішення службових осіб ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)", скасування повністю рішення від 17.09.2018 дисциплінарної комісії ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" про застосування щодо засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заходу стягнення – поміщення в ДІЗО установи на 5 діб.

В обґрунтування позову зазначено про протиправність застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення, як поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор строком на п`ять діб. За доводами позивача, 10.09.2018 у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, оскільки позивач за станом здоров'я був позбавлений можливості виконувати роботи. Крім того, зазначено, що адвокат позивача про дисциплінарне провадження та про засідання дисциплінарної комісії, призначене на 17.09.2018 дізнався у телефонному режимі 15.09.2018. Указано, що не враховуючи те, що засідання комісії було призначено на 09:00 17.09.2018 засудженого поміщено до ДІЗО об 08 годині 50 хвилин. Також позивач стверджує, що рішення дисциплінарної комісії від 17.09.2018 жодним членом комісії не підписано, тому не має юридичної сили; засідання комісії відбулося не уповноваженим та не повним складом; засудженого ОСОБА_1 поміщено в ДІЗО безпідставно. Позивач наголошує, що ним було подано до Кременчуцької місцевої прокуратури скаргу про скасування оскаржуваного рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4581/18, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.01.2019.

17.01.2019 до суду відповідачем надано відзив на позов у якому вказано, що позивач за час відбування покарання систематично здійснював порушення умов відбування покарання і станом на 25.08.2018 мав 41 стягнення, з яких п'ять непогашені. 10.09.2018 ОСОБА_1 допущено порушення умов відбування покарання у вигляді відмови від чергування згідно з графіком чергування, що підтверджується рапортами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Зазначено, що пояснення по факту відмови від чергування згідно з графіком чергування, ОСОБА_1 давати відмовився. Про дату та час засідання дисциплінарної комісії було повідомлено адвокату по терміналу 15.09.2018. Відповідач указує, що до адміністрації установи з питання надання медичної допомоги в період серпень 2018 року по 10.09.2018 ОСОБА_1 не звертався /т. 1 а.с. 81-83/.

24.01.2019 відкладено розгляд справи до 14.02.2019 для витребування додаткових доказів у справі із урахуванням клопотання представника позивача про узгодження наступної дати судового засідання /т. 1 а.с.126-127/.

14.02.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.02.2019.

21.02.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.03.2019.

01.03.2019 представником позивача надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 01.03.2019 представник позивача прийматиме участь у судовому засіданні у Крюківському районному суді м. Кременчука.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

У судове засідання 01.03.2019 з'явився позивач – ОСОБА_1

Крім того, участь представник позивача у судовому засіданні у Крюківському районному суді м. Кременчука, не є поважною причиною неявки у судове засідання, 01.03.2019 з розгляду цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2018 в.о. першого заступника начальника державної установи підполковником внутрішньої служби затверджено графік чергування засуджених відділення СПС №3 на вересень місяць 2018 року, згідно з яким 10.09.2018 в числі інших мав бути залучений до безоплатних робіт позивач /т. 1 а.с. 20/.

Відповідно до рапорту в.о. НВСПС №3 старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_4 10.09.2018 о 06 годині 30 хвилин засуджений відділення СПС №3 ОСОБА_1 допустив невиконання законних вимог представників адміністрації установи, а саме: в категоричній формі відмовся приступити до виконання чергування по прибиранню локального сектору відділення СПС №3 згідно з затвердженим графіком. Інвентарем був забезпечений для прибирання та одягнутий за сезоном /т. 1 а.с. 21/.

Указане також підтверджено рапортами представників адміністрації установи – ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 /т. 1 а.с. 21-23/.

Також 10.09.2018 представниками адміністрації установи складено акт, яким підтверджено, що засуджений ОСОБА_1 відмовився давати будь-які пояснення з приводу невиконання ним законних вимог адміністрації установи /а.с. 23 зворот/.

Рішенням дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосування до нього такого заходу стягнення як поміщення в дисциплінарний ізолятор установи за невиконання покладених обов'язків засуджених та порушення встановлених заборон, яке мало місце 10.09.2018, та виразилося у порушенні режимних вимог відбування покарання (порушення вимог 3 пункту 2 абзац 5, 6 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань), застосовано до засудженого – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, захід стягнення, як поміщення в дисциплінарний ізолятор установи без виведення на роботу 5 (п'ять) діб /т. 1 а.с. 27/.

Указане рішення містить відмітку про відмову позивача від підпису.

Постановою про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань виконуючого обов'язки начальника державної установи капітана внутрішньої служби ОСОБА_9 від 17.09.2018 засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за невиконання законних вимог адміністрації установи на підставі рішення дисциплінарної комісії № 112 від 17.09.2018 керуючись статтями 132, 134, 135 Кримінально-виконавчого кодексу України поміщено в ДІЗО строком на п'ять діб без виведення на роботу /а.с. 41/.

Постанова містить відмітку про відмову позивача від підпису.

Позивач не погоджуючись із діями та рішенням відповідача звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 131-1 Кримінально-виконавчого кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою.

Персонал установи виконання покарань зобов'язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені зобов'язані: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.

Невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені зобов'язані, зокрема виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії.

Зазначений обов'язок засуджених кореспондується із приписами частини п'ятої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно з якою засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством.

До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі врегульовано Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 № 2186/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2014 за № 1656/26433 (надалі – Правила) (у редакції чинній до 14.09.2018).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ "Основні права та обов'язки засуджених в установах виконання покарань" Правил засуджені зобов'язані, зокрема виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою установи виконання покарань.

Згідно з пунктом 1 розділу ХХІ " Залучення засуджених до суспільно корисної праці" Правил засуджені до позбавлення волі залучаються до суспільно корисної праці в порядку, установленому статтею 118 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Відповідно до пункту 2 розділу ХХІ " Залучення засуджених до суспільно корисної праці" Правил адміністрація установи виконання покарань може залучати засуджених до робіт з благоустрою житлових та виробничих зон місць позбавлення волі, прилеглих територій та з поліпшення житлово-побутових умов засуджених або забезпечення установ продовольством.

До цих робіт засуджені відповідно до частини п'ятої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України залучаються без оплати праці, як правило, в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.

За доводами позивача, зазначеними у позові та в ході судового розгляду справи останній відмовився приступити до виконання чергування по прибиранню локального сектору відділення СПС №3, у зв'язку з поганим станом здоров'я.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відмовився давати будь-які пояснення з приводу допущенного ним невиконання законних вимог представників адміністрації установи, про що представниками адміністрації установи складено акт /т. 1 а.с. 95/.

Згідно з інформацією, зазначеною у довідці наданій черговим фельдшером засуджений – ОСОБА_1 09.09.2018 та 10.09.2018 за медичною допомогою до медичного пункту при КВК № 69 не звертався /т. 1 а.с. 99/.

Відповідно до медичної довідки від 17.09.2018, виданої фельдшером медичної частини № 69 ОСОБА_10, зокрема зазначено, що засуджений взятий на диспансерний облік з діагнозом "хронічний гепатит С" у стадії ремісії. Також указано, що дане захворювання не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від чергування згідно з графіком чергування /т. 1 а.с. 100/.

Статтею 132 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення, зокрема поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок – до десяти діб.

Відповідно до положень частини першої статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

Згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 134 Кримінально-виконавчого кодексу України поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання.

Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.

Відповідно до частини першої статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України до складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов'язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки.

На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу (частина третя статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Положеннями частини четвертої статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

З матеріалів справи вбачається, що у повідомленні про проведення засідання дисциплінарної комісії по розгляду вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення зазначено, що засідання комісії відбудеться 17.09.2018 у кабінеті начальника ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" о 09 годині 00 хвилин /т. 1 а.с. 46/.

Водночас суд зазначає, що відповідно до постанови про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань останню оголошено позивачеві в.о. начальника державної установи ОСОБА_11 та прийнято засудженого ОСОБА_1 – об 08 годині 50 хвилин 17.09.2018 /т. 1 а.с. 41/.

Таким чином, засудженого ОСОБА_1 було поміщено до ДІЗО раніше ніж розглянуто питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Положеннями частини п'ятої статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги.

Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.

Суд зазначає, що 23.08.2018 між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_12 укладено договір № 089378 про надання правової допомоги /т. 1 а.с. 13/.

Також 10.09.2018 до ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" адвокатом ОСОБА_12 подано заяву в якій, зокрема зазначено, що адвокат – ОСОБА_12 бажає приймати участь, крім іншого у справах, провадженнях, при вирішенні питання, складанні процесуальних документів, проведенні слідчих дій, розслідувань, тощо з метою своєчасного та повного виконання своїх професійних обов'язків, своєчасного надання правової допомоги ОСОБА_1, захисту його прав та інтересів, надання додаткових заперечень, апеляційний скарг, представництва його інтересів /т. 1 а.с. 114-115/.

Також 17.09.2018 адвокатом позивача подано до ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" заперечення – заяву у справі щодо накладення на засудженого ОСОБА_13 дисциплінарного стягнення. У вказаному запереченні зазначено, що адвокат – ОСОБА_12 та засуджений ОСОБА_1 обов'язково бажають прийняти участь на засіданні комісії щодо розгляду питання про накладення стягнення /т. 1 а.с. 39-40/.

Адвокатом також зазначено, що вказане заперечення направлено 17.09.2018 об 08 годині 09 хвилин на електронну адресу ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" /т. 1 а.с. 40 зворот/.

Доказів спростування зазначеного не надано відповідачем до суду.

Положеннями частини шостої статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб.

Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п'ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.

Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії.

Разом з тим, всупереч наведеним положенням частини шостої статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України відповідачем не забезпечено присутність на засіданні дисциплінарної комісії засудженого та його адвоката.

Суд звертає увагу на те, що у рішенні дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосування до нього такого заходу стягнення, як поміщення в дисциплінарний ізолятор установи зазначено, що рішення було прийнято більшістю голосів членів дисциплінарної комісії установи заслухавши усні пояснення засудженого ОСОБА_1 на засіданні дисциплінарної комісії 17.09.2018 /т 1 а.с. 27/.

Проте протокол №112 засідання дисциплінарної комісії установи не містить відомостей щодо присутності на засіданні дисциплінарної комісії засудженого ОСОБА_1

Суд вважає, що позивачу не було забезпечено його право прийняти участь особисто або через свого представника у засіданні дисциплінарної комісії 17.09.2018.

Відповідно до частини сьомої статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.

Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.

Зміст зазначених норм свідчить про те, що дисциплінарна комісія є колегіальним органом, відмінним від адміністрації колонії, створеним в установі на постійній основі, до повноважень якого відноситься вирішення питань про доцільність застосування стягнення до осіб, що відбувають покарання, робота такої комісії відбувається у формі засідання.

Суд зазначає, що відповідно до наказу ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" від 21.06.2018 № 27/ОД-18 затверджено склад дисциплінарної комісії: голова комісії – підполковник внутрішньої служби ОСОБА_14 – виконуючий обов'язки начальника установи; секретар комісії – майор внутрішньої служби ОСОБА_15, виконуючий обов'язки заступника начальника відділу заступника начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи; члени комісії: підполковник внутрішньої служби – ОСОБА_16, виконуючий обов'язки першого заступника начальника управління; ОСОБА_17, виконуючий обов'язки директора державного підприємств, заступника начальника державної установи з виробництва; капітан внутрішньої служби ОСОБА_18, заступник начальника установи з інтендантського комунально-побутового забезпечення; підполковник внутрішньої служби ОСОБА_19, начальник відділу нагляду і безпеки установи; майор внутрішньої служби ОСОБА_20, виконуючий обов'язки начальника оперативного відділу установи; підполковник внутрішньої служби ОСОБА_21, начальник СТЛ при установі – лікар /т. 1 а.с. 85/.

Пунктом 2 зазначеного наказу затверджено Положення про дисциплінарну комісію установи.

Також у пункті 3 наказу указано, що у випадку вибуття будь-кого зі складу комісії ваканція заміщується співробітником, призначеним на цю посаду.

Відповідно до пункту 3 розділу IV "Склад комісії, повноваження її членів" Положення про дисциплінарну комісію ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" склад комісії затверджується наказом начальника установи.

Згідно з пунктом 3 розділу IV "Склад комісії, повноваження її членів" Положення повноваження членів комісії припиняються з моменту звільнення з посади, а осіб, включених за згодою – з моменту подання відповідної заяви /т.1 а.с. 88/.

Суд звертає увагу на те, що згідно з протоколом №112 засідання дисциплінарної комісії установи від 17.09.2018, який надано до суду відповідачем, головою комісії обрано виконуючого обов'язки начальника державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" капітана внутрішньої служби – ОСОБА_9, секретар комісії: виконуючий обов'язки заступника начальника відділу СВПР старший лейтенант внутрішньої служби – ОСОБА_5

Членами комісії зазначено: виконуючого обов'язки першого заступника начальника державної установи внутрішньої служби ОСОБА_16; виконуючого обов'язки заступника начальника відділу СВПР старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_5; виконуючого обов'язки заступника начальника державної установи з ІКПЗ капітан внутрішньої служби ОСОБА_9; в.о. начальника відділу нагляду і безпеки капітан внутрішньої служби ОСОБА_22; виконуючого обов'язки начальника оперативного відділу майор внутрішньої служби ОСОБА_20

Також зазначено, що рішення про поміщення у дисциплінарний ізолятор без виведення на роботу на строк 5 діб ДІЗО засудженого ОСОБА_1 прийнято з урахуванням п'яти голосів /т. 1 а.с. 102/.

Водночас відповідачем не надано до суду доказів включення до складу дисциплінарної комісії членів комісії – ОСОБА_5, ОСОБА_22

Проте з наданого до суду представником позивача протоколу №112 вбачається, що членом комісії не зазначено в. о. начальника відділу нагляду і безпеки капітана внутрішньої служби ОСОБА_22 та вказано, що рішення про поміщення у дисциплінарний ізолятор без виведення на роботу на строк 5 діб ДІЗО засудженого ОСОБА_1 прийнято з урахуванням чотирьох голосів /т. 1 а.с. 43/.

Відповідачем не надано до суду пояснень щодо вище зазначених розбіжностей у протоколах.

Рішення дисциплінарної комісії оголошено в. о. начальника ДУ "Кременчуцька виправна колонія № 69" капітан внутрішньої служби ОСОБА_9 /т. 1 а.с. 27 зворот/.

Водночас вказане рішення не містить підписів членів дисциплінарної комісії.

Крім того, у постанові про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань зазначено, що постанову прийнято на підставі рішення дисциплінарної комісії №112 від 17.09.2018.

Проте рішення дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17.09.2018 не містить номеру.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу ХХІ "Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених, порядок їх застосування" Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.09.2018 за № 1010/32462 (надалі – Правила) (у редакції, чинній з 14.09.2018).

Застосування начальниками установ виконання покарань заходів стягнення оформлюється постановами про накладення стягнення та про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань (додатки 23, 24).

Перед накладенням стягнення на засудженого, який відбуває покарання у виправній колонії, дисциплінарною комісією установи вирішується питання про доцільність застосування стягнення у порядку, визначеному статтями 134, 135 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Результати розгляду дисциплінарною комісією питання про доцільність застосування стягнення до засудженого оформлюється відповідним письмовим рішенням.

Відповідачем не надано до суду постанови про накладення стягнення.

Поза межами компетенції адміністративного суду є і оцінка загальної характеристики позивача, його поведінки під час відбування покарання, тощо.

Водночас з огляду на процедурні порушення допущенні відповідачем під час прийняття спірного рішення, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної комісії ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" про притягнення до дисциплінарної відповідальності – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосування до нього такого заходу стягнення, як поміщення в дисциплінарний ізолятор установи.

Враховуючи вищевикладені висновки, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, визнати протиправною та скасувати постанову ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань від 17.09.2018.

Водночас позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання протиправними дій службових осіб Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)", задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Водночас правові наслідки для позивача несуть рішення від 17.09.2018 та постанова ДУ "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань від 17.09.2018, оскільки саме зазначені рішення мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав (чи інтересів).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 позивача звільнено від сплати судового збору.

Таким чином, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (проїзд Зональний, буд. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" (проїзд Зональний, 1, м. Кременчук, 39600, ідентифікаційний код 08564274) про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної комісії Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосування до нього такого заходу стягнення як поміщення в дисциплінарний ізолятор установи.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" від 17.09.2018 про поміщення засудженого ОСОБА_1 в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.03.2019.

Суддя ОСОБА_23