
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/24/19
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
02.01.2019 ОСОБА_2 (надалі – ОСОБА_2, позивач) звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (надалі – відповідач-1), ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (надалі – ОСОБА_1 ОВК, відповідач-2) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 протоколу №73 від 13.07.2018 Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення у місячний строк після надходження документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013;
- зобов'язати ОСОБА_1 ОВК повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постанови КМУ №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути висновок і документи подані ОСОБА_1 ОВК та призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (згідно з довідкою МСЕК від 27.11.2012) відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постанови КМУ №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним надано повний перелік документів для призначення одноразової грошової допомоги згідно з Порядком № 975, водночас, відповідачем-1 безпідставно відмовлено позивачу у призначенні грошової допомоги.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/24/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті 05.02.2019.
18.01.2019 до суду від ОСОБА_1 ОВК надійшов відзив на позов у якому вказано, що відповідач-2 погоджується з рішенням комісії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, з огляду на те, що позивач проходив строкову службу, з часу звільнення якої минуло понад три місяці, а інвалідність ІІ групи встановлена позивачу з 05.11.2012, тому відповідно до частини шостої статті 16 Закону № 2011-ХІІ, підпункту 4 пункту 2 Порядку № 499 позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги /а.с. 62-64/.
29.01.2019 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позов у якому вказано, що на момент встановлення позивачу інвалідності, чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової військової служби у разі встановлення останнім інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби, а тому вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними /а.с. 82-85/.
26.02.2019 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі /а.с. 107/.
28.02.2019 представником відповідача-2 надано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. У вказаному клопотання представник відпровідача-2 просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с. 108/.
Відповідач-1 у судове засідання 28.02.2019 явку уповноваженого представника не забезпечив про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив строкову військову службу з 16.04.1984 по 13.08.1986 /а.с. 19, 63/.
Згідно з витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранення, контузій, травм, каліцтв № 1656 від 17.08.2012 поранення, контузія та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії /а.с. 14/.
Також відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 185077 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 05.11.2012 поранення, контузія, пов'язані з виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії безтерміново /а.с. 17/.
Позивач звернувся до ОСОБА_1 ОВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
ОСОБА_1 ОВК від 13.09.2017 № 10/1806 відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги /а.с. 15/.
Позивач не погодившись із відмовою ОСОБА_1 ОВК звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09.02.2018 у справі № 554/9831/17 визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 ОВК щодо не подання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів – Міністерству оборони України висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги"; зобов'язано ОСОБА_1 ОВК подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги" /а.с. 52-56/.
Листом від 27.04.2018 № 12/866 ОСОБА_1 ОВК відповідно до вимог пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, подано висновок та додані до нього документи щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, який з 05.11.2012 визнаний інвалідом ІІ групи. Також зазначено, що командування вважає, що ОСОБА_2 має право на отримання зазначеної грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності /а.с. 65/.
Відповідно до пункту 2 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.07.2018 № 73 розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги сержанту в запасі ОСОБА_2, якого 13.08.1986 звільнено зі строкової військової служби та 05.11.2012 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серія 10 ААА № 185077 від 27.11.2012). Зазначено, що ОСОБА_2 не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності в 2012 році, а також підпунктом 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, було передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мав місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. ОСОБА_2 інвалідність встановлена понад тримісячний термін /а.с. 78/.
ОСОБА_1 ОВК від 31.07.2018 № 12/1751 повідомлено позивача, що відповідно до пункту 2 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.07.2018 № 73 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги /а.с. 79/.
Не погодившись з рішенням відповідача-1, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з наступного. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі – Закон № 2011-XII) (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців – діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 1-2 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (дата набрання чинності – 24.01.2014) (надалі – Порядок № 975).
Пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності – дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Суд зазначає, що позивачу первинно встановлено другу групу інвалідності – 05.11.2012 /а.с. 17/.
Таким чином, 05.11.2012 є днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги.
Суд звертає увагу на те, що Порядок № 975 не було прийнято станом на дату встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.
Водночас станом на дату встановлення інвалідності позивачу – 05.11.2012 умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (надалі – Порядок № 499).
Отже, з урахуванням викладеного, застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, а саме: Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII у редакції Закону України від 03.11.2006 № 328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб", яка діяла з 01.01.2007 до 01.01.2014 та Порядком № 499.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 31.07.2018 у справі № 524/3705/16-а.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 499 особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
Також відповідно до пункту 4.8 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071 (надалі – Положення, у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги), висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (пункт 4.10 Положення).
Виходячи зі змісту підпункту 30 пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 730), головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство оборони України.
Суд зазначає, що згідно з указаними Положеннями відповідач має прийняти рішення про відмову у виплаті одноразової грошової чи виплату допомоги.
З матеріалів справи встановлено, що Міністерство оборони України за наслідками розгляду документів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності в 2012 році, а також підпунктом 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, було передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мав місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. ОСОБА_2 інвалідність встановлена понад тримісячний термін /а.с. 78/.
Надаючи оцінку рішенню відповідача-1, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами другою та шостою 16 Закону № 2011-XII (у редакції до 01.01.2014) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України; поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.
Важливою умовою для правильного тлумачення наведених норм статті 16 Закону № 2011-XII у редакції, чинній з 01.01.2007 по 01.01.2014, є розуміння видів військової служби, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 01.01.2014) види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі – вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.
У контексті спірних правовідносин саме частина шоста статті 16 Закону № 2011-XII є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову службу, зокрема:
- особливі суб'єкти отримання допомоги – військовослужбовці строкової військової служби;
- визначений час настання інвалідності – період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;
- відсутність умов про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.
Аналогічне правило закріплено Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499.
Так, відповідно до підпункту 4 пункту 2 вказаного Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.
Частиною шостою статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції чинній з 01.01.2017 до 01.01.2014) для військовослужбовців строкової служби встановлено окремий порядок та мови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону № 2011-XII після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.
Таким чином, оскільки позивачу вперше встановлено інвалідність більше ніж через 20 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону № 2011-XII у позивача відсутнє.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.06.2018 у справі № 750/5074/17.
Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 протоколу №73 від 13.07.2018 Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
З огляду на вищевикладені висновки суду, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_1 ОВК повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постанови КМУ №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та зобов'язання Міністерство оборони України повторно розглянути висновок і документи подані ОСОБА_1 ОВК та призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (згідно довідки МСЕК від 27.07.2012) відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постанови КМУ №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Водночас надаючи оцінку вимогам позивача про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення у місячний строк після надходження документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 975 (у редакції, чинній станом на дату направлення листа ОСОБА_1 ОВК) керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Суд звертає увагу на те, що листом ОСОБА_1 ОВК від 27.04.2018 № 12/866 відповідно до вимог пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, подано висновок та додані до нього документи щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, який з 05.11.2012 визнаний інвалідом ІІ групи. Також зазначено, що командування вважає, що ОСОБА_2 має право на отримання зазначеної грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності /а.с. 65/.
Водночас усупереч положень пункту 13 Порядку № 975 головним розпорядником коштів – Міністерство оборони України прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги – 13.07.2018.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 14.02.2019 зобов'язано Міністерство оборони України та Департамент фінансів Міністерства оборони України надати до суду у строк до 25.02.2019 належним чином засвідчені: копії журналу вхідної кореспонденції за період з 27.14.2018 по 13.07.2018; докази отримання листа ОСОБА_1 обласного військового комісаріату від 27.04.2018 № 12/866, зокрема із зазначенням штампу вхідної кореспонденції.
Зазначену ухвалу суду отримано Міністерством оборони України – 20.02.2019.
Проте відповідачем-1 не надано до суду у строк встановлений судом зазначених в ухвалі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 не спростовано доводів позивача щодо допущення Міністерством оборони України протиправної бездіяльності, яка полягає у неприйнятті рішення відповідачем-1 у місячний строк після надходження документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення у місячний строк після надходження документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013 підлягають задоволенню.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, 00034022), ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 07851296) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення у місячний строк після надходження документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 80216320, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 04.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/24/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: