Ухвала суду № 80215946, 04.03.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 березня 2019 рокум. Ужгород№ 260/249/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, яким просить визнати дії Головного управління ДФС у Закарпатській області щодо нарахування у картці платника податків 16722,97 грн. сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 - протиправними, та зобов'язати Головне управління ДФС у Закарпатській області в подальшому утриматись від подвійного нарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1, як фізичній особі-підприємцю, та одночасно, як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність у картці платника податків; зобов'язати Головне управління ДФС у Закарпатській області вчинити дії щодо ОСОБА_1 суму недоїмки по єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 16722,97 грн.; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1227-50 від 04.02.2019 року, прийняту Головним управлінням ДФС у Закарпатській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, а саме:

Крім того, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, посилаючись на ст. 8 Закону України "Про судовий збір", просить відстрочити сплату судового збору за подання даного позову до винесення судом рішення, як члену багатодітної сім'ї.

З приводу наведеного, суд констатує, що питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відтак, вказана норма регулює можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, та не містить посилань про звільнення від його сплати.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В той же час, суд зазначає, що позивачем подано довідку про склад сім'ї від 07.12.2018 року № 1994, та копії свідоцтва про народження дітей, та вказана довідка не є належним та допустимим доказом того, що майновий стан ОСОБА_1 не дає змоги сплатити судовий збір, а також не свідчить про те, що заявник не отримує дохід. Вказані докази свідчать лише про те, що позивач являється батьком трьох дітей. Інших доказів, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору позивачем до суду не надано.

Разом з тим, рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Відтак, суд приходить висновку про відсутність підстав передбачених ст. 133 КАС України для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір". А тому, в задоволенні такого слід відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізично особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачеві слід подати до суду доказ про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

Судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У графі "призначення платежу" вказується: "101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ___ (назва суду, де розглядається справа), _____ код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)". Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред'явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів УК у м. Ужгороді/м.Ужгород/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 34314206084005; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Рейті