Ухвала суду № 80215708, 04.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 березня 2019 року м. Київ № 640/3336/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

до

Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про

визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (01051, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, провулок Музейний, 2-б, код ЄДР: 3691374), в якому просить суд:

визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві в особі державного виконавця Пиляй С.І. щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, неправомірними;

скасувати постанову про накладення штрафу від 12.02.2019 винесену по виконавчому провадженню № 58191408 у розмірі 5100,00 грн. в повному обсязі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 ст. 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника.

Як видно з позовної заяви її подано представником позивача, натомість в порушення вимог п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 КАС України позовна заява не містить відомостей представника позивача.

При цьому, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

З позовної заяви видно, що, позивачем в якості відповідачів визначено Головне територіальне управління юстиції у м. Києві та зазначено код ЄДР: 3691374.

Однак за таким кодом в ЄДР не можливо перевірити правосуб’єктне утворення Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Тобто позивач у справі визначає в якості відповідача певну особу, правоздатність якої позивачем не підтверджена, зокрема, відомостями з ЄДР.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Так, позивачем до позовної заяви надано докази надіслання відповідачу позовної заяви з доданими до неї додатками.

Між тим, суд звертає увагу позивача, що в даному випадку позивач по відношенню до відповідача не здійснює жодних владно-управлінських функцій, з огляду на що, в даному випадку, не є суб’єктом владних повноважень, а відтак позивачу необхідно надати суду копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотанням про звільнення від сплати судового збору, яке, з посиланням на ч. 1 ст. 133 КАС України, обґрунтоване відсутністю коштів, призначених на оплату судового збору.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ГУ ПФУ в м. Києві не є особою, на яку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, а відтак клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 – 1921,00 грн.

Зважаючи на те, що позивач просить суд визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві в особі державного виконавця Пиляй С.І. щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.02.2019 винесену по виконавчому провадженню № 58191408 у розмірі 5100,00 грн. в повному обсязі, тобто позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, останньому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (1,5% від 5100,00 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суд також зазначає, що положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку (не зазначено прізвище та ініціали особи, яка засвідчила копії документів).

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) належним чином оформленої позовної заяви відповідно до положень статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України разом з копією такої заяви для направлення відповідачу; із зазначенням відомостей представника позивача; із зазначенням належного коду ГТУЮ у м. Києві в ЄДР, з якого можливо перевірити правосуб’єктне утворення ГТУЮ у м. Києві;

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1921,00 грн.;

3) оригіналів або належним чином засвідчених копій, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін